Рішення № 63670200, 21.12.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2016 р. Справа № 903/942/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача: Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області

про стягнення 317 933,28 грн.

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№13/18-183 від 03.06.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2, дов.№7/318 від 05.07.2016 року

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 317 933,28 грн., з них 148 733,31 грн. заборгованості за активну електроенергію, 5 354,82 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 99 610,44 грн. пені, 57 230,88 грн. інфляційних та 7 003,83 грн. 3 % річних.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір про постачання електричної енергії №529-0050000 від 25.08.2004 року, відповідно до умов якого позивач поставляє електричну енергію, а відповідач оплачує її вартість; заборгованість станом на 30.11.2016 року за активну електроенергію становить 148 733,31 грн., за реактивну електроенергію 5 354,82 грн., на яку згідно пункту 4.2.1 нараховано пеню в сумі 99 610,44 грн., згідно ч.2 ст.625 ЦК України 57 230,88 грн. інфляційних та 7 003,83 грн. 3% річних.

Відповідач у запереченні на позов вказує, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за активну електроенергію в сумі 148 733,31 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 5354,82 грн. Також вказує, що є бюджетною установою, а тому фінансування та затвердження асигнувань, зокрема на послуги, надані ПАТ «Волиньобленерго» здійснюється Державним бюджетом України на відповідний бюджетний період. На даний час до УМВС України у Волинській області надійшли асигнування на оплату електроенергії, погашення заборгованості буде проведене до кінця поточного місяця, у звязку з чим просить зменшити розмір нарахованої пені до мінімального розміру. Також просить застосувати строк позовної давності, з врахуванням якого сума пені з грудня 2015 року по листопад 2016 року складає 59 191,59 грн.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 25.08.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №529-0050000 з додатками.

За умовами договору позивач (Постачальник) зобовязався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач (Споживач) оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено обовязок Споживача оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №3 «Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Згідно п.2.2.4 договору, передбачено, що Споживач зобовязаний здійснювати оплату послуги за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатками №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 8.1 договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 2 додатку №2 «Порядок розрахунків» договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений протягом 3 операційних днів з моменту від дня отримання Споживачем рахунку.

Позивач на виконання умов договору постачав Споживачу електроенергію в період з жовтня 2014 року по листопад 2016 року за тарифами встановленими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, що підтверджується рахунками за електроенергію.

Відповідач не повністю оплатив спожиту за цей період електричну енергію, у звязку з чим станом на 30.11.2016 року утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 148 733,31 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 5 354,82 грн.

Зобовязання, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами Господарського, Цивільного кодексів України, Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про електроенергетику», іншими законодавчими актами, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (зі змінами і доповненнями), а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії і несе відповідальність за порушення умов договору згідно з законодавством України.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 2 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору.

Заборгованість по оплаті за активну електричну енергію становить 148 733,31 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 5 354,82 грн., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, а тому позов в даній частині підставний і підлягає задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач ставить вимогу про стягнення пені в сумі 99 610,44 грн. за період з жовтня 2014 року по листопад 2016 року.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування строків позовної давності з врахуванням якого розмір пені з грудня 2015 року по листопад 2016 року складає 59 191,59 грн.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно п.2 додатку 2 до договору «Порядок розрахунків» рахунок на оплату електричної енергії оплачується Споживачем протягом 3 операційних днів від дня його отримання, тому перебіг позовної давності для стягнення пені починається з четвертого операційного дня після отримання рахунку на оплату.

Позивач за захистом порушеного права звернувся до суду 08.12.2016 року, тому строк позовної давності для стягнення пені починається з 08.12.2015 року, згідно з розрахунком позивача сума пені за прострочку платежів з 22.12.2015 року по 30.11.2016 року складає 59 191,59 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Водночас, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені, яке обгрунтовує тим, що є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету і оплату послуг можливо провести тільки після надходження бюджетних асигнувань, а тому заборгованість по оплаті виникла не з його вини.

Враховуючи дане клопотання суд, використовуючи право надане ст.83 ГПК України, право, зменшує розмір пені до 10% та стягує з відповідача пеню в сумі 5 919,16 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума інфляційних за період прострочки платежів складає 57 230,88 грн. інфляційних та 7 003,83 грн. - 3 % річних., дані суми нараховано правомірно і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати позивача по оплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193,216,230 Господарського кодексу України, ст.ст.258,261,267,526,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (43025, м.Луцьк, вул.Винниченка,11, код 08592112) в користь Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (43023, м.Луцьк, вул.Єршова, 4, код 00131512) 224 242,00 грн., з них 148 733,31 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 5 354,82 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 5 919,16 грн. пені, 7003,83 грн. 3% річних, 57 230,88 грн. інфляційних, а також 4 162,72 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В позові про стягнення пені в сумі 93 691,28 грн. відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

23.12.2016

СуддяС. В. Костюк