Рішення № 63666785, 21.12.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач - Дронська І.О.

Справа № 415/2316/15-ц

Провадження № 22ц/782/850/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Дронської І.О.

суддів: Лозко Ю.П., Яреська А.В.,

за участю секретаря Попової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 09 березня 2016 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк» В.І.Славінського до ОСОБА_2, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ «Златобанк», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк» Славінський В.І., звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог якої посилався на те, що 23.01.2014року між ПАТ «Златобанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок № 015/14/OVERПК від 23.01.2014року за умовами якого банк надає позичальнику ОСОБА_2 кредит у формі овердрафту на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості 250000,00 грн. для здійснення трансакцій із застосуванням платіжної картки з карткового рахунку при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на картковому рахунку із процентною ставкою за користування овердрафтом у розмірі 28 відсотків річних з кінцевою датою повернення кредиту - не пізніше 22.01.2015року включно.

Також, 31.03.2014року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 059/14/СL, за умовами якого позивач ПАТ «Златобанк» надає відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 7510000,00грн. зі сплатою 26 відсотків річних за користування овердрафтом. 30.05.2014року між ПАТ «Златобанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 059/14/СL від 31.03.2014року щодо зміни кінцевої дати повернення кредиту - не пізніше 31.07.2014року та зміни умов надання кредитних коштів. 31.07.2014року між ПАТ «Златобанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 059/14/СL від 31.03.2014року, за умовами якого сторони домовились викласти п.п.1.3., 1.4. кредитного договору у новій редакції, зокрема: змінено розмір кредиту - 3923333,50грн. та змінено кінцеву дату повернення кредиту - 30.09.2014року включно.

У забезпечення виконання умов кредитного договору № 059/14/СL від 31.03.2014року АТ «Златобанк» та ОСОБА_4, 31.03.2014року уклали договір поруки № 059/14/СL/Р-1, за умовами якого поручитель ОСОБА_4 поручається перед кредитором АТ «Златобанк» та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року в повному обсязі таких зобов'язань. Сторони домовились, що зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними та для їх виконання дотримання інших умов, крім передбачених Договором поруки та Кредитним договором, не потребується. У зв'язку з внесенням змін до Кредитного договору були внесені відповідні зміни до Договору поруки, а саме: Договір про внесення змін від 30.05.2014року та Договір про внесення змін від 31.07.2014року.

Також, 30.05.2014року, у забезпечення виконання умов кредитного договору № 059/14/СL від 31.03.2014року АТ «Златобанк» та ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія» уклали договір поруки № 059/14/СL/S-4, за умовами якого поручитель ТОВ «СУМК» поручається перед кредитором АТ «Златобанк» та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 своїх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року в повному обсязі таких зобов'язань. Сторони домовились, що зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними та для їх виконання дотримання інших умов, крім передбачених Договором поруки та Кредитним договором не потребується. У зв'язку з внесенням змін до Кредитного договору були внесені відповідні зміни до Договору поруки, а саме Договір про внесення змін від 31.07.2014року.

Станом на 03.04.2015року позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує. Заборгованість за договором кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок № 015/14/OVERПК від 23.01.2014року становить 277605,29грн., що складається з заборгованості за основним боргом - 250000,00грн.; заборгованості за процентами - 25323,77грн.; пені - 1281,52грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 1000грн. Заборгованість за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року становить 4839316,75грн., що складається з заборгованості за основним боргом - 3923333,50грн.; заборгованості за процентами - 806418,33грн.; пені - 108564,92грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 1000грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок № 015/14/OVERПК від 23.01.2014року в сумі 277605,29грн., що складається з заборгованості за основним боргом - 250000,00грн.; заборгованості за процентами - 25323,77грн.; пені - 1281,52грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 1000грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ТОВ «СУМК» заборгованість за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року в сумі 4839316,75грн., що складається з заборгованості за основним боргом - 3923333,50грн.; заборгованості за процентами - 806418,33грн.; пені - 108564,92грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань - 1000грн.

18.05.2015року, за результатами розгляду справи за позовною заявою ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_2 ОСОБА_4, ТОВ «СУМК» про стягнення заборгованості Лисичанським міським судом Луганської області було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 29.12.2015року було скасовано за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09.03.2016 року позов ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ «СУМК» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. станом на 03 квітня 2015 р. у розмірі 275323, 77грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ «СУМК» на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р., станом на 03 квітня 2015 р., в розмірі 4729751,83грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ «СУМК» судовий збір у розмірі 70946,28 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4129, 86грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в обґрунтування якої апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме: визначення судом належними доказами письмових документів, які не відповідають «Вимогам до оформлення документів», відповідно до ДСТУ 4163-2003 та нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., солідарне стягнення з ОСОБА_2 та поручителів заборгованості з порушенням ч.4 ст.559 ЦК України, не правильне вирішення питання щодо судового збору, стягнутого з відповідачів, також апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був звернути увагу на те, що підписи ОСОБА_2 на копіях договору про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. та кредитному договорі №059/14/СL від 31.03.2014 р. різні, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ «СУМК».

Сторони, яких було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи від останніх не надійшло.

Справу розглянуто на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України без участі сторін за участю представника відповідача- апелянта ОСОБА_2 - адвоката ПарчевськогоВ.Ю.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У повній мірі зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2014 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК, відповідно до якого відповідач отримав кредит на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості 250000 грн. зі сплатою процентної ставки у розмірі 28% річних.

31.03.2014 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №059/14/СL від 31.03.2014 р., відповідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7510000 грн., зі строком повернення не пізніше 31.05.2014 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26% річних.

30.05.2014 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р, за умовами якого сторони домовились про зміну кінцевої дати повернення кредиту, не пізніше 31.07.2014 р.

31.07.2014 р. було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р, за умовами якого було змінено розмір кредиту до 3923333 грн. та змінено кінцеву дату повернення до 30.09.2014 р.

У забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. між позивачем та ОСОБА_4 31.03.2014 р. було укладено договір поруки №059/14/СL/Р-1.

Також, у забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р між позивачем та ТОВ «СУМК» 30.05.2014 р. був укладений договір поруки №059/14/СL/S-4.

Станом на 03.04.2015 р. відповідачем ОСОБА_2 зобов'язання в повному обсязі не були виконані, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. у розмірі 275323,77 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом 250000 грн., заборгованості по процентам 25323,77 грн.; кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. в розмірі 4729751,83 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом- 3923333,5грн., заборгованості по процентам -806418,33 грн.

Встановлені судом першої інстанції обставини повністю відповідають матеріалам справи.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що надані позивачем докази заборгованості, що підлягає стягненню, є достатніми та переконливими, вказана сума заборгованості за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, а заборгованість за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. - солідарно окремо з кожним поручителем за цим договором, оскільки солідарна відповідальність між самими поручителями договорами поруки не передбачена.

Також, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 1281,52 грн. і штрафу за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 1000 грн. за договором кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. та пені в розмірі 108564,92 грн. і штрафу за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 1000 грн. кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р.

Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014р., а також солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4

Відповідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягненні пені та штрафів, нарахованих позивачем, в установленому законом порядку ніким не оскаржене, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія» про стягнення пені та штрафів за неналежне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. та кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. та відповідність висновків суду першої інстанції положенням ст..2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року №1669, на які посилався суд першої інстанції, апеляційним судом не переглядається взагалі.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 23.01.2014 р. між позивачем АТ «Златобанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК, відповідно до якого відповідач отримав кредит на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості 250000 грн. зі сплатою процентної ставки у розмірі 28% річних, а.а.6- 14.

31.03.2014 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №059/14/СL від 31.03.2014 р., відповідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7510000 грн., зі строком повернення не пізніше 31.05.2014 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26% річних, а.а.с. 16-25,

30.05.2014 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р, за умовами якого сторони домовились про зміну кінцевої дати повернення кредиту, не пізніше 31.07.2014 р. , а..с.28.

