номер провадження справи 10/155/15-32/110/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2016 Справа № 908/5710/15
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Корт Інвест, (69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 10)
про розірвання договору купівлі-продажу № 989 від 02.08.2005 р. та повернення обєкта приватизації до державної власності
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 22/171 від 23.02.2016 р.
Від відповідача ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.01.2016 р.
СУТЬ СПОРУ
16.11.2015 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корт Інвест" про розірвання договору купівлі продажу № 989 від 02.08.2005 р. об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні, зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Корт Інвест" повернути до державної власності об'єкт незавершеного будівництва за договором купівлі-продажу № 989 від 02.08.2005, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15в за актом приймання-передачі регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 р. по справі № 908/5710/15 у задоволені позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Корт Інвест про розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкта приватизації до державної власності було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 р. по справі № 908/5710/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 р. по справі № 908/5710/15 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 р. скасовано, справу № 908/5710/15 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 04.10.2016 р. справу № 908/5710/15 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2016 р. справу прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5710/15, присвоєно справі номер провадження 10/155/15-32/110/16 з призначенням судового засідання на 09.11.2016 р.
Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.
В судових засіданнях 09.11.2016 р., 30.11.2016 р. оголошувались перерви в розгляді справи.
Позивач підтримав позовні вимоги та обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 530, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва.
Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених у відзиві та поясненнях (відзив та пояснення долучені до матеріалів справи).
В судовому засіданні 06.12.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що між РВ ФДМУ по Запорізькій області (продавець та позивач по цій справі) та ТОВ Корт Інвест (покупець та відповідач по цій справі) підписано договір № 989 купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні.
Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобовязується передати у власність покупця державне майно обєкт незавершеного будівництва заводу силікатної цегли, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15-в, а покупець зобовязаний прийняти обєкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Право власності на обєкт приватизації виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі (п.1.2. договору).
Ринкова вартість обєкта приватизації становить 187 480 грн. без врахування ПДВ. Податок на додану вартість становить 37 496 грн.
Зазначений у договорі обєкт приватизації продано за 247 474 грн. в т.ч. ПДВ 41 245,67 грн. (п.1.5 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору передача обєкта здійснюється у 5 денний термін після повної сплати за обєкт і посвідчується актом приймання передачі, який підписується сторонами.
Покупець зобовязаний завершити будівництво протягом трьох років без збереження первісного призначення обєкта (п.5.1. договору).
Крім того, покупець зобовязаний забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища після переходу права власності під час добудови та подальшого введення обєкта приватизації в експлуатацію (п.5.2.3. договору), а також протягом одного року з моменту переходу права власності оформити дозвіл на виконання будівельних робіт на обєкти приватизації згідно чинного законодавства (п.5.2.4. договору).
Згідно п.6.1. договору продавець зобовязаний передати обєкт приватизації у встановлений у договорі термін, повідомляти покупця у разі несвоєчасного внесення платежів за обєкт приватизації, здійснювати контроль за виконанням умов цього договору до завершення будівництва та введення обєкта в експлуатацію. За невиконання в строк зобовязань, обумовлених п.5.2.1., 5.2.2. та п.5.2.3. договір підлягає розірванню в установленому законом порядку (п.7.3. договору).
Договір посвідчено нотаріально 03.08.3005 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу у Запорізькій області ОСОБА_4
До зазначеного вище договору, сторони неодноразово вносили зміни шляхом підписання договорів про зміну.
Договором про зміни № 989/1223-7 від 26.06.2012р. до договору купівлі-продажу були внесено зміни, а саме п.5.2.1 договору викладено у новій редакції:
5.2.1 Завершити будівництво та ввести обєкт в експлуатацію без збереження первісного призначення обєкта в термін до 31 травня 2015р..
Договором про внесення змін від 17.10.2014р. до договору купівлі-продажу були внесені зміни, а саме п.5.2.4 договору викладено у новій редакції:
5.2.4 Оформити дозвіл на виконання будівельних робіт на обєкті приватизації (згідно чинного законодавства) в термін до 30 квітня 2015р..
Як стверджує позивач, свої зобовязання за договором відповідач не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Постановою Вищого господарського суду від 26.09.2016 р. по справі № 908/5710/15 встановлено, що у ході вирішення спору не було досліджено обставини, на які посилається позивач у позовній заяві № 10-22-06995 від 13.11.2015 р. про порушення відповідачем умов, зазначених у договорі № 989 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні від 02.08.2005 р., з урахуванням внесених сторонами змін, зокрема договором про зміни від 26.06.2012 р. № 989/1223-7 та договором про зміни від 17.10.2014 р. № 989/1223-8, що, як стверджує позивач, надає йому право як продавцю державного майна вимагати розірвання договору купівлі-продажу № 989 від 02.08.2005 р. об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні, та який реалізував передбачене п. 7.3 вказаного договору та частиною 2 статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" право щодо розірвання договору шляхом пред'явлення позову у судовому порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи.
При новому розгляді даної справи судом досліджені обставини, якими сторони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення.
Так, зокрема, суд встановив, що договором про зміни № 989/1223-7 від 26.06.2012 р. до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні від 02.08.2005 № 989 пункт 5.2.1 Договору викладено в наступній редакції: « 5.2.1. Завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію без збереження первісного призначення об'єкта в термін до 31 травня дві тисячі п'ятнадцятого року".
З пояснень представника відповідача вбачається, що ТОВ «Корт Інвест» ставить за мету збудування спортивно-оздоровчого комплексу. Досягнення цієї мети потребує значного часу, виконання ряду дій, отримання низки дозволів, документів, матеріалів, та не завжди залежить від волі відповідача.
Як свідчать матеріали справи, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу та повернути обєкт приватизації у державну власність у звязку з невиконанням відповідачем (покупець за спірним договором купівлі-продажу) умов договору купівлі-продажу в частині завершення будівництва.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст.651 ЦК України).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору (ч.2 ст.651 ЦК України).
Аналогічні вимоги щодо недопустимості розірвання або зміни договору в односторонньому порядку містяться і в ч. 1 ст.188 ГК України.
Право позивача ставити питання щодо розірвання договору у звязку з невиконанням його умов закріплено, зокрема у ст.19 Законі України Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва.
Відповідно до приписів ст.19 Закону України Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва (в редакції, яка діє на час прийняття оскаржуваного рішення), обовязковими умовами приватизації обєктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання є встановлення строку завершення будівництва обєкта незавершеного будівництва, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію обєкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню у встановленому законом порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає обєкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
Таким чином, розірвання договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва є правовим наслідком порушення відповідачем своїх зобовязань за договором.
За спірним договором РВ ФДМУ по Запорізькій області розраховував передати відповідачу об'єкт незавершеного будівництва та отримати за цей об'єкт гроші на аукціоні за ринковою вартістю 247474,00 грн. Об'єкт переданий відповідачу, гроші у повному обсязі за об'єкт сплачені, що не заперечується позивачем. Отже, позивач не позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених місцем зобовязання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) Припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) Зміна умов договору;
3) Сплата неустойки;
4) Відшкодування збитків та моральної шкоди.
При цьому, згідно приписів ст. 614 ЦК України, ст. 218 ГК України відповідальність за порушення господарського зобовязання настає за умови наявності вини в особи, яка його порушила. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.
Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача, ТОВ Корт Інвест приймалися заходи щодо отримання відповідних дозволів, про що свідчать вищезазначені докази, зокрема:
У 2005 р. - за замовленням відповідача ліцензійною організацією оформлено матеріали погодження місця розташування об'єкта та узгодження із службами міста;
31.01.2006 р. - узгоджено головним архітектором м. Запоріжжя ОСОБА_5 архітектурне рішення ескізного проекту розташування спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Луначарського для оформлення питання землекористування;
15.02.2006 р. - отримано рішення Запорізької міської ради № 8/129 про погодження ТОВ «Корт Інвест» місця розташування спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Луначарського;
26.05.2006 р. - начальником Запорізького міського Управління земельних ресурсів ОСОБА_6 підписано акт резервування земельної ділянки на проведення проектно-вишукувальних робіт; відповідачем укладено договір про плату за резервування земельних ділянок на період проведення проектно-вишукувальних робіт;
01.04.2008 р. - меру м. Запоріжжя подано лист з проханням надати в оренду земельну ділянку по вул. Луначарського, площею 4,0588 га для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
04.09.2008р. - узгоджено головним архітектором м. Запоріжжя ОСОБА_5 архітектурне рішення ескізного проекту розташування спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Луначарського для оформлення питання землекористування (протокол № 367/8 від 04.09.2008р.);
06.11.2009р. - головним інженером ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» запропоновано присвоїти, а розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації від 28.12.2009р. № 1783р за зверненням ТОВ "Корт Інвест" присвоєно об'єкту незавершеного будівництва спортивно-оздоровчого комплексу товариства поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15в;
28.11.2011р. - направлено лист голові Запорізької міської ради про проведення аукціону з метою викупу Відповідачем земельних ділянок, розташованих за адресою вул. Луначарського, 15в;
17.07.2012 р. - направлено лист голові Запорізької міської ради про надання згоди на підготовку технічної документації по відводу земельної ділянки;
18.09.2014 р. - в.о. начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ОСОБА_7 відповідачем надано: проект додаткової угоди до Договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва від 02.08.2005 р. № 989; копія Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №183/12 від 25.05.2012 р. «Про згоду щодо продовження терміну будівництва по об'єкту вул. Луначарського, 15-в»; техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу від 02.08.2005 № 989; звіт про стан виконання договірних умов договору купівлі-продажу від 02.08.2005 № 989;
28.05.2015 р. - міському голові м. Запоріжжя направлено лист з проханням надати згоду на продовження строку оформлення дозволу на виконання будівельних робіт;
21.07.2015 р. - на запит в.о. начальника департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради ОСОБА_8 надано документи для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо продовження терміну виконання будівельних робіт;
04.08.2015 р. - вкотре міському голові м. Запоріжжя направлено лист з проханням надати в оренду земельну ділянку по вул. Луначарського, 15в площею 1,88 га для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
26.08.2015 р. - отримано відповідь начальника управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради на звернення ТОВ «Корт Інвест» щодо оформлення в оренду земельної ділянки для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, а саме - затребувало низку документів;
19.10.2015 р. - ТОВ «Корт Інвест» листом № 2/10 надало повний пакет документів, що були витребувані вищезазначеним листом начальника управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради;
05.11.2015 р. - отримано чергову відповідь начальника управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради на звернення ТОВ «Корт Інвест» щодо оформлення в оренду земельної ділянки для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, а саме повідомлено, що подальший розгляд питання стосовно надання відповідачу в оренду земельної ділянки відбудеться після «отримання позитивного листа департаменту архітектури та містобудування з даного питання».
Виходячи з вищевикладеного та приймаючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту саме істотного порушення умов договору у звязку з незакінченням будівництва в строки, визначені договором, в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України, зокрема, наявності шкоди, внаслідок якої РВ ФДМУ по Запорізькій області значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору № 989 від 02.08.2005 р.
Згідно п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": «Якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди...»
Згідно ст. 1 Закону України від 14.09.2000 р. № 1953-ІІІ Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва, цей Закон визначає особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності.
Статтею 8 Закону України Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва в редакції, що діяла до 13.01.2012 (тобто під час укладання договору купівлі-продажу) було визначено, що відведення земельної ділянки, на якій розташовано обєкт незавершеного будівництва, оформлюється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства. У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває обєкт незавершеного будівництва, у місячний термін вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва. Роботи повязані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва та підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформлення державного акта на право власності на землю виконуються за рахунок коштів, передбачених на підготовку та проведення приватизації.
