Ухвала суду № 63671608, 21.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.12.2016Справа № 910/17047/15

за скаргою на дії за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» стягнення заборгованості в розмірі 92 912 434 грн. 28 коп.

Суддя Чинчин О.В.

Представники сторін:

від Скаржника (Позивача): не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

від ВДВС: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» про стягнення заборгованості в розмірі 92 912 434 грн. 28 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі №910/17047/15 позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитом в розмірі 24 963 672 грн. 00 коп., 365 333 долари США 33 центи, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 7 561 757 грн. 68 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 13 601 880 грн. 13 коп., 205 398 доларів США 47 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 4 251 387 грн. 24 коп.; 3% річних за користування кредиту у розмірі 56 241 долар США 31 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 1 164 096 грн. 25 коп.; 3% річних за користування кредиту в розмірі 3 840 985 грн. 80 коп.; 3% річних за користування процентами у розмірі 19 136 доларів США 71 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 396 096 грн. 26 коп., 3% річних за користування процентами у розмірі 1 238 829 грн. 90 коп., інфляційні за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 17 722 039 грн. 00 коп. та інфляційні за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 7 372 309 грн. 93 коп. В іншій частини позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64 585 грн. 78 коп.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі №910/17047/15, 27 жовтня 2015 року видано Накази.

24.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) отримано від Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/17047/15, яку вмотивовано тим, що 31.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, проте вказана постанова винесена неправомірно, оскільки державним виконавцем неналежним чином виконувались виконавчі дії всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження». За таких підстав, просить Суд визнати рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №52494058 від 31.10.2016 року неправомірним, скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №52494058 від 31.10.2016 року, зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №910/17047/15 від 27.10.2015 року виданого Господарським судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.12.2016 року.

13.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Заявника надійшла заява про розгляд за відсутності уповноваженого представника.

14.12.2016 року в судове засідання з'явився представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України.

Представники заявника та відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник відповідача вимоги ухвали суду від 29.11.2016 року не виконав.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Заявника про розгляд за відсутності уповноваженого представника. В судовому засіданні представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України подав письмові заперечення на скаргу, однак не надав матеріали виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року розгляд справи відкладено на 21.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

21.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надійшли копії матеріалів виконавчого провадження.

В судове засідання 21 грудня 2016 року представники Сторін та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі № 910/17047/15 та розпискою про відкладення справи в судовому засіданні, про поважні причини неявки Суд не повідомили. Представник Позивача надав заяву про розгляд за відсутності уповноваженого представника, яка Судом розглянута та задоволена.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що неявка в судове засідання представників Сторін та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не перешкоджає розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії органів державної виконавчої служби.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що Скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії органів державної виконавчої служби підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року на момент здійснення виконавчих дій, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»)

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №52494058, 04.10.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитом в розмірі 24 963 672 грн. 00 коп., 365 333 долари США 33 центи, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 7 561 757 грн. 68 коп.; заборгованості за процентами у розмірі 13 601 880 грн. 13 коп., 205 398 доларів США 47 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 4 251 387 грн. 24 коп.; 3% річних за користування кредиту у розмірі 56 241 долар США 31 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 1 164 096 грн. 25 коп.; 3% річних за користування кредиту в розмірі 3 840 985 грн. 80 коп.; 3% річних за користування процентами у розмірі 19 136 доларів США 71 цент, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18.05.2015 року еквівалентно 396 096 грн. 26 коп., 3% річних за користування процентами у розмірі 1 238 829 грн. 90 коп., інфляційних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 17 722 039 грн. 00 коп. та інфляційних за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 7 372 309 грн. 93 коп. Боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду в строк до 12.10.2016 року.

Вказана постанова була надіслана на адреси боржника та стягувача за вих. № 626/18 від 05.10.2016 р.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. від 31.10.2016 року повернуто наказ №910/17047/15 виданий Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року стягувачу на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п. 2,5 ч.1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2); у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника) (п.5). Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Як встановлено Судом, 04.10.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року, а вже постановою державного виконавця від 31.10.2016 року було повернуто наказ №910/17047/15 виданий Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року стягувачу на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу, що всупереч пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу менше, ніж через місяць з моменту відкриття виконавчого провадження №52494058, оскільки виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження №52494058 наявні: лист Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» №116/3559-2/07 від 09.12.2015 року про прийняття до розгляду постанови ВП №48984406 від 30.11.2015 р. про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ», листи №05-09/3136 від 07.12.2015 р., №01-11/3679 від 28.12.2015 р. Державної інспекції сільського господарства в Київській області про відсутність зареєстрованої техніки у боржника, вимоги державного виконавця від 18.11.2015 р. про виконання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» наказу №910/18586/16 від 15.09.2015 року, запити державного виконавця №48984406/18 до Київського міського бюро технічної інвентаризації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві про наявність зареєстрованого майна боржника, постанова про арешт коштів боржника від 30.11.2015 року ВП №48984406, лист Головного управління держпраці у Київській області №3831 від 24.12.2015 р., листи №16412 (И-2015) від 17.12.2015 р. та лист від 15.12.2015 р. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Проте, Суд не приймає до уваги вказані документи в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. виконавчих дій з примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року в межах виконавчого провадження №52494058, оскільки всі ці документи стосуються іншого виконавчого провадження, а саме ВП №48984406 з примусового виконання наказу №910/18586/15 виданого 15.09.2015 року Господарським судом міста Києва, в якому боржником також виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ».

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. не вживались заходи щодо примусового виконання наказу №910/17047/15 виданого Господарським судом м. Києва від 27.10.2015 року в межах виконавчого провадження №52494058.

Таким чином, Суд зазначає, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. щодо винесення постанови про повернення наказу №910/17047/15 виданого 27.10.2015 року Господарським судом м. Києва стягувачу від 31.10.2016 року на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є такими, що суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем не були здійснені протягом року заходи щодо розшуку майна боржника та з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи. Крім того, всупереч частини 2 статті 37 Закону державним виконавцем не був складений акт у разі наявності обставин для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 2-6 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/17047/15 у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/17047/15 - задовольнити повністю.

2. Визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - неправомірною.

3. Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - скасувати.

4. Зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №910/17047/15, виданого 27.10.2015 року Господарським судом міста Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості.

Суддя О.В. Чинчин