Рішення № 63673000, 21.12.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78, ОСОБА_1 сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

__________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року Справа № 923/1226/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д.,при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова, вул. Центральна (Кірова), буд. 47, с. Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область, ідентифікаційний код 03784226,

до: відповідача-1: Чаплинського сільського споживчого товариства, вул. Паркова, буд. 44, смт. Чаплинка, Херсонська область, ідентифікаційний код 01770697,

відповідача-2: Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, вул. Центральна (Кірова), буд. 23, с. Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область,

про припинення права користування земельною ділянкою Чаплинським сільським споживчим товариством розташованої під Торгівельним центром

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 10.01.2016;

від відповідача-1: голова ОСОБА_3, паспорт;

від відповідача-2: не прибули

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство імені Кірова (СПАТ ім. Кірова) 15.11.2016 звернулося з позовною заявою до відповідача-1 Чаплинського сільського споживчого товариства та до відповідача-2 Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області з вимогою припинити право користування Чаплинським сільським споживчим товариством земельною ділянкою під Торгівельним центром за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області, мотивуючи свої вимоги тим, що право власності на Торгівельний центр належить позивачеві, а право землекористування належить відповідачеві-1.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2016 прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі; призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2016 року, витребувано від відповідачів відзиви на позов з документальним та правовим обґрунтуванням своєї позиції, належним чином посвідчені копії та/або витяги з реєстраційних документів, зобовязано відповідачів копії відзивів надіслати позивачеві.

У судовому засіданні 01.12.2016 та 21.12.2016 представники позивача СПАТ ім. Кірова позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх повністю з тих підстав, що позивач є власником нерухомого майна, а саме: торгівельного центру, що знаходиться за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області. Право власності на цей об'єкт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.12.2015 серії СТВ 408463 індексний номер 50145011 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50146139 від 17.12.2015 року.

Позивач вказує, що він 24.10.2016 звернувся до Преображенської сільської ради Чаплинського району із заявою про прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки під торгівельним центром для подальшого оформлення договору оренди землі, однак в установлені законом строки відповідь на заяву не отримав, рада відповідного рішення з цього питання не прийняла. У позовній заяві позивач зазначає та у судовому засіданні підтверджено представниками позивача, що Преображенська сільська рада не приймає відповідного рішення, оскільки право користування земельної ділянки за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області належить відповідачеві-1 Чаплинському сільському споживчому товариству відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, про що позивачеві повідомлено усно.

Вважаючи, що право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області, яке належить відповідачеві-1 Чаплинському сільському споживчому товариству, є перешкодою для реалізації свого права на оформлення документів щодо користування земельною ділянкою під обєктом права власності Торгівельним центром, позивач просить припинити право постійного користування відповідача-1 у судовому порядку, прийнявши відповідне рішення.

Таким чином, представники позивача вказують, що Преображенська сільська рада Чаплинського району не визнає право користування Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством імені Кірова на земельну ділянку під торгівельним центром, яке виникло з урахуванням ст. 120, 141 Земельного кодексу України.

Позивач стверджує, що у жовтні 2016 року йому стало відомо, що відповідач-1 Чаплинське сільське споживче товариство звернулося до державного земельного реєстратора Відділу Держгеокадастру у Чаплинському районі Херсонської області з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області, для внесення відомостей про земельну ділянку у Державний земельний кадастр розміром 0, 2920 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, основою якої став державний акт на право постійного користування серії ХС від 15.12.1993 виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради народних депутатів від 19.11.1993 № 35 на земельну ділянку загальною площею 0, 3539 м2 під розміщення магазинів № 5, 6 у с. Преображенка, а саме: 2929 м2 під магазини № 11 та 619 м2 під магазин № 5 і № 6, при цьому відповідач-1 у технічну документацію із землеустрою вклав копії технічного паспорту на торгівельний центр за адресою: Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області, який належить позивачу.

Представники позивача зазначили, що у Чаплинського сільського споживчого товариства немає права користування земельною ділянкою під торгівельним центром за адресою: Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області, у розмірі 4485 м2, оскільки державний акт на право постійного користування серії ХС від 15.12.1993 підтверджує право користування земельними ділянками під магазином № 5 і № 6 - 619 м2 та № 11 - 2920 м2.