Таким чином, зобовязання щодо належного оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, законом покладався саме на органи приватизації, а не на покупця. Не зважаючи на це, позивач (продавець) переклав зазначений обов'язок (оформлення земельної ділянки) саме на відповідача по цій справі.
Згідно до п. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (раніше - дозвіл на початок виконання будівельних робіт).
Заповнення та подача декларації покладається на замовника. Одним з пунктів декларації, форма якої затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. за № 466, є інформація про земельну ділянку, що використовується для будівництва з посиланням на державний акт, свідоцтво про право власності на землю (дата, серія, номер), договір оренди.
Згідно з п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
В зв'язку з чисельними змінами законодавства (з моменту прийняття рішення Запорізької міської ради про подовження терміну будівництва об'єкту № 183/12 від 25.05.2012 по теперішній час внесено низку змін до норм Земельного кодексу України, що встановлює та регулює порядок надання земельних ділянок), постійно змінюються перелік та вимоги до документів, необхідних для подання клопотання на отримання дозволу користування земельною ділянкою. Підготовка документів потребує значного часу. Земельним кодексом та іншими законодавчими актами України чітко не врегульовано специфіку виділення земельної ділянки під об'єкти незавершеного будівництва, у в зв'язку з чим, під час оформлення документів з'являються питання, вирішення яких потребує значного часу як з боку відповідача, так і з боку органів виконавчої влади.
Як вбачається з пояснень відповідача, у зв'язку зі змінами законодавства, для отримання правовстановлюючих документів ТОВ «Корт Інвест» звернулось до спеціалізованої організації з проведення інвентаризації об'єкту для подальшого отримання технічного паспорту, який буде відповідати діючим вимогам.
Крім того, ТОВ «Корт Інвест» звернулося до екологічної інспекції Запорізької області з проханням провести перевірку виконання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища на об'єкті. За результатами перевірки складено акт. Інші пункти договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва № 989 від 02 серпня 2005р. виконанні ТОВ «Корт Інвест» у повному обсязі.
Частиною 1 статті 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового оборогу, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Відповідно ч. 4 ст. 612 ЦК України, просторчення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Суд вважає, що в даному випадку позивач при приватизації об'єкта незавершеного будівництва не вчинив дій, необхідність вчинення яких було встановлено ст. 8 Закону України від 14.09.2000р. N 1953-111 "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", а саме не здійснив дій по відведенню земельної ділянки, що в подальшому позбавило відповідача можливості виконати умови договору, так як здійснення будівництва на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, є самочинним будівництвом (ст. 376 ЦК України) та не породжує права власності на ці об'єкти, а відповідний орган державної влади має право вимагати знесення будівлі та приведення земельної ділянки у первісний стан. Таким чином, ТОВ «Корт Інвест» було позбавлене можливості своєчасно завершити будівництво спортивно-оздоровчого комплексу до відведення земельної ділянки під об'єкт будівництва.
Як свідчать матеріали справи та відповідно до пояснень представника відповідача, під час приватизації питання щодо оформлення земельної ділянки, на якій розташовано обєкт незавершеного будівництва, вирішено не було. Доказів, що продавцем (позивачем по цій справі) в подальшому приймалися заходи щодо вирішення питання по оформленню земельної ділянки, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відсутність документів на право користування земельної ділянки робить неможливим отримати відповідний дозвіл на проведення будівельних робіт, що в свою чергу призводить до неможливості завершити будівництво у встановлені у договорі купівлі-продажу строки.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2. 4. 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі „Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 року, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Отже, у даному випадку, обов'язок доведення порушення прав та необхідність їх захисту в судовому порядку покладається законом на позивача.
Проте, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що невиконання умов договору купівлі-продажу щодо завершення будівництва в обумовлені договором строки, відбулося з вини саме відповідача по цій справі.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими і не доведеними, тому у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові у задоволенні позову суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
В позові відмовити в повному обсязі.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 19 грудня 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судове рішення № 63671040, Господарський суд Запорізької області було прийнято 06.12.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/5710/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: