Ухвала суду № 63670270, 22.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.12.2016 Справа № 904/993/16

За заявою: Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ"

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.16 р.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м. Київ

про стягнення боргу у розмірі 2 758 898,54 грн. за договором на транспортне обслуговування

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від заявника: не з'явився

Від стягувача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" суму основного боргу у розмірі 2 548 383,98 грн., 3% річних - 22 699,82 грн. та інфляційні втрати 30 250,21 грн. за договором на транспортне обслуговування № КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС" основний борг у сумі 2 548 383,98 грн., інфляційні втрати 24 427,63 грн., 3 % річних 22 638,05 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 38 931,74 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016р. по справі № 904/993/16 залишено без змін.

25.11.2016р. на виконання рішення видано наказ.

14.12.2016р. від Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" надійшла заява, в якій заявник просить:

- відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016р. у справі № 904/993/16 на один рік до 23.11.2017р.

Ухвалою суду від 15.12.2016р. вказану заяву прийнято до провадження та її розгляд призначено на 22.12.2016р.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заява боржника обґрунтована тим, що на даний час на підприємстві відповідача склалася складна фінансова ситуація, що загрожує повною зупинкою підприємства та значними соціальними наслідками для колективу підприємства, місцевої громади та держави. Боржники відповідача допускають значні прострочення при погашенні своєї заборгованості, а окремі з них взагалі ігнорують виконання своїх фінансових зобов'язань по відношенню до відповідача.

Згідно прогнозів виробництва та фінансового стану, відповідач тривалий час буде знаходитися в стані неплатоспроможності та фактично працюватиме на межі рентабельності.

Також відповідач зазначає, що його підприємство є одним з найбільших підприємств гірничо-металургійної промисловості України, яка на даний час перебуває у кризі та прогнозовано впродовж наступного року перебуватиме в кризовому або тяжкому стані (падіння цін та виробництва). Необхідно враховувати, важку фінансово-економічну ситуацію гірничо-металургійного комплексу на світовому ринку, яка виникла у зв'язку з низьким попитом та падінням цін на продукцію гірничо-металургійного комплексу. Ситуація на ринках ускладнюється загальним перевиробництвом сталі у світі, яке поглибило дисбаланс між пропозицією та попитом на сталеву продукцію. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі, у першому півріччі 2016р. середньосвітовий рівень завантаження потужностей з виробництва сталі впав нижче 70% порівняно із 72% у першому півріччі 2015р. Надлишок сталевої продукції на ринках і здешевлення базової сировини (залізної руди, коксівного вугілля, металобрухту) призведе до падіння світових цін на сталеву продукцію у річному вимірі. В результаті несприятливої кон'юктури на світовому ринку загальна виручка від експорту чорних металів українських підприємств за 6 місяці 2016р., за даними Держкомстату, скоротилася на 22,0%, до US$ 3,35 млрд.

На тлі скрутного фінансового становища держави підприємства металургійної галузі залишилися відрізаними від зовнішніх ринків капіталу, що в умовах скорочення грошових надходжень від реалізації продукції призвело до скорочення фінансування капітальних інвестицій. За даними Об'єднання металургійних підприємств "Укрметалургпром", у 1-му півріччі 2016р. обсяг капітальних інвестицій в українську металургійну галузь зменшився на 16,4 % до 2,65 млрд. грн. (в доларовому еквіваленті скорочення становило 29,7%).

Несприятливі зовнішні фактори відповідним чином позначилися на результатах діяльності відповідача. Певне збільшення обсягів виробництва (за 6 місяців 2016р. виплавка сталі на комбінаті зросла на 4,8%, до 1,43 млн.т), яке, насамперед, було досягнуто за рахунок незначного покращення ситуації з постачанням сировини у зону військового конфлікту на Донбасі, було повністю знівельовано падінням ринкових цін на продукцію комбінату.

Відповідач зазначає, що усе вище зазначене не могло не вплинути на майновий стан відповідача, який значно погіршився. Підтвердження важкого майнового стану (збитковості) відповідача вбачається з майнового звіту Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" від 01.01.2016р. про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015рік. У звіті у колонці 3 "за звітний період", у останній строчці "збиток", таблиці 1. Фінансові результати відображено збитковість у розмірі 21 млн. 902 тисячі. Вказаний звіт, як доказ, підтверджує положення про важкий майновий ста боржника (збитковості).

Також, відповідач зазначає, що значна частина його контрагентів на сьогодні знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, в зв'язку з чим діяльність підприємства (виробництво, перевезення вантажів, торгівельні операції, залучення фінансування, тощо) є значно ускладненою.

В результаті погіршення майнового стану споживачів спостерігалось подальше зростання дебіторської заборгованості відповідача за товари, роботи та послуги. Товарна дебіторська заборгованість перед відповідачем станом на 21.12.2015р. становила 912,261 млн. грн., що на 72,85% вище порівняно із заборгованістю на початок 2015р. Окрім того, через несвоєчасне виконання державою зобов'язань з відшкодування ПДВ дебіторська заборгованість відповідача за розрахунками з бюджетом станом на 31.12.2015р. становила 2,564 млн. грн.

Внаслідок низької платіжної дисципліни боржників і, як результат, нестачі обігових коштів, товарна кредиторська заборгованість за 12 місяців 2016р. зросла на 55,10% з 267,553 млн. грн. на початок 2015 до 485,556 грн. на кінець 2016р.

Відповідач зазначає, що залишку коштів на рахунках відповідача недостатньо для негайного виконання рішення суду.

Залучити кредитні кошти відповідач також не має змоги, оскільки кредитування української промисловості на даний час українськими та іноземними банками майже не здійснюється, а розмір реальних відсотків за користування кредитними грошовими коштами на українському банківському ринку становить більше 50%.

Негайне виконання рішення суду є критичним для відповідача та може призвести до непоправних наслідків, а саме: банкрутство і, як наслідок, припинення діяльності одного з найбільших підприємств України та втрату робочих місць більше ніж 2,5 тисячам працівників відповідача та його підрядників.

Також відповідач зазначив, що надання відстрочки у виконанні рішення суду буде сприяти не тільки забезпеченню захисту майнових інтересів позивача щодо реального отримання грошових коштів, а й збереже діюче підприємство металургійної галузі та тисячі робочих місць.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

В силу статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

В пунктах 7.1.1., 7.2. постанови № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Таким чином, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

При цьому, в силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із змісту заяви про відстрочку виконання судового рішення у даній справі, заявник посилається на те, що відповідач

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності будь-яким субєктом господарювання.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні господарської діяльності.

Наявність боргу відповідача перед його контрагентами, боргу контрагентів перед відповідачем, специфіка діяльності відповідача не є тими виключними обставинами, з наявністю яких процесуальний закон повязує можливість відстрочки виконання рішення суду. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені заявником обставини не мають характеру виключних, до того ж, звертаючись із даним клопотанням до суду у грудні 2016 року, відповідач в якості доказу своєї неплатоспроможності додає звіт про фінансовий стан за 2015 рік., тобто недостатність коштів у позивача станом на час звернення до суду не підтверджена належними доказами.

Крім того, заявляючи клопотання про надання відстрочки до 23.11.2017р. відповідач у справі не надав жодного доказу на підтвердження того, що після цієї дати він буде спроможним сплатити заборгованість перед позивачем.

У звязку з наведеним, заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" про відстрочку виконання рішення - відмовити

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1