СПАТ ім. Кірова вважає, що дії відповідача-1 позбавляють позивача як власника обєкту нерухомості торгівельного центру права здійснити оформлення своїх прав користування земельною ділянкою у фактичних розмірах та конфігурації, що підтверджується технічною документацією, виконаною 06.03.2007 КП "Каховське бюро технічної інвентаризації" технічної документації на сторінці "План земельної ділянки", у с. Преображенка, вул. Кірова, 57, на земельній ділянці загальною площею 4485 м2.

Окрім того, представники позивача зазначили, що навіть, якщо припустити, що у відповідача-1 є інший документ, який підтверджує його право користування на земельну ділянку під торгівельним центром, то, на їх думку, таке право припинилось з урахуванням ст. 377 ЦК України, ст.ст. 120, 141 ЗК України.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, вважаючи, що право власності позивача на обєкт нерухомого майна торгівельний центр набуте без достатніх підстав.

Представник відповідача-1 підтримала заперечення проти позову, що викладені у відзиві, з тих самих підстав, зазначивши, що права постійного користування земельними ділянками відповідачем-1 на території Преображенської сільської ради Чаплинського району підтверджуються державним актом на право постійного користування землею серії ХС без номера від 15.12.1993 року, до якого включено дві земельні ділянки площею 2920 м2 та 619 м2, що надані для розміщення магазинів № 5, 6 та 11.

Представник відповідача-2 Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області сільський голова ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити, вказує, що рішенням виконавчого комітету Преображенської сільської ради Чаплинського району від 19.11.1993 № 35 Чаплинському сільському споживчому товариству надано у постійне користування земельну ділянку площею 3539 м2 для розміщення магазинів торгового центру. Відповідно до вимог рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради Чаплинського району від 15.12.1993 року, відповідачем-2 Чаплинському сільському споживчому товариству було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3539 м2.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд констатує наступне.

Як встановлено судом, позивач СПАТ ім. Кірова є власником нерухомого майна, а саме: торгівельного центру, що знаходиться за адресою: вул. Кірова, 57, с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області.

Право власності на цей об'єкт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.12.2015 серії СТВ 408463 індексний номер 50145011 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50146139 від 17.12.2015 року.

Позивач як власник обєкта нерухомого майна 24.10.2016 звернувся до Преображенської сільської ради Чаплинського району із заявою про прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки під торгівельним центром для подальшого оформлення договору оренди землі, однак в установлені законом строки відповідь на заяву не отримав, рада відповідного рішення з цього питання не прийняла.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються земельним законодавством України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, суд зазначає, що набуття позивачем права власності на майно, розміщене на відповідній земельній ділянці, наданій у користування, є передумовою для переходу відповідного права на цю землю.

У силу приписів ст. 123 Земельного кодексу України надання органом місцевого самоврядування дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування є складовою частиною порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до ч. 2 - ч. 4 цієї норми, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються: орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу.

За приписами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Зазначена норма передбачає можливість оскарження до суду не відмови у наданні дозволу на розробку документації з землеустрою, а відмову органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування.

Позивачем не виконано умови щодо самостійного розроблення документації із землеустрою без надання дозволу, а вимога про припинення права землекористування відповідача-1 ґрунтується на припущенні про те, наявність зареєстрованого права відповідача-1 як землекористувача перешкоджає реалізації його права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження компетентним органом є обов'язковою умовою для прийняття цим органом рішення про надання земельної ділянки у користування, а в силу приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України для формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердила, що позивач не звертався до відповідних установ із замовленням розроблення документації із землеустрою без дозволу відповідача-2 та, відповідно, не повідомляв письмово про це Преображенську сільську раду Чаплинського району.

Оскільки позивач не розробив проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому в користування, ним не доведено, що права постійного користування земельними ділянками відповідачем-1 на території Преображенської сільської ради Чаплинського району, що підтверджені державним актом на право постійного користування землею серії ХС без номера від 15.12.1993 року площею 2920 м2 та 619 м2, що надані для розміщення магазинів № 5, 6 та 11, які не містять адрес, порушують його права.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою. Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно ст. 143 Земельного кодексу України, встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлені ст. 152 Земельного кодексу, згідно приписів якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до матералів справи та встановлених судом обставин права позивача відповідачами не порушено, позивачем не використано встановлений законом порядок та умови набуття права землекористування через підготовку (розробку) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому в користування, отже позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого права, суд не вбачає будь-яких правових підстав для прийняття рішення про припинення прав землекористування відповідача-1.

За таких обставин та правових підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 23.12.2016 року.

Суддя П.Д. Пригуза