Рішення № 63671881, 28.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 911/2833/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП

Державного підприємства МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ

про стягнення 788,17 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014 року);

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (далі позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсерввісгруп (далі відповідач 1) та Державного підприємства МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ (далі відповідач2) про стягнення 788,17 грн., в якому позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 257,70 грн. штрафу, з відповідача2 74,41 грн. пені, 98,33 грн. 3 % річних, 357,73 грн. інфляційних та солідарно стягнути з відповідачів витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2016 року порушено провадження у справі № 911/2833/16 та призначено справу до розгляду на 04.10.2016 року.

28.09.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів штрафу та витрат на послуги адвоката та в частині стягнення з відповідача2 сум пені, 3 % річних, інфляційних, якою позивач просив суд стягнути з відповідача2 7338,13 грн. інфляційних, 837,20 грн. 3% річних, 8184,40 грн. пені та солідарно з відповідачів 2557,70 грн. штрафу, 1900,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

У звязку з відрядженням судді Карпечкіна Т.П. розгляд справи 04.10.2016 року не відбувся та ухвалою суду від 28.09.2016 року розгляд справи було призначено на 13.10.2016 року.

12.10.2016 року від відповідача2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 13.10.2016 року сторони не зявилися, відповідачі 1, 2 вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 02.09.2016 року не виконали, у звязку з чим розгляд справи відкладався до 25.10.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 25.10.2016 року відповідачі 1, 2 не зявилися, вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 02.09.2016 року не виконали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 14.11.2016 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.10.2016 року позивачем, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом та продовжено строк розгляду спору.

У звязку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному, розгляд справи 14.11.2016 року не відбувся та ухвалою суду від 17.11.2016 року розгляд справи було призначено на 28.11.2016 року.

25.11.2016 року від відповідача2 надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача2 Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке розглянуте в судовому засіданні 28.11.2016 року та залишено судом без задоволення.

В судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2016 року, представник позивача позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 28.11.2016 року представники відповідачів повторно не зявились, відзиви на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2008 року між ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (ПОСТАЧАЛЬНИК) та ДП „Мирогощанський державний іподром" (ПОКУПЕЦЬ, відповідач2) був укладений Договір поставки сільськогосподарської техніки № 95 (далі - Договір). Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (надалі - Товар) згідно з умовами оплати які викладені в п. 3.3. Найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору також і в додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний провести оплату за Товар в сумі 251031,11 грн. з ПДВ наступним чином: 90324,42 грн. Покупець оплачує до 30.06.2008 року; 26784,45 грн. Покупець оплачує до 27.07.2008 року; 26784,45 грн. року Покупець оплачує до 27.08.2008 року; 26784,45 грн., Покупець оплачує до 27.09.2008 року; 26784,45 грн. Покупець оплачує до 27.10.2008 року; 26784,45 грн. Покупець оплачує до 27.11.2008 року; 26 784,43 грн. Покупець оплачує до 27.12.2008 року.

ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" виконало свої обовязки за Договором поставки сільськогосподарської техніки № 95 від 28.05.2008 року і 10.06.2008 року, згідно Акту приймання-передачі б/н від 10.06.2008 року, передав відповідачу2 передбачений Договором Товар на загальну суму 251031,11 грн.

Свої обовязки по оплаті отриманого від ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" Товару відповідач2 виконав частково, сплативши ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 110324,42 грн. Відтак, станом на 28.12.2008 року заборгованість відповідача2 перед ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" становила 140706,68 грн.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ДП „Мирогощанський державний іподром" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого Товару згідно Договору поставки сільськогосподарської техніки № 95 від 28.05.2008 року, ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою про стягнення з ДП „Мирогощанський державний іподром" 140706,68 грн. основного боргу, 6618,97 грн. пені, 3664,50 грн. інфляційних, 824,78 грн. 3% річних за період з 01.07.2008 року по 16.12.2008 року, 17572,17 грн. штрафу, 5700,00 грн. адвокатських витрат, витрат, пов'язаних з сплатою державного мита та сплатою за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу.

Після порушення Господарським судом Рівненської області провадження у справі № 14/6, відповідач перерахував на рахунок позивача суму боргу, про що свідчать платіжні доручення: № 12 від 25.12. 2008 року на суму 10000,00 грн.; № 87 від 03.03.2009 року на суму 40685,39 грн.; № 91 від 06.03.2009 року на суму 28000,00 грн.; № 93 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 94 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 95 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 96 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 97 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 98 від 10.02.2009 року на суму 9000,00 грн.; № 99 від 10.02.2009 року на суму 8021,49 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.04.2009 року у справі № 14/6 за позовом ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" до ДП „Мирогощанський державний іподром" про стягнення 1360036,71 грн., припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ДП "Мирогощанський державний іподром" основного боргу в сумі 140706,68 грн., пені - 6 618 97 грн., штрафу - 8891, 9517 грн., індексу інфляції - 3 664,50 грн., 3% річних - 824,78 грн., відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з ДП "Мирогощанський державний іподром" штрафу в сумі 8680,22 грн.; присуджено до стягнення з рахунку Державне підприємство "Мирогощанський державний іподром" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 1693,87 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

24.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ОСОБА_2 кредитор) було укладено Угоду № 26-ТЕ про заміну кредитора в зобов'язанні (далі Угода). Відповідно до п. 1.1 Угоди Первісний кредитор відступає ОСОБА_2 кредитору право вимоги виконання Державним підприємством «Мирогощанський Державний Іподром» зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 50641,83 грн. Первісний кредитор повідомляє, а ОСОБА_2 кредитор погоджує те, що сума вказана у п. 2.1, що відступається згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, є загальною сумою (розміром) дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3% річних, інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 17.12.2008 року по 05.03.2009 року (п.п. 2.1., 2.2. Угоди № 26-ТЕ від 24.01.2011 року).

Первісний кредитор зобов'язаний передати ОСОБА_2 кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником ОСОБА_2 кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 Угоди № 26-ТЕ від 24.01.2011 року).

Відповідно до Акту прийому-передачі документів від 24.01.2011 року Первісний кредитор передав, а ОСОБА_2 кредитор прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником ОСОБА_2 кредитору.

Відповідно до умов даної Угоди боржнику було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (докази направлення містяться у матеріалах справи).

11.03.2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія «НІКО-ТАЙС» (ОСОБА_2 кредитор) було укладено Угоду № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні. Відповідно до п. 1.1. Угоди Первісний кредитор відступає ОСОБА_2 кредитору право вимоги виконання Державним підприємством «Мирогощанський Державний Іподром» зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року та згідно Угоди № 26-ТЕ про заміну кредитора в зобов'язанні від 24.01.2011 року, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою, становить 50641,83 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума вказана у п. 2.1, що відступається згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, є загальною сумою (розміром) дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3% річних, інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 17.12.2008 року по 05.03.2009 року (п. п. 2.1., 2.2 Угоди № 11/03-13 від 11.03.2013 року).

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 Угоди № 11/03-13 від 11.03.2013 року).

Відповідно до акту прийому-передачі документів від 11.03.2013 року Первісний кредитор передав, а ОСОБА_2 кредитор прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Відповідно до умов даної угоди боржнику було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (докази направлення містяться у матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідно до норм чинного законодавства та вищезазначених правочинів до позивача перейшло право вимоги до боржника згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року.

У звязку з подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ДП „Мирогощанський державний іподром" взятого на себе грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого Товару згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, ТОВ Компанія Ніко-Тайс звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою про солідарне стягнення з поручителя ТОВ ПК Трейдсервісгруп та боржника ДП „Мирогощанський державний іподром" 2611,77 грн. інфляційних витрат, 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1720,50 грн. судового збору, стягнення з відповідача2 708,56 грн. 3% річних, 36538,70 грн. дооцінки (збільшення) вартості товару та 5678,96 грн. пені за період з 17.12.2008 року по 05.03.2009 року згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, Угоди № 11/03-13 про заміну кредитора у зобовязані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК країни) від 11.03.2013 року та на підставі Договору поруки № 11-03-2013-15 від 11.03.2013 року.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2791/13 від 06.08.2013 року позов ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволено повністю, присуджено до стягнення з ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 708,56 грн. 3% річних, 36538,70 грн. дооцінки (збільшення) вартості товару, 5678,96 грн. пені та солідарно з ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» та ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 2611,77 грн. інфляційних втрат, 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а також 1720,50 грн. судового збору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою № 11-03-2013-15 від 11.03.2013 року про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (Поручитель) було укладено Договір поруки № 11-03-2013-74 від 11.03.2013 року, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру штрафу у звязку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником (ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ») грошового зобовязання згідно Договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору (Основний договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, під Основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду № 11-03-2013-15 від 11.03.2013 року про заміну кредитора у зобов'язанні, укладену згідно Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року.

У розділі 3 Договору поруки, Поручителем та Кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою розміру штрафу у сумі 3000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору поруки визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 2 ст.553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем2 грошового зобов'язання щодо сплати 36538,70 грн. дооцінки (збільшення) вартості товару за Договором № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, встановленої рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2013 року у справі № 911/2791/13, позивач просить стягнути з відповідача2 7338,13 грн. інфляційних, 837,20 грн. 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, 8184,40 грн. пені на підставі п. 7.3 Договору (нарахованих на суму 36538,70 грн. за період з 04.03.2014 року по 08.12.2014 року (день що передує даті з якої боржник почав частково погашати заборгованість) та солідарно з відповідачів 2557,70 грн. штрафу на підставі п. 7.4 Договору, 1900,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору, згідно заяви про збільшення позовних вимог, за період, котрий не охоплений рішеннями суду у справах № 14/6 та № 911/2791/13.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 7.3., 7.4 Договору сторони передбачили, що Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого платежу, за кожен день затримки. За несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості поставленого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 7.5 Договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно ч. 6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобовязань за цим договором здійснюється без обмеження строку.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені (згідно уточнених позовних вимог), судом встановлено, що відповідно до п. 7.3 Договору, позивачем здійснено розрахунок пені в межах заявленого періоду (котрий не охоплений рішенням суду у справах № 14/6 та № 911/2791/13) в розмірі 0,08%, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 8184,40 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що позивач правомірно, у відповідності до п. 7.4 Договору, нарахував штраф в розмірі 7 % в сумі 2557,70 грн. (згідно уточнених позовних вимог) на заборгованість в розмірі 36538,70 грн., встановлену судовим рішенням у справі № 911/2791/13 та не охоплену рішеннями суду у справах № 14/6 та № 911/2791/13.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних в сумі 837,20 грн. та інфляційні в сумі 7338,13 грн. нараховані на прострочену суму за період фактичного прострочення (не охоплений судовими рішеннями у справах № 14/6 та № 911/2791/13) в розмірі, що відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 837,20 грн. 3% річних та 7338,13 грн. інфляційних (згідно уточнених позовних вимог) суд вважає правомірними і обґрунтованими, таким, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідачів витрати на оплату послуг адвокатів в сумі 1900,00 грн., посилаючись на те, що для отримання правової допомоги по складанню та написанню позовної заяви про стягнення з відповідачів заборгованості він звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду Договір № 29-8/08-14 про надання адвокатських послуг від 29.08.2014 року, укладений з адвокатом ОСОБА_1, відповідно до п. 1.1 якого адвокат ОСОБА_1 зобов`язався надати позивачу правову допомогу щодо відносин, які виникли між позивачем та відповідачами на підставі Договору № 95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року, Угоди № 11-03-2013-15 від 11.03.2013 року про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та на підставі Договору поруки № 11-03-2013-74 від 11.03.2013 року. Факт здійснення відповідних витрат підтверджується платіжним дорученням № 686 від 06.10.2014 року на суму 1900,00 грн., факт надання послуг адвокатом підтверджується посвідченням адвоката ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Як передбачено п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином з задоволеної солідарної вимоги в розмірі 2557,70 грн. штрафу, судові витрати (пропорційна частина судового збору та адвокатських витрат) складають 443,20 грн. і підлягають стягненню з відповідачів порівну по 221,60 грн. Решта судових витрат з вимоги, задоволеної щодо відповідача2, що складає 2834,80 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем2. Таким чином, відповідач1 має відшкодувати позивачу 221,60 грн. судових витрат, відповідач2 3056,40 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Державного підприємства МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ (35623, Рівненська обл., Дубенський район, с. Мирогоща Перша, вул. Шевченка, 1, код 35505132) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) 2557 (дві тисячі пятсот пятдесят сім) грн. 70 коп. штрафу.

3. Стягнути з Державного підприємства МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ (35623, Рівненська обл., Дубенський район, с. Мирогоща Перша, вул. Шевченка, 1, код 35505132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) 7338 (сім тисяч триста тридцять вісім) грн. 13 коп. інфляційних, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 20 коп. 3% річних, 8184 (вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 40 коп. пені та 3056 (три тисячі пятдесят шість) грн. 40 коп. судових витрат.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код 38039872) 221 (двісті двадцять один) грн. 60 коп. судових витрат.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.12.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін