Рішення № 63670831, 20.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.2016 Справа № 905/701/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Паляниці Ю.О., Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область

до Відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

до Відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ

про стягнення вартості втраченого антрациту у сумі 74 745,68 грн.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 довіреність №СА40/16 від 01.03.2016

від відповідача 1:не з'явився

від відповідача2: ОСОБА_2 довіреність № 4911 від 28.10.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до до Відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк, до Відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ про стягнення вартості втраченого антрациту у сумі 74 745,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час приймання вантажу позивачем було виявлено недостачу, про що складено комерційний акт: №БМ 732334/5 від 05.11.2015р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 306-315 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 23,54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 110-115, 130, 131, 133 Статуту залізниць України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2016р. по справі 905/701/16 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область до Відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк, до Відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ про стягнення вартості втраченого антрациту у сумі 74 745,68 грн., залишено без розгляду.

14.06.2016р. господарський суд Донецької області одержав апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит».

Супровідним листом від 15.06.2016р. апеляційна скарга та справа №905/701/16 була надіслана до Донецького апеляційного господарського суду.

07.07.2016р. господарський суд Донецької області одержав копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2016р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. ухвалу господарського суду Донецької області від 17.05.2016р. у справі №905/701/16 було скасовано та направлено на розгляд господарського суду Донецької області.

25.07.2016р на адресу господарського суду Донецької області надійшла справа №905/701/16 та запит про направлення справи до Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України, у звязку з надходження касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» м. Красний Лиман.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2016р. визначено склад колегії суддів: О.Ю.Філімонова головуючий суддя, судді: Ю.О. Паляниця, М.В. Сажнева.

Супровідним листом від 26.07.2016р. справа 905/701/16 була надіслана до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2016р. було відкладено питання про прийняття справи №905/701/16 до свого провадження за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область до Відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк до Відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ про стягнення вартості втраченого антрациту у сумі 74 745,68 грн., до закінчення касаційного провадження та повернення справи №905/701/16 до господарського суду Донецької області.

08.11.2016р на адресу господарського суду Донецької області надійшла справа №905/701/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2016р. було прийнято справу № 905/701/16 до свого провадження та судове засідання призначено на 23.11.2016р.

23.11.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про відвід головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Паляниці Ю.О., Сажневої М.В., від розгляду справи, в обґрунтування якої відповідач посилається на те, що 06.07.2016 року постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Донецької області від 17.05.2016 року по справі №905/701/16 було скасовано.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2016р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область - про відвід головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Паляниці Ю.О., Сажневої М.В, від розгляду справи № 905/701/16.

23.11.2016р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі, а також було надано до матеріалів справи оригінал комерційного акту БМ№732334/5 від 05.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2016р. було відкладено розгляд справи на 20.12.2016р. у звязку з необхідністю витребуванням додаткових документів по справі.

25.11.2016р. електронною поштою від позивача надійшла заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

01.12.2016р. електронною поштою від позивача надійшло пояснення.

19.12.2016р. через канцелярію суду від позивача надійшло пояснення.

19.12.2016р. через канцелярію суду від позивача заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

У справі № 905/701/16 судом, у відповідності до вимог до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2015 року, за залізничною накладною №53297354, ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» (відправник) передало Донецькій залізниці (перевізник) на станції Довжанська для перевезення ТОВ «ДТЕК Східенерго» Луганська ТЕС (одержувач) н/вагон №67689182 з вантажем 71000 кг антрациту «АШ» (0-6) відсів.

В накладній № 53297354, яка відповідно до статті 6 Статуту залізниць України є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача, зазначено: «Антрацит. Завантажено нижче бортів. У вологому стані. Вантаж маркірований паралельними борознами. Маса вантажу визначена на вагонних вагах (150 т)».

Залізницею вантаж антрациту «АШ» в н/вагоні №67689182 за накладною №53297354, прийнятий до перевезення відповідно до п.28 Правил приймання вантажу до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування ( у т.ч. захисного) без зауважень.

Одержувачу вантаж 71000 кг антрациту «АШ»(0-6) відсів в н/вагоні №67689182 доставлений /виданий не був, через його повну втрату під час перевезення.

05.11.2015р. на станції Городній Донецької залізниці, під час приймання вантажу за вищезазначеним перевізним документом одержувачем було виявлено втрату вантажу, про що складено комерційний акт № БМ 732334/5.

Згідно розділу «Д» комерційного акту № БМ 732334/5 на момент приймання вантажу у вагоні №67689182 зазначено, шо: «Згідно т.у. ст. Сімейкине-Нове №13 від 14.09.15р. вагон №67689182 9.08.15р. вирушив зі ст. Довжанська, під час перевезення на перегоні Ізотова-Сімейкіно-Нове сталося сходження. Згідно наказу №7 від 17.08.15р. в.о. ДН Бородіна, після відновлювальних робіт вагон прибув на ст. Семейкіно- Нове 17.08.15р. в 9-55 годину. При комерційному огляді виявилося, по документу вагон завантажений, вантаж вугілля-антрацит, фактично- порожній. Згідно акту про тех. стані від 17.08.15р. вагон був відправлений зі ст. Сімейкіно-Нове поїздом 8852 в 10-42 годин в поточних ремонт на ст. Сімейкіно. У зв'язку з відсутністю зв'язку телеграма зі ст. Сімейкіно-Нове була отримана 5.11.2015р. по електронній пошті.».

В матеріалах справи наявна довідка про вартість антрациту «АШ» (0-6) відсів, яка підписана директором ВП «Вантажно-транспортне управління» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ», вартість 1000 кг(1тн) антрациту по накладній № 53297354 у вагоні № 67689182 складає 1459,00 грн., без ПДВ.(а.с.11)

Відповідно до ч ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільтного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт»та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Статтею 23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не надав суду докази, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) накладній, засвідчено належним доказом комерційний актом акти:

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачами не доведено, що недостача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Таким чином, вартість 71000 кг (71тн) антрациту по накладній № 53297354 у вагоні № 67689182 складає 74745,68 грн.

Заперечення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо не набуття статусу правонаступника Державного підприємства «Донецька залізниця», судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Постанови №200 від 25.06.2014 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Кабінет Міністрів України постановив утворити Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Згідно з п.п. 1, 2 статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» останнє утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

В зазначеному з Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до таких підприємств відноситься Державне підприємство «Донецька залізниця».

Частиною 6 статті 2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обовязків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Суд відзначає, що статус Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» як правонаступника відповідних підприємств (у тому числі боржника) безпосередньо визначений вказаним Законом і можливість запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва законом не передбачена.

Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України №725-Ц/од від 20.11.2014 «Про заходи щодо реорганізації державного підприємства «Донецька залізниця» наказано реорганізувати Державне підприємство «Донецька залізниця», що згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» віднесено до переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких шляхом злиття утворюється Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Виходячи зі змісту ст. 104 Цивільного кодексу України реорганізація юридичної особи, зокрема, злиття - є формою припинення товариства, яке має наслідком правонаступництво новоутвореною юридичною особою всіх прав та обовязків першого.

Відповідно до ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Положеннями ст. 107 Цивільного кодексу України визначено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Частинами 3, 4 ст. 107 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на період створення ПАТ «Українська залізниця» та реорганізації ДП «Донецька залізниця») визначено, що передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» установлено, що майно (активи, власний капітал та зобовязання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобовязань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 комісії з утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» разом з Міністерством інфраструктури:

1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна: сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобовязань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобовязань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України;

2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно із законодавством.

Отже, Кабінет Міністрів України Постановою від 12.11.2014 №604, передбачив, що комісії з утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» разом з Міністерством інфраструктури повинні сформувати окремі акти обліку, в тому числі зобовязань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності.

Згідно передавального акту від 05.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, голова та члени комісії з утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», а також голова та члени комісії з реорганізації ДП «Донецька залізниця», керуючись ст. 107 Цивільного кодексу України склали цей акт та підтверджують вартість і склад активів та зобовязань. Правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обовязків ДП «Донецька залізниця», яке розташоване на території проведення АТО не включено до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.11.2014 №604.

Відповідно до зведеного передавального акту від 06.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, у складі голови та членів комісії з утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та голови і членів комісії з реорганізації підприємств, у тому числі Державного підприємства «Донецька залізниця», керуючись ст. 107 Цивільного кодексу України складено та підтверджено вартість і склад активів та зобовязань. При цьому визначено, що майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображено в балансі (крім зобовязань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014р. №604.

Як свідчать фактичні обставини передавальний акт від 05.08.2015 та зведений передавальний акт від 06.08.2015 затверджені у порядку встановленому чинним законодавством України.

Стаття 136 Господарського кодексу України визначає право господарського відання речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, слід зазначити, що відображення у балансі та передача майна на праві господарського відання, не виключає правонаступництво підприємства у правовідносинах, у разі його створення шляхом проведення реорганізації - злиття підприємств, на основі яких воно утворено, а те що майно не підлягає акціонуванню не спростовує факт його передачі.

За приписами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та беручи до уваги наведені положення ст. 107 Цивільного кодексу України, передавальний акт від 05.08.2015, зведений передавальний акт від 06.08.2015 є документами та на підставі яких, у тому числі, здійснюється реєстрація відповідної юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського обєднання, професійної спілки, її організації або обєднання, політичної партії, організації роботодавців, обєднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який міститься у матеріалах справи, вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» зареєстровано в державному реєстрі 21.10.2015, та є правонаступником, в тому числі, Державного підприємства «Донецька залізниця».

Доказів скасування або оспорювання даного запису суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Судом, взято до уваги наявність запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження Державного підприємства «Донецька залізниця» з 25.11.2014 у стані припинення за рішенням власників.

Слід зазначити, що ч.ч. 3, 9 ст.2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та послідовність дій зі створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», визначена Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014, дає підстави для висновку про те, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», у тому числі складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду, мало хронологічно передувати державній реєстрації їх правонаступника Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - моменту набуття ним статусу субєкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України. Отже, факт створення правонаступника за умов чинності ч. 3 ст. 2 Закону і перебування Державного підприємства «Донецька залізниця» серед переліку підприємств, на базі яких мало бути створено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» як їх правонаступник, є цілком самодостатнім для правонаступництва.

Відтак, при наявності рішення засновників Державного підприємства «Донецька залізниця» про припинення цієї юридичної особи, рішення уповноваженого органу про створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі реорганізованих підприємств та за рахунок їх активів і зобовязань, наявності запису у Єдиному державному реєстрі про створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» як правонаступника Державного підприємства «Донецька залізниця», відсутність запису про припинення юридичної особи (що припиняється шляхом злиття) не має вирішального значення при дослідженні факту правонаступництва та обсягу переданих прав і обовязків новоутвореній особі.

Разом з цим, ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (який в силу норм п. 2 Перехідних та Прикінцевих положень цього нормативно-правового акту має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст.ст. 104, 107 Цивільного кодексу України) не покладає факт правонаступництва створеного Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» за правами і обовязками підприємств Укрзалізниці в залежність від обовязкового попереднього припинення означених підприємств (у тому числі, Державного підприємства «Донецька залізниця»).

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.08.2016 у справі №905/1021/16.

Як свідчать матеріали справи, спірне перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної №53297354 відбулося у серпні 2015 року (дата відправлення 01.08.2015, дата не виявлення вантажу 05.11.2015), тобто після утворення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Предметом спору є стягнення вартості недостачі вантажу, яка виникла у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні підприємством залізничного транспорту загального користування. Відтак, обовязок щодо сплати позивачу вартості недостачі вантажу виникне у перевізника за результатами розгляду справи, після набуття рішенням законної сили.

Крім того, відображення у балансі та передача майна на праві господарського відання, не виключає правонаступництво підприємства у спірних матеріальних правовідносинах, у разі його створення шляхом проведення реорганізації - злиття підприємств, на основі яких воно утворено.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, на теперішній час саме Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» є особою, яка відповідальна за незбереження вантажу, який було відправлено за залізничною накладною №53297354 у вагоні №67689182.

З огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційного акту, суд дійшов висновку, що саме відповідач-2 своїх зобовязань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт відсутності вантажу підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим суд вважає, що вимоги позивача доведеними, обґрунтованими.

Одночасно, приймаючи до уваги вищенаведене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» до відповідача-1 слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» м. Сєвєродонецьк Луганська область до Відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк до Відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ про стягнення вартості втраченого антрациту у сумі 74 745,68 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 24А, ЄДРПОУ 37596090 ) вартість втраченого антрациту у сумі 74745 (сімдесят чотири тисячі сімсот сорок пять) грн 68 коп. та судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя О.Ю. Філімонова

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя М.В. Сажнева

Дата складання повного тексту рішення 23.12.2016 року.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

2-відповідачам