Постанова № 63667237, 21.12.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9298/16-а

Провадження № 2-а/638/477/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 рокуроку Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010 року було визнано незаконним а скасовано наказ УМВС України на ПЗЗ від 25.12.2009 року №317 о\с в частині призначення ОСОБА_2 на посаду слідчого СВ ЛВ на ст. Фастів УМВС України на ПЗЗ та звільнення з посади заступника начальника ЛУ на ПЗЗ УМВС України на залізничному транспорті. Крім того, стягнуто з УМВС України на ПЗЗ на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з посади (25.12.2009 року) та винесення судом рішення про поновлення на посаді (12.10.2010 року) у розмірі 50383, 48 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді в УМВС України та виплати середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу було виконано 17.02.2011 року, після чого останнім того ж дня написано рапорт про звільнення за власним бажанням. Проте Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці не були зроблені нові розрахунки до грошового атестату для надання до пенсійного відділу з ціллю перерахування пенсії, отже рішення виконано не в повному обсязі. 14.05.2015 року Постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року, в частині зобов'язання відповідача - Управління МВС України на Південно-Західній залізниці надати довідку про нарахування та виплачену заробітну плату з розшифровкою додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2009 року до 03.03.2011 року включно та зробити нові розрахунки до грошового атестату і надання до пенсійного відділу довідки з цими розрахунками для перерахування пенсії, було відмовлено. При цьому, цим рішенням знову стягнуто з Управління МВС України на користь ОСОБА_2 недоплачену частину середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 20065, 78 грн. У зв'язку з набранням рішеннями суддів законної сили, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Згідно отриманої відповіді, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовилось виконувати рішення судів, а підстав для перерахунку пенсії немає. Просить суд позов задовольнити, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області внести зміни до грошового атестату №37\8-106 та довідку №37\8-70 від 06.05.2011 року, зробивши перерахунок пенсії, починаючи з 03.03.2011 року згідно рішень адміністративних судів по справах №9187/11/2070 та №2-а-1460\10\2070, які вступили в законну силу, а саме постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року та постанови Харківського адміністративного суду від 14.05.2015 року.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з'явився, про час, дату місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі з наступних підстав. З 2011 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 року на органи Пенсійного фонду України покладено лише функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Документи для призначення та перерахунку пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами силових структур. Пенсійний фонд України не є правонаступником силових структур, тому повноважень щодо внесення змін в документи, які були надані на позивача управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці і на підставі яких була перерахована пенсія, у органів Пенсійного фонду України немає. Щодо посилань позивача на рішення адміністративних судів, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не було стороною в адміністративному процесі по вказаних справах та жодних зобов'язань зазначеними судовими рішеннями не покладено. Просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Суд, дослідивши доводи позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_5 про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів задоволено частково: адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та незаконним наказу МВС України №1433 о/с від 26.06.2009 року «Про покарання працівників ЛУ на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті» залишено без розгляду; визнано незаконним та скасовано наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25.12.2009 року №317 о/с в частині призначення ОСОБА_2 на посаду слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Фастів Управління МВС України на Південно-Західній залізниці та звільнення з посади заступника начальника лінійного управління - начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті з 25 грудня 2009 року; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника лінійного управління - начальника слідчого відділу лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті; стягнуто з Управління МВС України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 50383.48 грн.; іншій частині позовних вимог відмовлено (а. с. 25-37).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 14.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про стягнення сум та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: стягнуто з Управління МВС України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_2 недоплачену частину середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу з 13.10.2010 року по 16.02.2011 року у розмірі 20065,78 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а. с. 22-24, 40-50).

17.05.2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії, починаючи з 03.03.2011 року (а. с. 14).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.05.2016 року позивачу було повідомлено про розгляд його заяви, а також зазначено, що листом від 19.11.2015 року №1811/П-14 позивачу уже надавалась вичерпна відповідь з підстав його звернення (а. с. 15).

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні навести у позовній заяві, пред'явленій відповідачу. У порушення цього, позивачем не зазначено, в чому полягає порушення, невизнання чи оспорювання його прав, свобод чи інтересів з боку відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Так, згідно вищенаведених судових рішень, у якості відповідача виступав суб'єкт владних повноважень - Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, та саме на цей орган судовими рішеннями були покладені зобов'язання.

Згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 року, якою скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2016 року про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, наголошено, що «… як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_2 звернувся до суду у зв'язку з невиконанням відповідачем судових рішень, тобто в порядку судового контролю на постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року та від 14.05.2015 року відповідно до ст. 267 КАС України, а не за наслідками позовного провадження, від час якого судом надається оцінка на предмет дотримання строків звернення до суду із позовними вимогами».

Згідно частини 1 статті 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, судом, що ухвалював рішення на користь позивача ОСОБА_2 є Харківський окружний адміністративний суд, а суб'єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення - Управління МВС України на Південно-Західній залізниці. На відповідача в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вищенаведеними судовими рішеннями жодних обов'язків покладено не було, до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці жодних позовних вимог у даному спорі позивачем ОСОБА_2 не пред'явлено.

Згідно частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» затверджено порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, серед яких і особи, що мають право на призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, згідно пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Пунктом 12 вищезазначеного локального акту визначено порядок підготовки і подання документів для призначення пенсії. При цьому, обов'язок з оформлення всіх необхідних документів покладено на уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України, та аж ніяк не на органи Пенсійного фонду України.

Так, за вимогами частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, відповідач надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування правомірності своїх дій. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Таким чином, виходячи із засад законодавства, що регулює дані правовідносини, та адміністративного судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою прав і виконання обов'язків, можна дійти висновку про те, що зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вносити зміни до грошового атестату №37/8-106 та довідки №37/8-70 від 06.05.2011 року, не входить до повноважень відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 86, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: