Рішення № 63669946, 20.12.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Владичана А. І., Одинака О. О.,

секретар Тодоряк Г. Д.,

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки та встановлення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2016 року,

встановила:

У травні 2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовними вимогами, які у подальшому уточнювалися, до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Зазначали, що їм на праві власності належить квартира №2 в двохквартирному будинку №1 по 1-му провулку Пархоменка в м. Чернівці, а відповідачка є власником квартири №2 у вказаному будинку.

Земельна ділянка площею 0,10 га, на якій розташований будинок, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 06 березня 2014 року передана у спільну сумісну власність їм та відповідачці, а рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 13 січня 2016 року визначено частки сторін у праві власності: позивачам визначено частку в розмірі 54/100, а відповідачці - 46/100.

Посилаючись на наявність спору між сторонами з приводу порядку користування земельною ділянкою, необхідності у її розподілі в натурі, позивачі просили виділити в натурі та визнати за ними право спільної сумісної власності на ділянку №3 площею 0,0495 га; виділити в натурі та залишити у їх з відповідачкою спільній сумісній власності земельну ділянку площею 0,0083 га та встановити такий порядок користування нею: дозволити сторонам прохід (проїзд) на подвіря до житлового будинку літ. А, сараїв літ. Б, Д, літньої кухні літ. Г, вбиралень літ В, Е, спільно користуватись криницею літ. К, воротами та хвірткою, які знаходяться на ній.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Виділено в натурі ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0495 га, що знаходиться поруч з квартирою №2 будинку №1 по 1-му провулку Пархоменка в м. Чернівці, кадастровий номер 7310136600:28:002:1356.

Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою за адресою м. Чернівці, 1-й провулок Пархоменка, 1, кадастровий номер 7310136600:28:002:1356 площею 0,0083 га:дозволено ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 прохід (проїзд) на подвіря до житлового будинку літ. А, сараїв літ. Б, Д, літньої кухні літ. Г, вбиралень літ. В, Е, спільно користуватись криницею літ. К, воротами та хвірткою, що знаходяться на вказаній земельній ділянці.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для одночасного задоволення вимог як про поділ земельної ділянки так і визначення порядку нею.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення, яким у позові слід відмовити.

У справі встановлено, що позивачам на праві власності належить квартира №2 в двохквартирному будинку №1 по 1-му пров. Пархоменка в м. Чернівці, а відповідачка є власником квартири №2 у вказаному будинку.

Земельна ділянка площею 0,10 га, на якій розташований зазначений двоквартирний будинок, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 06 березня 2014 року передана у спільну сумісну власність їм та відповідачці.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 13 січня 2016 року визначено частки сторін у праві власності на земельну ділянку: позивачам визначено частку в розмірі 54/100, а відповідачці - 46/100.

Згідно з чч. 1, 3, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до чч. 4, 5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом указаних норм співвласник за своїм вибором може вимагати виділення його частки у праві власності на земельну ділянку в натурі або отримання у користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Закон не передбачає можливості одночасного поділу земельної ділянки та залишення решти земельної ділянки у спільному користуванні.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 спрямовані як на поділ земельної ділянки в натурі з виділенням окремих частин земельні ділянки у власність сторін, так і на залишення частини земельної ділянки у спільному користуванні сторін.

З цим погодився суд першої інстанції.

Проте результатом вирішення таких вимог є виникнення трьох окремих земельних ділянок, що суперечить нормам земельного та цивільного законодавства.

Інші позовні вимоги позивачами не заявлялися, про що свідчать також пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не відповідають нормам матеріального права, є безпідставними, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові слід відмовити.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України з позивачів на користь відповідачки підлягають стягненню у рівних частках (по 151 грн 58 коп.) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги (з розрахунку: 606,31/4=151,58).

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки та встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 по 151 (сто пятдесят одній) гривні 58 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: А. І. Владичан

ОСОБА_8