Рішення № 63671740, 13.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/19732/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО ЛАН»

про стягнення заборгованості в розмірі 38 113,36 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Сова Н.В. (довіреність № 10/00-75 від 01.06.2016);

від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ :

28.10.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО ЛАН» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 38 113,36 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 11/7.6/128 від 01.03.2016, укладеного сторонами, в частині сплати орендної плати та інших передбачених умовами вказаного договору платежів.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38 113,36 грн, з яких: 28 000,00 грн - основний борг; 1 588,76 грн - відшкодування вартості комунальних послуг; 6 335,96 грн - пеня; 540,82 грн - три проценти річних; 1 647,82 грн - інфляційна складова боргу.

Провадження у справі № 910/19732/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016, розгляд справи призначено на 29.11.2016.

29.11.2016 у судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 31.10.2016 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 розгляд справи відкладено на 13.12.2016.

12.12.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, а також власне письмове пояснення про відсутність аналогічного спору в провадженні іншого компетентного органу.

13.12.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 31.10.2016 та 29.11.2016 не виконав.

Ухвали в даній справі надсилались, зокрема й відповідачу на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не надав, правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов не надав, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено:

01.03.2016 між публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» (далі - позивач або орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО ЛАН» (далі - відповідач або орендар) був укладений договір оренди № 11/7.6/128 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати у строкове платне користування відповідача нежиле приміщення № 37 загальною площею 107,2 м.кв., розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 20 (далі будинок або об'єкт оренди), а відповідач зобов'язувався вказаний об'єкт оренди прийняти та сплачувати орендну плату за користування ним, а також інші передбачені умовами договору платежі вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.1 договору орендар сплачує орендодавцю, зокрема, орендну плату та відшкодовує вартість спожитих обсягів електроенергії, природного газу, послуг водопостачання, водовідведення, утримання будинку і прибудинкової території, податку на нерухомість, інших комунальних та експлуатаційних послуг.

На виконання умов договору об'єкт оренди був переданий в користування відповідача, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2016, копія якого долучена до матеріалів справи.

Пунктом 2.1.2 договору передбачено, що строк оренди закінчується 15.06.2016 включно.

26.04.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2-1/7.6/128 до договору оренди № 11/7.6/128 від 01.03.2016, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.1.2 договору оренди та викласти його в наступній редакції: «Строк оренди закінчується 30.04.2016 включно».

30.04.2016 сторонами був складений акт приймання-передачі згідно з яким відповідач повернув позивачу об'єкт оренди.

Проте, орендна плата та відшкодування вартості комунальних послуг за період користування об'єктом оренди з 01.03.2016 по 30.04.2016 відповідачем сплачені не були.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38 113,36 грн, з яких: 28 000,00 грн - основний борг; 1 588,76 грн - відшкодування вартості комунальних послуг; 6 335,96 грн - пеня; 540,82 грн - три проценти річних; 1 647,82 грн - інфляційна складова боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 2.2.1 договору розмір орендної плати за один повний календарний місяць користування приміщенням складає 14 000,00 грн, в тому числі ПДВ.

Орендна плата нараховується з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі та сплачується орендарем на рахунок орендодавця щомісячно на підставі цього договору до 20 числа поточного місяця. Орендна плата за перший та останній місяці строку оренди сплачується протягом 5 банківських днів з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі (п. 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.3 договору крім орендної плати орендар щомісячно відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії, природного газу, послуг водопостачання, водовідведення, утримання будинку і прибудинкової території, податку на нерухомість, інших комунальних та експлуатаційних послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання від орендодавця відповідних рахунків та актів наданих послуг пропорційно до орендованої площі або показників лічильників.

Враховуючи положення п. 2.2.1 договору, а також строк користування орендованим приміщенням з 01.03.2016 по 30.04.2016, суд встановив, що розмір орендної плати за вказаний період становить 28 000,00 грн.

Крім того, згідно з рахунком-фактурою № 141 від 19.07.2016 розмір відшкодувань за березень та квітень 2016, передбачених п. 2.2.3 договору, становить 1 588,76 грн. Вказаний рахунок-фактура був направлений на адресу відповідача 27.07.2016 та отриманий останнім 29.07.2016, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовують доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 28 000,00 грн, а також 1 588,76 грн відшкодування вартості комунальних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 335,96 грн пені, три проценти річних у розмірі 540,82 грн та інфляційну складову боргу в сумі 1 647,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями п. 2.2.2 договору орендна плата за перший та останній місяці строку оренди сплачується протягом 5 банківських днів з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі.

Судом встановлено, що об'єкт оренди був переданий відповідачу за актом приймання-передачі - 01.03.2016 та перебував у його користуванні протягом березня та квітня 2016, тобто орендна плата за березень та квітень 2016, як за перший і останній місяці строку оренди, повинна була бути сплачена відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі - по 10.03.2016 (включно), а прострочення виконання вказаного зобов'язання починається з 11.03.2016.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач орендну плату за березень та квітень 2016 не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов'язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов'язання.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що позивачем невірно визначений початок прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, а також вказаний розрахунок виконаний позивачем з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. У зв'язку з цим, судом був виконаний власний розрахунок пені:

Період нарахуванняКількість днів простроченняРозмір заборгованості (грн)Облікова ставка НБУ (%)Розмір пені (грн)11.03.2016-21.04.20164228 000,0022,01 413,7722.04.2016-26.05.20163528 000,0019,01 017,4927.05.2016-23.06.20162828 000,0018,0771,1524.06.2016-28.07.20163528 000,0016,5883,6129.07.2016-11.09.20164528 000,0015,51 067,21Всього5 153,23Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню в розмірі меншому, ніж визначено позивачем, а саме - 5 153,23 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, надані позивачем, суд встановив, що останнім невірно визначений початок прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з цим, судом був здійснений власний розрахунок зазначених позовних вимог.

Так, враховуючи період нарахування з 11.03.2016 по 28.10.2016, кількість днів прострочення - 232 дні та розмір боргу - 28 000,00 грн, сума трьох процентів річних за розрахунком суду становить 532,46 грн (28 000,00 * 3 * 232 : 366 : 100).

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню в розмірі меншому, ніж визначено позивачем, а саме - 532,46 грн.

Враховуючи період нарахування з 11.03.2016 по 28.10.2016, сукупний індекс інфляції за вказаний період - 108,8% та розмір боргу - 28 000,00 грн, сума інфляційної складової боргу за розрахунком суду становить 2 477,96 грн (28 000,00 * 1,088 - 28 000,00).

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення. Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України йому надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання подано не було, тому інфляційна складова боргу підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 1 647,82 грн.

Щодо розподілу господарських витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що вимоги позивача задоволені судом частково, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1 334,94 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО ЛАН» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 7, офіс 34, ідентифікаційний код 38489983) на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7, ідентифікаційний код 21574573) основний борг у розмірі 28 000,00 грн (двадцять вісім тисяч грн 00 коп.); відшкодування вартості комунальних послуг у сумі 1 588,76 грн (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім грн 76 коп.); 5 153,23 грн (п'ять тисяч сто п'ятдесят три грн. 23 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 532,46 грн (п'ятсот тридцять дві грн 46 коп.); інфляційна складова боргу в сумі 1 647,82 грн (одна тисяча шістсот сорок сім грн 82 коп.); 1 334,94 грн (одну тисячу триста тридцять чотири грн 94 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26 грудня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань