Постанова № 63669299, 21.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/12162/16-п Головуючий суддя І інстанції: Погасій О.Ф.

Провадження № 33/790/860/16 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Московського районного суду міста Харкова від 01 липня 2016 року про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Московського районного суду міста Харкова від 24 жовтня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 275,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2016 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 у місті Харкові по проспекту Ювілейному, в районі будинку 53, порушивши п. 2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. На вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану завчасно за допомогою гучномовця, не зупинився, був затриманий в районі будинку 65 по проспекту Тракторобудівників в місті Харкові шляхом переслідування на патрульному автомобілі.

Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за згоди водія ОСОБА_3, в присутності двох свідків, із застосуванням приладу «Alkotester 6820 Drager», за результатом якого встановлено 1,09 %.

Суд першої інстанції розглянувши справу, дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.2.4,2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді від 24 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі, вважаючи що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, які ставляться йому у провину.

Апелянт вказує, що справу судом першої інстанції розглянуто за його відсутності, в зв'язку з чим він був позбавлений можливості скористатися своїми правами та надати відповідні докази, які спростовують його винуватість; вважає, що відносно нього судом застосовано занадто суворе стягнення, оскільки він утримує родину, і на утриманні перебувають дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі; пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.2 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Пункт 2.4 ПДР України зобов'язує водія транспортного засобу на вимогу працівника поліції зупинитися.

Пункт 2.9 «а» ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, деяких лікарських препаратів,тощо, що знижують реакцію і увагу водія.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, які виразилися у невиконанні вимоги працівників поліції зупинити транспортний засіб та керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, зі ступенем сп'яніння 1,09 проміле, чим порушено вимоги п.2.4, п.2.9 «а» ПДР України.

В протоколах про адміністративне правопорушення серії АП2 №415180, серії АП2 №888897, складених саме за невиконання вимоги зупинки та за керування ОСОБА_3 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, інспекторами ПП роти №5 батальйону №1 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зазначено, що огляд водія проведено на стан сп'яніння, в зв'язку з виявленими у водія ознаками: запах алкоголю з порожнини рота.

Саме після виявлення таких ознак інспектором Овчаровим Д.С. було запропоновано ОСОБА_3 пройти тест на стан сп'яніння, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7, наданими апеляційному суду і долученими до матеріалів справи.

Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено 02 жовтня 2016 року з використанням спеціального технічного засобу DRAGER Alkotest 6820 AR HN 0129 (а.с.4), про це зазначено в протоколі АП2 №415180 (а.с.2) з відповідними вказівками номеру та назви приладу, з відповідним належно оформленим корінцем тестування, в якому вірно зазначено, що тестування проводиться до протоколу серії АП2 №415180.

Достовірність зазначених документів у суду апеляційної інстанції сумніву не викликає, а тому доводи представника ОСОБА_2 в цій частині не можуть бути визнані обґрунтованими.

В суді апеляційної інстанції були опитані в якості свідків інспектори ПП роти №5 батальйону №1 УПП в м.Харків лейтенант поліції ОСОБА_6, старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ,який приймав участь в якості понятого при складанні протоколів про адміністративні правопорушення.

За обставинами адміністративного правопорушення ОСОБА_6 і ОСОБА_8, надавши аналогічні пояснення, зазначили, що вони виконуючи свої професійні обов'язки, 02 жовтня 2016 року під час патрулювання кварталу в складі екіпажу побачили автомобіль «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався по проспекту Гвардійців Широнінців в районі будинку 27, покидаючи одну полосу руху, перестроювався на іншу, при цьому не включав світлові покажчики на автомобілі. Коли водій ОСОБА_3 повернув в бік вулиці Тракторобудівників, патрульний екіпаж за допомогою гучномовця попросив зупинитися, повторюючи вимогу зупинки більш ніж два рази. Проте, навпаки водій автомобілю «Mercedes-Benz S600» збільшив швидкість руху, намагаючись продовжувати свій рух. Після чого був наздогнаний поліцейськими, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-2 КУпАП.

Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_8 також зазначили, що в процесі спілкування помітили у водія ОСОБА_3 ознаки сп'яніння: характерний різкий запах з порожнини рота та порушення координації рухів, внаслідок чого запропонували пройти алкотест, на що водій ОСОБА_3 погодився. За результатами було встановлено наявність алкогольного сп'яніння - 1,09 %.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що працює водієм таксі. 02 жовтня 2016 року приїхавши за викликом клієнтів за адресою проспект Тракторобудівників, 65, був залучений в якості понятого при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 При цьому зазначив, що ОСОБА_3 був зупинений за порушення вимог п.2.4 ПДР України. Погодився на проходження медичного освідоцтва в присутності двох понятих на стан сп'яніння. Безпосередньо за їх присутності пройшов алкотест за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6820», який показав позитивний результат.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції.

За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.9 «а» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.

Дані обставини про порушення водієм ОСОБА_3 наведених вимог п.2.9 «а» ПДР України, встановлені судом першої інстанції вірно.

Доводи з приводу порушень, як на думку апелянта, судом першої інстанції прав ОСОБА_3, передбачених ст.268 КУпАП є неспроможними, оскільки він повідомлявся про час та місце слухання справи (а.с.13,14), проте за поштовим відправленням з судовою повісткою до поштового відділення не звертався. Разом з тим, незважаючи на цей факт, в суді апеляційної інстанції була присутньою його представник - ОСОБА_2, яка діє від мені свого довірителя і наділена всіма відповідними правами, учасникам процесу були роз'яснені процесуальні права, будь-яких доказів в спростуванні вини ОСОБА_3 не надано.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості призначеного судом адміністративного стягнення є безпідставними.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо ж особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до вимог ст.36 КУпАП.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-2 і ч.2 ст.130 КУпАП,- саме за невиконання вимог про зупинку та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з виявленням в результаті проведеного алкотесту 1,09 % проміле, що за своїм характером є грубим порушенням у розумінні положень ст.30 КУпАП. У даному випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 1,09 % промілле підлягає безумовному врахуванню при визначенні виду стягнення, адже особа в стані алкогольного сп'яніння втрачає можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку, вчасно реагувати на її зміни та швидко приймати правильні рішення, що може призвести до скоєння ДТП. Тобто умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., що передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за більш серйозне правопорушення на момент вчинення, суддею призначено виважено, з урахуванням характерів вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини, та за відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність в такому випадку, відповідно до вимог ст.ст.33,36 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що застосоване до ОСОБА_3 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень; постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника, не підлягає.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову судді Московського районного суду міста Харкова від 24 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -