Рішення № 63670243, 21.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2016 Справа № 904/10025/16За позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 17 765,70грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Копилова Г.Г., дов. № 06 від 05.01.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 17 765,70 грн. за договором про постачання теплової енергії, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

21.12.16р. від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів подачі теплової енергії в опалювальні сезони спірного періоду на будинок по вул. Сучкова, 50 в м. Новомосковську, в якому розташований опалювальний об'єкт Відповідача.

Відповідач повідомлений належним чином про слухання справи, про що свідчить наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 5120002112063 та № 5120002233022.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.06р. сторонами укладено Договір №91 на постачання теплової енергії (далі Договір), за п.1 Розділу І якого Постачальник (Позивач) зобов'язався відпускати Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію в гарячій воді (парі) у період з 15.10.06р. по 15.10.07р. на опалювальний об'єкт по АДРЕСА_2, об'ємом 165 м3 в кількості 5,04 Гкал.

Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо до 15 жовтня поточного року не надійде заява однієї із сторін про відмову від Договору (п.2.1. Розділ ІІ Договору).

Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Договору у зв'язку з необхідністю попередньої оплати за природний газ споживач зобов'язаний за 15 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковий період є календарним місяцем) перераховувати на рахунок постачальника відповідно до виставленого рахунку 80 % вартості теплової енергії, запланованої для поставки споживачеві у розрахунковому періоді. У випадку не оплати пред'явлених рахунків за теплову енергію Відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за період з грудня 2013р. по квітень 2016р. борг Відповідача за спожиту теплову енергію, з урахуванням часткових оплат, становить 8 882,85 грн.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань, Позивач до матеріалів справи надав копії актів про початок і закінчення опалювальних періодів, рахунки Позивача, виставлені Відповідачеві на оплату наданих послуг.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем Відповідачеві направлено вимогу вих. №450 від 29.04.15р. на суму 4 587,91 грн., у якій він просить в семиденний строк з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованість на рахунок Позивача.

Вимога Позивача Відповідачем залишена без відповіді.

З посиланням на п.3 Розділу ІІІ Договору Позивач, за період прострочки з 22.11.15р. по 25.10.16р., на борг Відповідача Позивач нарахував пеню - 8 882,85 грн.

За розрахунками Позивача, загальний борг Відповідача становить 17 765,70 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , 51200, АДРЕСА_1, (код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" , 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Микити Головка, 17, (код 03342190) 8 882,85 грн. - основного боргу, 8 882,85 грн. - пені, 1 378,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено _______