Справа №2-3661/2008
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 травня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Шер-Алієвой В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія" „ІНГО Україна" про повернення страхової премії, відшкодування збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна» про повернення страхової премії, стягнення страхових виплат та моральної шкоди. Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 27.02.2007р. він уклав з відповідачем договір страхування наземного транспорту - автомобіля «ОСОБА_2 гольф», госномер НОМЕР_1.
03.10.2007р. на перехресті вул.Краснова і Артилерійський трапилась ДТП за участю автомобіля позивача. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20.11.2007р. ОСОБА_3 - дружина позивача визнана винною у скоєнні ДТП, так як виїхала на перехрестя на заборонений сигнал світлофору.
Внаслідок ДТП автомобілю позивача завдана значна шкода. Згідно рахунку СТО ТОВ «Автомобільній дім» вартість запчастин, необхідних для відновлюваного ремонту, а також вартість робіт складає 27 791 грн. З урахуванням франшизи страхову відшкодування складає 27 286 грн. Проте, відповідач відмовляється виплатити страхове відшкодування посилаючись на те, що ДТП не є страховим випадком, та відповідно до п.5.2.1. Правил добровільного страхування наземного транспорту проїзд на заборонений сигнал світлофору не визнається страховою подією.
Позивач зазначає, що при укладенні договору страхування автомобілю він ознайомлювався із Правилами добровільного страхування наземного транспорту від 09.06.2005р., якими проїзд на заборонений сигнал світлофору визнається страховим випадком. Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), на які посилається відповідач у своїй відповіді позивачу прийняті 19.12.2006р., вони не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки з його змістом позивача при укладення договору страхування не був ознайомлений. Це підтверджується тим, що правила мають різну назву, у договорі страхування автомобілю зазначена назва Правил від 09.06.2005р.
Вважаючи, що відмова відповідача виплатити страхове відшкодування ґрунтується на омані та така діяльність згідно п.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» є неприпустимою, та є підставою для визнання договору страхування недійсним.
Відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала оману, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у подвійному розмірі 57 398 грн., страхову премію в розмірі 8 449 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., а також судові витрати.
2
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений. Причина неявки відповідача постійна - зайнятість в іншому судовому процесі. Суд вважає, що наявність інших судових спорів у ЗАТ «АСКІНГО Україна», представництво в яких здійснює юридичне управління, не виключає можливість участі в цьому судовому процесі, тому не визнає причину неявки представника відповідача в судове засідання поважною.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів про взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності представника відповідача, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними обставинами.
27.02.2007 року між ОСОБА_1 і ЗАТ «Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна» укладений договір страхування автомобілю ОСОБА_2, державний знак НОМЕР_1. Строк дії договору до 26.02.2008р (а.с.7-10).
03.10.2007р. під час дії договору в м.Одесі на перехресті вулиць Краснова і Артилерійській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача, яким управляла ОСОБА_4. Відповідно до п.8.1 договору страхування позивач повідомив Одеську філію ЗАТ «АСК ІНГО Україна» про аварію, на місце ДТП прибув представник відповідача.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 20.11.2007р. ОСОБА_3 визнання винною в дорожньо-транспортній пригоді через те, що виїхала на перехрестя на заборонений сигнал світлофору та притягнута до адміністративної відповідальності (а.с.11).
Внаслідок ДТП автомобілю позивача нанесена шкода. 16.10.2007р. за прийомно-здаточним актом автомобіль позивача переданий на СТО ТОВ «Автомобільний Дім» для проведення його ремонту. 01.11.2007р. представники СТО надали відповідачу рахунок, згідно якого вартість запчастин, необхідний для проведення відновлюваного ремонту складає 12 701 грн., вартість робіт - 15 090 грн, всього 27 791 грн. З урахуванням франшизи сума страхового відшкодування становила 27 286 грн. (а.с. 19-23).
21.11.2007р. ЗАТ «Альфа-Банк», як вигодонабувач за договором страхування, надав ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» письмову згоду, якою просив сплатити страхове відшкодування в розмірі 27 286 грн. на рахунок СТО для проведення відновлюваного ремонту автомобіля позивача (а.с.15). В той ж день позивач також надав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в зазначеному розмірі (а.с. 16).
25.01.2008р. ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» у своєму листі позивачу відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідно до п.5.2.1. «Правил добровільного страхування наземного транспорту» страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок грубого порушення страхувальником (водієм) Правил дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш ніж на 20 км/год., проїзд на заборонений сигнал світлофору та інше (а.с.12).
В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2007р. страховий договір між сторонами був укладений на підставі Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско), які були прийняті 09.06.2005р. ЗАТ «АКС «ІНГО Україна» та затверджені головою товариства. Відповідно до п.10.2 Договору страхування до страхувальника не застосовуються виключення п.5.1.6 Правил страхування, тобто виключення з страхових випадків, в т.ч. проїзд на заборонений сигнал світлофору. Тому страховими подіями повинні визнаватися проїзд на заборонений сигнал світлофору.
Проте, у своїй відповіді від 25.01.2008р. відповідач посилається на правила, яки були прийняті товариством і затверджені його головою 19.12.2006р. Зазначені правила мають іншу назву - «Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автокаско)». Пункт 5.1.6 зазначених Правил передбачає виключення із страхових випадків лише перевезення транспортного засобу водним, залізничним та іншими видами транспорту, тобто проїзд на заборонений сигнал світлофору не є страховим випадком.
3
Той факт, що страховий договір між сторонами укладався на підставі Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско), які були затверджені 09.06.2005р. підтверджується назвою Правил у договорі страхування, яка відрізняється від назви Правил добровільного страхування, прийнятих 19.12.2006р., та поясненнями позивача в судовому засіданні.
Таким чином, при укладанні договору страхування між сторонами використовувалися Правила добровільного страхування наземного транспорту (автокаско), які затверджені 09.06.2005р., в той час як на цей момент діяли Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автокаско), які затверджені 19.12.2006р.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що використовуючи недійсні Правила страхування при укладанні договору, відповідач не мав намір виконувати умови договору, застосував обман.
Відповідно до ст.215 ЦК України укладений договір страхування є нікчемним правочином.
В зв'язку з визнання договору страхування нікчемним, відповідно до ст.216 ЦК України застосовуються наслідки недійсності правочину.
Згідно ч.2 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням правочину.
Збитки, які понесені позивачем в зв'язку з проведенням відновлюваного ремонту автомобілю, складаються з вартості витрачених коштів на придбання запчастин в розмірі 14 009 грн., з вартості витрачених на ремонт матеріалів - 2 850 грн., з вартості виконаних робіт -11840 грн., всього - 28 699 грн.(а.с.28-30,33,43-35). Подвійний розмір цих збитків складає 57 398 грн.
Відповідно до ст.216 ЦК України в разі недійсності правочну відповідач повинен повернути позивачу все, що він одержав на виконання цього правочину, тобто повернути сплачену позивачем страхову премію в розмірі 8 449 грн. 94 коп.
Обманними діями відповідача позивачу нанесена моральна шкода, яка полягає в тому, що через відмову у виплаті страхового відшкодування позивач не міг вчасно відремонтувати свій автомобіль, докладав додаткові зусилля (позичав гроші) для відновлення стану свого автомобіля, порушений звичний ритм родини позивача, які більше півроку змушені були використовувати інший транспорт, витрачені кошти на ремонт автомобілю не були направлені на інші сімейні потреби.
З урахуванням встановлених судом обставин, що призвели моральних страждань позивача, суд вважає обґрунтованими вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди, але вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування.
Враховуючи принцип справедливості і розмірності суд визначає розмір моральної шкоди 10 000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 2 700 грн., а також витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 2 730 грн.
Згідно ст.217 ЦПК України ухвалюючи рішення суд може визначити порядок його виконання. Враховуючи, що стягнення за рішенням суду має бути проведено з юридичної особи, суд зазначає конкретний рахунок відповідача, з якого повинні стягуватися гроші: № 26506090574 в «Райфазен банк Аваль» м.Одеса, МФО 328351, код ЗКПО 26015795 на поточний рахунок позивача в АКІБ «УкрСіббанк», м.Одеса, МФО 351005, код ЕДРФО НОМЕР_2.
Керуючись ст.ст.215,216,230 ЦК України, ст.ст.10,11,60,79,88,213-215,217,225,226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
4
Позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про повернення страхової премії, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 57 398 грн.
Стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 сплачену страхову премію в сумі 8 449 грн.94 коп.
Стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу 2 700 грн. та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 2 730 грн.
Встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким у разі набрання ним законної сили грошові кошти стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» з рахунку № 26506090574 в «Райфазен банк Аваль» м.Одеса, МФО 328351, код ЗКПО 26015795 на поточний рахунок ОСОБА_1 в АКІБ «УкрСіббанк», м.Одеса, МФО 351005, код ЕДРФО НОМЕР_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дні отримання його копії.
Судове рішення № 6366759, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 05.05.2008. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3661/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: