Рішення № 63672309, 20.12.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016 Справа № 920/1110/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання", м. Суми,

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми,

про стягнення 50 806 грн. 11 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50 806 грн. 11 коп., з яких: 33 912 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди № 8/1500121 від 01.08.2015, 6 341 грн. 18 коп. пені, 7 536 грн. 00 коп. неустойки, 857 грн. 87 коп. 3% річних, 2 159 грн. 06 коп. інфляційних збитків.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1.

Ухвала господарського суду Сумської області від 14.11.2016 про порушення провадження у справі № 920/1110/16, що була надіслана на адресу відповідача повернута до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору оренди № 8/1500121 від 01.08.2015, позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти у тимчасове користування за плату на умовах, в порядку та строки, визначені договором, нежитлові приміщення у Клубі юного техніка загальною площею 94,2кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 35-1, згідно з додатками №№ 1-3 до договору.

Факт передачі відповідачу в оренду об'єкта оренди підтверджується актом приймання - передачі від 03.08.2015.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 (п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2015).

Відповідно до п. 4.1.1. договору, плата за оренду за місяць з ПДВ складає 3768 грн. 00 коп.

Згідно з п. 4.1.3. договору, рахунок на оплату за користування орендованим майном направляється орендодавцем орендарю не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Орендар зобов'язаний сплатити рахунок орендодавця до 15 числа місяця, наступного звітним.

За умовами п. 6.1.5 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за користування орендованим майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 33912 грн. 00 коп. за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Пунктом 6.4.4. договору передбачено право позивача розірвати договір у разі невнесення відповідачем плати протягом двох місяців поспіль.

У такому випадку, виходячи з умов п. 9.2. договору, позивач зобов'язаний повідомити відповідача про розірвання договору за 14 днів до дати розірвання.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.7. договору, у разі розірвання договору, орендоване майно повертається відповідачем позивачу у порядку, аналогічному порядку, встановленому договором при передачі майна в оренду; виходячи з умов п. 2.1., 2.3., 2.4., 2.5., - за актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним уповноваженими представниками сторін, протягом 3 днів з моменту розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 22-5/29 про розірвання договору, використовуючи право орендодавця передбачене п. 6.4.4. договору, у зв'язку з несплатою відповідачем орендних платежів.

Вказаний лист отриманий відповідачем 28.03.2016, про що свідчить відповідна відмітка на листі з підписом та прізвищем відповідача.

Таким чином, з урахуванням умов п. 9.2. договору, останній є розірваним з 12.04.2016.

Майно повернуто відповідачем позивачу за актом приймання-передачі 06.05.2016.

Судом встановлено, що факт передачі відповідачу в оренду нежитлових приміщень підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, при цьому відповідачем не подано доказів сплати орендної плати за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року.

На підставі встановленого судом факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року, враховуючи при цьому, що договір є розірваним з 12.04.2016, строк повернення орендованого майна становить 3 дні з моменту розірвання договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 32 028 грн. 00 коп., в тому по 3768 грн. 00 коп. за серпень 2015 року - березень 2016 року, 1884 грн. 00 коп. за квітень 2016 року (з 01.04.2016 по 15.04.2016); в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1884 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати за квітень 2016 року (з 16.04.2016 по 30.04.2016) , суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користуванню річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом, договір є розірваним з 12.04.2016, строк повернення орендованого майна становить 3 дні з моменту розірвання договору, тобто відповідач був зобов'язаний повернути позивачу об'єкт оренди у строк до 16.04.2016. Разом з цим, майно повернуто відповідачем позивачу за актом приймання-передачі 06.05.2016.

За прострочення повернення орендованого майна позивачем відповідачу нараховано неустойку у розмірі 7536 грн. 00 коп., виходячи з розміру орендної плати за місяць (3768 грн. 00 коп.).

Разом з цим, з урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за прострочення повернення орендованого майна неустойки, є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 4983 грн. 48 коп., оскільки період прострочення повернення орендованого майна складає менше місяця, а саме 20 календарних днів з 16.04.2016 по 05.05.2016.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 2552 грн. 52 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.4. договору, у разі прострочення оплати за користування орендованого майна за договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки з НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми прострочення, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачеві нараховано пеню в сумі 6341 грн. 18 коп. виходячи з суми заборгованості помісячно за серпень 2015 року - квітень 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 857 грн. 87 коп., інфляційні збитки в сумі 2159 грн. 06 коп., виходячи з суми заборгованості помісячно за серпень 2015 року - квітень 2016 року.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

На підставі встановлених судом обставин, враховуючи часткове задоволення судом позову в частині стягнення орендної плати за квітень 2016 року, з урахуванням строків розрахунків визначених договором, судом, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу та максимального розміру нарахувань, здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків, згідно з яким пеня складає 6009 грн. 24 коп., 3% річних - 829 грн. 20 коп., інфляційні збитки - 3650 грн. 90 коп.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2016 та долучений до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6009 грн. 24 коп. пені, 829 грн. 20 коп. 3% річних, 2159 грн. 06 коп. інфляційних збитків (в межах заявленої до стягнення суми).

В іншій частині позову, щодо стягнення з відповідача 331 грн. 94 коп. пені, 28 грн. 67 коп. 3% річних, суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991) 32 028 грн. 00 коп. заборгованості, 6009 грн. 24 коп. пені, 829 грн. 20 коп. 3% річних, 2159 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 4983 грн. 48 коп. неустойки, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2016

Суддя Є.А. Жерьобкіна