Ухвала суду № 63669280, 21.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/1212/16-ц Головуючий суддя І інстанції Лях М. Ю.

Провадження № 22-ц/790/7367/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Коваленко І.П.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що з 06 квітня 1990 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_1

На протязі сумісного життя сімейне життя не склалось через різні погляди на життя та ведення спільного господарства. Шлюбно-сімейні відносини фактично припинені з 2010 року.

Просить розірвати шлюб, зареєстрований 06 квітня 1990 року Комінтернівським відділом РАЦС, актовий запис № 319, між ним та ОСОБА_1

Справа розглянута у відсутності відповідачки.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 31 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалою суду від 30 вересня 2016 року заочне рішення скасовано.

При новому розгляді справи відповідачка заперечувала проти розірвання шлюбу. Вважає можливим зберегти шлюб.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано шлюб, укладений 06 квітня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який був зареєстрований Комінтернівським відділом РАЦС, актовий запис № 319.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову та постановити окрему ухвалу, якою надати правову оцінку діям ОСОБА_2 щодо надання суду підроблених матеріалів і направити матеріали справи до прокуратури.

Вважає, що розірвання шлюбу порушує її інтереси та інтереси їх дітей.

Також, судом не вжито заходи для примирення подружжя та помилково зроблено висновок, що збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з подружжя.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи сторони пребували в зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 1990 року.

Від шлюбу мають двох повнолітній дітей.

Згідно вимог ст.110, 112 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що сім'я сторін розпалася і поновлена бути не може.

Наполягаючи на розірванні шлюбу позивач зазначає, що разом вони не проживають близько п'яти років, останні три роки він взагалі проживає в іншому місці(м. Золочів) та має іншу жінку, з якою бажає укласти шлюб.

Заперечуючи проти розірвання шлюбу відповідачка зазначає, що останнім часом позивач дійсно став забирати з дому свої речі, а десь у жовтні 2015 року він взагалі пішов з дому. Вона намагалася зв'язатися якось з ним, однак це не вдалося.

Зазначає, що позивач у 2007 році з порушенням прав дітей продав квартиру і зараз, поки він не забезпечить її з дітьми квартирою, шлюб розірваний бути не може.

Зазначає, що позов про розподіл майна буде заявлятися нею окремо.

Судом з урахуванням пояснень сторін обґрунтовано встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин судом прийнято обґрунтоване рішення про розірвання шлюбу сторін

Що стосується посилання відповідачки щодо надання правової оцінки діям ОСОБА_2 та щодо направлення матеріалів справи до прокуратури, оскільки, як вона зазначає, при ухваленні заочного рішення від 31 березня 2016 року були використані підроблені від її імені документи (заяви про згоду з позовом та про розгляд справи у її відсутності), то вимогами діючого цивільного процесуального законодавства така дія не передбачена.

У випадку порушення її прав ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися особисто з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: