Ухвала суду № 63671797, 30.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"30" листопада 2016 р. Справа № 911/343/16

за заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Вітард

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Атва

про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу

В межах справи про банкрутство № 911/343/16

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/343/16 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2016 р.

21.06.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго арбітражним керуючим ОСОБА_1 подано заяву про спростування майнових дій ТОВ Оленерго, шляхом визнання недійсним рішення про вихід ТОВ Оленерго зі складу учасників ТОВ Атва за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Атва ТОВ Вітард, яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Атва від 25.08.2015 р., визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Атва від 25.08.2015 р., який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2016 р. прийнято до розгляду заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго арбітражним керуючим ОСОБА_1 про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 911/343/16 про банкрутство ТОВ Оленерго, розгляд заяви призначено на 20.07.2016 р. ТОВ Вітард подано відзив на заяву про спростування майнових дій та визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2016 р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи відкладено на 08.09.2016 р.

07.09.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Вітард подано клопотання, яким останній просить долучити до матеріалів справи документи.

08.09.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області директором ТОВ Оленерго подано відзив на заяву про спростування майнових дій та визнання правочину у межах справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2016 р. розгляд заяви відкладено на 28.09.2016 р.

28.09.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Оленерго подано письмові пояснення та клопотання про призначення судової експертизи, яким останній просить призначити почеркознавчу експертизу та витребувати оригінали документів у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

28.09.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Вітард подано клопотання, яким останній просить долучити до матеріалів справи документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2016 р. задоволено клопотання ТОВ Оленерго в частині витребування у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області оригіналів документів, розгляд заяви відкладено, зобовязано Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області надати суду протокол загальних зборів учасників ТОВ Оленерго № 43 від 10.08.2015 р., повторно зобовязано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго арбітражного керуючого ОСОБА_1 надати суду оригінали (для огляду) долучених до матеріалів заяви копій документів, повторно зобовязано ТОВ Атва подати до суду нормативно обґрунтовані та документально підтвердженні письмові заперечення щодо обставин, викладених у заяві розпорядника майна ТОВ Оленерго арбітражним керуючим ОСОБА_1, розгляд клопотання про призначення судової експертизи призначено на 12.10.2016 р.

12.10.2016 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Вітард подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання та відзив на клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до наказу голови господарського суду Київської області від 10.10.2016 р. №132-ВП, станом на 12.10.2016 р. суддя Лопатін А.В., у провадженні якого знаходиться справа № 911/343/16, перебував у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, у звязку з цим судове засідання не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2016 р. розгляд заяви та розгляд клопотання про призначення судової експертизи призначено на 23.11.2016 р.

01.11.2016 р. на поштову адресу господарського суду Київської області від Києво-Святошинської РДА Київської області надійшов лист та копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ Оленерго № 43 від 10.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2016 р. розгляд заяви та розгляд клопотання про призначення судової експертизи відкладено на 30.11.2016 р., повторно зобовязано розпорядника майна ТОВ Оленерго арбітражного керуючого ОСОБА_1 надати суду оригінали (для огляду) долучених до матеріалів заяви копій документів, повторно зобовязано ТОВ Атва подати до суду нормативно обґрунтовані та документально підтвердженні письмові заперечення щодо обставин, викладених у заяві розпорядника майна ТОВ Оленерго арбітражним керуючим ОСОБА_1

25.11.2016 р. на адресу господарського суду Київської області від Києво-Святошинської РДА Київської області на виконання вимог ухвали суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

29.11.2016 р. через канцелярію суду ТОВ Оленерго подано письмові пояснення щодо обставин справи.

В судовому засіданні, розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявне клопотання ТОВ Оленерго про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої заявник пропонує поставити питання:

-чи належить підпис в оригіналі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Оленерго за № 43 від 10.08.2015 р. ОСОБА_2?.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У розясненнях, наданих Вищим господарським судом України в постанові Пленуму від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В ході розгляду даного спору в межах заявлених вимог, а саме, спростування майнових дій ТОВ Оленерго шляхом визнання недійсним рішення ТОВ про вихід його зі складу учасників ТОВ Атва за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Атва ТОВ Вітард, яке оформлене протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Атва від 25.08.2015 р., визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Атва від 25.08.2015 р., який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард, судом встановлено відсутність необхідності в призначенні судової експертизи враховуючи визначений заявником спосіб захисту прав, а саме: подання заяви з вищевказаними вимогами до суду в межах справи про банкрутство з посиланням на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки для розгляду вказаних вимог не є необхідним призначення судової експертизи, що підтверджується наступними обставинами.

Крім того, слід зазначити , що в обґрунтування вимог заявник не посилається на протокол загальних зборів учасників ТОВ Оленерго від 10.08.2015 р. № 43.

Розглянувши заяву про спростування майнових дій та визнання недійсним правочину у межах справи про банкрутство ТОВ Оленерго, заслухавши присутніх учасників судового процесу, врахувавши всі обставини даного спору, подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Так, арбітражний керуючий ОСОБА_1 як розпорядник майна ТОВ Оленерго звернувся до суду з заявою, якою просить спростувати майнові дії ТОВ Оленерго шляхом визнання недійсним рішення ТОВ про вихід його зі складу учасників ТОВ Атва за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Атва ТОВ Вітард, яке оформлене протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Атва від 25.08.2015 р., визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Атва від 25.08.2015 р., який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард.

Вказана заява обґрунтована тим, що учасником ТОВ Атва ТОВ Оленерго 25.08.2015 р. прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ Атва за його бажанням у звязку з продажем ТОВ Вітард 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ Атва, яке оформлене протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ Атва від 25.08.2015 р. На виконання вказаного рішення 25.08.2015 р. між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Атва, відповідно до умов якого ТОВ Оленерго зобовязується передати у власність ТОВ Вітард корпоративні права у розмірі 100% статутного капіталу, що еквівалентно 1383397,88 грн., а ТОВ Вітард зобовязується прийняти і оплатити їх. Станом на сьогодні, на балансі ТОВ Атва знаходиться автозаправна станція, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 7/1, розмір статутного капіталу 1383397,88 грн., проте ТОВ Вітард купує частку в статутному капіталі ТОВ Атва за вартістю 500 (пятсот) гривень, згідно умов п. 1.3. договору.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звертаючись до суду з вищевикладеної заявою посилається на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як на правову підставу розгляду даного спору в межах справи про банкрутство.

Відповідно до частини першої вказаної статті Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

-боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

-боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

-боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

-боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

-боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

-боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

В п. 16 розяснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 28.03.2013, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Так, заявник посилається на наступне:

Статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових.

Відповідно до частини другої та частини четвертої ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Таким чином, метою застосування спростування майнових дій є не спростування саме по собі, а повернення до ліквідаційної маси певного майна, в резолютивній частині ухвали зазначається висновок про стягнення з особи, якій були сплачені кошти чи було передане інше майно, коштів на користь боржника.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом встановлено:

Відповідно до приписів частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною другою вказаної статті ГК України встановлено, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Згідно з частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до приписів частини першої статті 147 ЦК України та частини першої статті 53 Закону України «Про господарські товариства» учасники Товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасниками цього товариства. При цьому отримувати згоду інших учасників Товариства на передачу такої частки не потрібно.

Згідно з п. 2.2. розяснень, наданих Вищим господарським судом України в постанові Пленуму від 25.02.2016, № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва. Водночас згідно з положеннями статті 16 ЦК України, пункту 4 частини першої статті 12 та статті 167 ГК України незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (засновник, акціонер, член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то він має право подати відповідний позов. Такий спір підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню у загальному порядку.

Так, заявник обґрунтовує свою заяву саме тим, що права ТОВ Оленерго, як саме учасника товариства, були порушені, оскільки виходячи з приписів ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» учасник, який виходить з ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, проте розмір частки ТОВ Оленерго, у звязку з його виходом, виплачено не було. Отже, вимоги заявника обґрунтовані саме порушенням його корпоративних прав, а тому відносини, які склалися між ТОВ Оленерго, ТОВ Вітард та ТОВ Атва носять корпоративний характер.

Згідно з п. 3 розяснень, наданих Верховним судом України в постанові Пленуму від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК ( 1798-12 ) підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

Пунктом 10 вказаних розяснень судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК ( 435-15 ) та статтею 20 ГК ( 436-15 ), та не випливають із положень законодавства.

Згідно з п. 2.12. розяснень, наданих Вищим господарським судом України в постанові Пленуму від 25.02.2016, № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Разом з тим, як вже зазначалося арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання недійсним рішення ТОВ Оленерго про вихід зі складу учасників ТОВ «Атва» за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ «Атва» ТОВ Вітард, яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Атва» від 25.08.2015 р. та похідною від вказаної вимоги вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Атва» від 25.08.2015 р., який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард, керуючись саме приписами статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в межах справи про банкрутство ТОВ Оленерго.

Так, метою подання вказаної заяви, насамперед, є визнання недійсним рішення про вихід учасника, шляхом продажу його частки, тобто повернення корпоративних прав.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТОВ «Атва» наразі є не ТОВ Вітард, а ТОВ «Аровоіл», а останнє згідно матеріалів справи про банкрутство ТОВ Оленерго не є кредитором боржника.

Водночас, згідно з приписами статті 20 Закону, на які посилається заявник, заява подана в межах справи про банкрутство має бути спрямована на спростування майнових дій та, відповідно, повернення майна в ліквідаційну масу боржника.

Крім того, приписи вказаної статті Закону передбачають, що саме кредитором має бути повернено майно у власність боржника.

За таких обставин, здійснивши аналіз чинного законодавства та поданої заяви, з урахуванням того, що спірні корпоративні права наразі перебувають в ТОВ «Аровоіл», суд дійшов висновку, що заява арбітражний керуючий ОСОБА_1, з урахуванням осіб, до яких заявлено вимоги, не спрямована на реальне повернення майна в ліквідаційну масу ТОВ Оленерго, а отже така заява не може бути подана з посиланням на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і, відповідно, розглядатись судом в межах справи про банкрутство ТОВ Оленерго.

Виходячи з наведеного, вимога заявника про визнання недійсним рішення ТОВ Оленерго про вихід зі складу учасників ТОВ «Атва» за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ «Атва» ТОВ Вітард, яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Атва» від 25.08.2015 р. не підлягає задоволенню, як така, що не відповідає меті подання, передбаченої статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, враховуючи, що, на думку заявника, причиною недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Атва» від 25.08.2015 р., який укладено між ТОВ Оленерго та ТОВ Вітард є недійсність, на його думку, рішення ТОВ Оленерго про вихід зі складу учасників ТОВ «Атва» за його бажанням у звязку з продажем 100% частки ТОВ Оленерго в статутному капіталі ТОВ «Атва» ТОВ Вітард, яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Атва» від 25.08.2015 р., а також враховуючи, що вказане рішення наразі є чинним та, враховуючи обраний заявником спосіб захисту права та вимоги, а саме: подання заяви в межах справи про банкрутство керуючись приписами статті 20 Закону, яка не передбачає подання такої заяви у визначений заявником спосіб, вимога заявника щодо визнання недійсними договору купівлі-продажу є похідною від вимоги про визнання недійсним вищевказаного рішення, також підлягає відхиленню.

Згідно з приписами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за результатами розгляду спору в межах справи про банкрутство господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд

ухвалив:

1.Вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_1, викладені в заяві від 16.06.2016 р. № 02-01/49-2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітард, Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго та Товариства з обмеженою відповідальністю Атва про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, які розглянуто в межах справи № 911/343/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Оленерго залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя А.В. Лопатін