Рішення № 63672162, 20.12.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 915/1271/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 28.12.2015 р. № 01/53-630,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,

адреса для листування: 54055, вул. Погранична, 94, м. Миколаїв,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства МК Енергобуд,

57156, АДРЕСА_1, ОСОБА_2, м. Миколаїв,

про стягнення нарахувань на прострочені суми оплат за укладеним між сторонами договором, а всього грошових коштів у сумі 2488 грн. 39 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) Миколаївобленерго предявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства МК Енергобуд (далі - ТОВ НВП МК Енергобуд) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 2488 грн. 39 коп., із яких: 2329 грн. 24 коп. пеня; 159 грн. 15 коп. 3 % річних; посилаючись на неналежне виконання ТОВ НВП МК Енергобуд грошових зобовязань за укладеним між ними договором від 21.01.2013 р. № 44/1075 про постачання електричної енергії, а саме, зобовязань щодо своєчасної оплати рахунків за спожиту електричну енергію, внаслідок чого на прострочені суми здійснено відповідні нарахування на підставі до п. 4.2.1 указаного договору, а 3 % річних - і на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

ПАТ Миколаївобленерго також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Від ТОВ НВП МК Енергобуд представник у судове засідання не зявився, поштове відправлення з ухвалою суду від 06.12.2016 р., направлене на аресу відповідача, повернено до суду у звязку з закінченням терміну зберігання , проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу, за якою відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За викладених обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, яка позовні вимоги підтримала повністю з викладених у позові, з урахуванням письмових пояснень від 05.12.2016 р., підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 21.01.2013 р. № 44/1075, з відповідними додатками до нього, про постачання електричної енергії, згідно якого ПАТ Миколаївобленерго (постачальник) зобовязалося продавати ТОВ НВП МК Енергобуд (споживачу) електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5, з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу), для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору. Точка продажу електричної енергії по кожному обєкту споживача визначається додатком № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Приєднана потужність у точках підключення становить 100 кВт (п.п. 1, 2.2.2 договору).

Підпунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до пп. 2.3.3 договору, відповідач зобовязується оплачувати позивачеві вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 Порядок розрахунків та № 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до договору.

Згідно з п.1 додатку № 10 Порядок розрахунків до договору, розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, в якому споживач зобовязаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, в якому цей період закінчується.

Перелік обєктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються Актом про використану електричну енергію по наведеному в додатку № 4 до договору зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату операції приймається, зокрема, дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Споживач 3 числа місяця в поточному розрахунковому періоді здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. У випадку збігу дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. В день надання Акту про використану електричну енергію постачальник надає споживачу рахунок на здійснення попередньої оплати та вартості фактично спожитої електроенергії. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної енергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної енергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної енергії) (п. 2 додатку № 10 до договору).

Сторонами у додатку № 4 до договору погоджено, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 25 числа і в цей же день повідомляє про них постачальнику у формі Акту про використану електричну енергію (в оригіналі), що складений згідно відповідного зразку. Постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу Акт про прийняття-передавання товарної продукції, який споживач зобовязується повернути постачальнику підписаним та скріпленим мокрою печаткою на протязі пяти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію. Якщо дата зняття показів розрахункових засобів обліку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, споживач надає показання у найближчий робочий день, що передує вихідному, святковому або іншому неробочому дню (п.п. 1, 2, 4 додатку № 4 до договору).

На виконання умов договору позивачем у період листопад 2015 року - березень 2016 року поставлено ТОВ НВП МК Енергобуд активну електричну енергію, що підтверджується складеними споживачем відповідними актами про використану електричну енергію за кожний місяць, зокрема: за листопад 2015 року від 30.11.2015 р. на 14680 кВт; за лютий 2016 року від 29.02.2016 р. на 18400 кВт; за березень 2016 року від 31.03.2016 р. на 18640 кВт, а також актами про прийняття-передавання товарної пордукції: за листопад 2015 року - від 30.11.2016 р. на суму 25986 грн. 41 коп.; за березень 2016 року від 31.03.2016 р. на суму 33573 грн. 85 коп., підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін.

Для оплати вартості отриманої у період листопад 2015 року - березень 2016 року електричної енергії ПАТ Миколаївобленерго виставлено ТОВ НВП МК Енергобуд рахунки, зокрема:

1) за листопад 2015 року від 30.11.2015 р. № 44/1075/11/1 - за фактично використану електроенергію на суму 25986 грн. 41 коп.;

2) за лютий 2016 року від 29.12.2015 р. № 44/1075/2/1/П1 за планове використання електроенергії на суму 36059 грн. 78 коп.;

3) за березень 2016 року від 29.01.2016 р. № 44/1075/3/1/П1 за планове використання електроенергії на суму 33257 грн. 54 коп.,

які отримані відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на корінцях вказаних рахунків.

Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (чч. 1, 3 ст. 275 ГК України).

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Цивільним законодавством України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Передбачена в договорі неустойка відповідає визначенню пені, наведеного у ч.3 ст. 549 ЦК України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання, а вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За твердженнями позивача, ТОВ НВП МК Енергобуд оплачено вартість поставленої згідно указаних рахунків електроенергії у повному обсязі згідно платіжних доручень: від 24.12.2015 р. № 1082 на суму 25986 грн. 41 коп.; від 28.01.2016 р. № 1148 на суму 36059 грн. 78 коп.; від 25.02.2016 р. № 1206 на суму 33257 грн. 54 коп., проте такі оплати здійснено з простроченням.

Так, у відповідності до викладених вище умов договору рахунок від 30.11.2015 р. № 44/1075/11/1 мав бути оплачений до 07.12.2015 р., а фактично оплачений 24.12.2015 р., рахунок від 29.12.2015 р. № 44/1075/2/1/П1 мав бути оплачений до 05.01.2016 р., а фактично оплачений 28.01.2016 р., а рахунок від 29.01.2016 р. № 44/1075/3/1/П1 мав бути оплачений до 05.02.2016 р., а фактично оплачений 25.02.2016р.

За час прострочення сум у вказаних рахунках, у відповідності до поданого позивачем розрахунків, нараховано пеню в загальній сумі 2329 грн. 24 коп. та 3 % річних у загальній сумі 159 грн. 15 коп., з розрахунком котрих суд погоджується.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ Миколаївобленерго підлягають задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача. Отже, витрати ПАТ Миколаївобленерго, здійснені на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 17.11.2016 р. № 2205 у сумі 1378 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ НВП МК Енергобуд.

У судовому засіданні 20.12.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства МК Енергобуд, 57156, АДРЕСА_1, ОСОБА_2, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 38313190, на користь публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 24789699, грошові кошти в загальній сумі 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 39 коп., із яких: 2329 (дві тисячі триста двадцять девять) грн. 24 коп. пеня; 159 (сто пятдесят девять) грн. 15 коп. 3 % річних; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.12.2016 р.

Суддя Ю.М. Коваль.