31.07.2014 р. було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р, за умовами якого було змінено розмір кредиту до 3923333 грн. та змінено кінцеву дату повернення до 30.09.2014 р., а.с.30.

У забезпечення виконання обовязків за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р між позивачем та ОСОБА_4 31.03.2014 р. було укладено договір поруки №059/14/СL/Р-1, а.а.с.37-43.

30.05.2014року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін до договору поруки №059/14/СL/Р-1 від 31.03.2014року щодо повернення суми кредиту не пізніше 31.07.2014року включно, а.с.44.

31.07.2014року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін до договору поруки №059/14/СL/Р-1 від 31.03.2014року щодо повернення суми кредиту не пізніше 30.09.2014року включно, та зміни розміру максимального ліміту заборгованості 3923333,50грн., а.с.45.

Також, у забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р між позивачем та ТОВ «СУМК» 30.05.2014 р. був укладений договір поруки №059/14/СL/S-4, а.а.с. 49-56.

31.07.2014року між позивачем та ТОВ «СУМК» було укладено договір про внесення змін до договору поруки №059/14/СL/S-4 від 31.03.2014року щодо повернення суми кредиту не пізніше 30.09.2014року включно, та зміни розміру максимального ліміту заборгованості 3923333,50грн., а.с.57.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 зобов'язання за кредитними договорами в повному обсязі не були виконані і станом на 03.04.2015 р. виникла заборгованість за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. у розмірі 275323,77 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом 250000 грн., заборгованості по процентам 25323,77 грн. та за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. в розмірі 4729751,83 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом3923333,5 грн., заборгованості по процентам 806418,33 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи ( причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції у якості письмових доказів прийняв від позивача копії: договору про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року, кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р., договору про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р. від 30.05.2014 р., договору про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р. від 31.07.2014 р., договору поруки №059/14/СL/Р-1 від 31.03.2014 р., договору від 30.05.2014 р. про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р., договору від 31.07.2014р. про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р., договору поруки №059/14/СL/S-4 від 31.03.2014року, договору від 31.07.2014року про внесення змін до договору поруки №059/14/СL/S-4 від 31.03.2014року, додатку №1 до кредитного договору, які не відповідають п.5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів» щодо засвідчення копій.

Зазначений довід колегія судів вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки невідповідність реквізитів засвідчення копій, на що посилається апелянт, не впливає на предмет позову. Апелянтом не доведено, що наявні у матеріалах справи копії зазначених документів не відповідають оригіналам цих документів. Також апелянтом не доведено, що юрисконсульт ОСОБА_6, який завіряв ці копії, не має таких повноважень. Апелянт безпідставно вважає, що позивачем не наділено ОСОБА_6 правом засвідчувати копії документів своїм підписом, оскільки такі повноваження не зазначені у довіреності №14 від 14.02.2014року.

Як вбачається з довіреності №14 від 14.02.2014року, а.с.69, ОСОБА_6 представляє інтереси ПАТ «Златобанк» та має право розписуватися на документах від імені банку, також виконувати всі інші дії, передбачені законодавством для такого роду повноважень, ( за виключенням нижченаведених у довіреності обмежень, які не містять заборони завіряти копії банківських документів). Крім того, підпис ОСОБА_6 на зазначених банківських документах завірений штампом АТ «Златобанк».

У судовому засіданні за клопотанням апелянта колегією суддів досліджені надані позивачем нотаріально посвідчені копії усіх спірних кредитних договорів та документів щодо отримання кредитних коштів, які повністю відповідають копіям цих документів, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає безпідставним довід представника апелянта про те, що він не довіряє нотаріусу, який засвідчував вірність цих копій з оригіналом документів.

Досліджені у судовому засіданні копії банківських кредитних документів, засвідчені нотаріусом у відповідному порядку, прошиті та пронумеровані, засвідчені печаткою нотаріуса та мають усі передбачені законом реквізити щодо нотаріального засвідчення вірності копій оригіналам документів.

Також, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу довід апелянта про те, що суд першої інстанції, досліджуючи копії договору про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року та кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р. мав помітити різність підписів ОСОБА_2 на цих договорах.

Відповідач ОСОБА_2 з відповідною заявою про призначення судової почеркознавчої експертизи його підпису до суду не звертався, сумнівів в підписанні спірних договорів та отримання кредитних кош тів за ними не зазначав.

Також відповідач ОСОБА_2 не звертався до суду із зустрічною позовною заявою щодо визнання недійсними зазначених договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.143 ЦПК України суд призначає експертизу тільки за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд першої інстанції не мав підстав за вланою ініціативою призначати почеркознавчу експертизу.

Під час розгляду справи апеляційним судом, у судовому засіданні від 21.12.2016року, представником апелянта було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів відповідача ОСОБА_2 на документах щодо надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року, яке не було заявлено ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі та раніше проведених засіданнях апеляційного суду, при цьому представник апелянта посилався на те, що надані позивачем копії не завірені належним чином, а оригінали документів позивачем не надано. У задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, про що колегією суддів постановлено ухвалу від 21.12.2016року.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що зазначені договори, після підписання їх ОСОБА_2, містять заяви ОСОБА_4, яка, як дружина ОСОБА_2, надала безвідкличну та безумовну згоду на отримання цих кредитів ОСОБА_2, після якої (заяви) також міститься підпис позичальника ОСОБА_2, а також підпис останнього на кожному аркуші договорів, у тому числі й аркушу, на якому міститься підпис дружини-поручителя ОСОБА_4, а.а.с.15, 26, при цьому факт підписання спірних кредитних договорів відповідачем ОСОБА_4 не спростовувалось, апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не подано.

Щодо первинних бухгалтерських документів, за доводами апеляційної скарги.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що існування заборгованості та правильність розрахунку заборгованості підтверджуються тільки первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до норм ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999року № 996-XIV.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Бухгалтерський облік кредитних операцій в банках регулюється Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року N 481, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 січня 2008 р. за N 48/14739, зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління НБУ ( на час спірних правовідносин) від 23.03.2009року №159, якою не передбачено оформлення розрахунку заборгованості за кредитним договором, документами первісної бухгалтерської документації.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. ( ст.9).

Не може бути оформлена первинними документами банківська операція, яка не відбулася (неоплата позичальником кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами).

Факт видачі кредитних коштів позичальнику ОСОБА_2 підтверджена позивачем первинним банківським документом, що містить підпис отримувача ОСОБА_2, а.с.36.

У додатках №1 до договору про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року та кредитного договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. передбачені Графіки зниження розміру заборгованості та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які підписані ОСОБА_2, а.а.с.27.29,31.

Колегією суддів досліджено завірену нотаріально Анкету-заяву позичальника ОСОБА_2 від 16.01.2014року на отримання 250000,00грн.( кредит у формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року) яка підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як дружиною позичальника.

Також, колегією суддів досліджено рух коштів щодо повернення кредитних коштів та відповідних платежів як за кредитом в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року так і кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014р., а.а.с.70,72, та встановлено, що відповідачем відбувалось повернення отриманих кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами за кожним договором.

Щодо доводу представника апелянта у судовому засіданні про невідповідність суми договору та отриманої суми за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014р., то колегія суддів звертає увагу апелянта на положення п.1.6. щодо разової Комісії за обслуговування Кредиту, яка сплачується позичальником на Рахунок Комісії в день укладання цього Договору, а.с.17, а також п.1.4.1 договору від 31.05.2014року про внесення змін до договору №059/14/СL від 31.03.2014р., яким сума кредиту зменшена, а.а.с.28,30.

Проаналізував надані позивачем розрахунки заборгованості за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014року, а.с. 71, та кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014р., а.с.73, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає їх вірними.

Позивачем конкретизовані усі складові заборговарності за кожен місяць виникнення заборгованості, правильно розраховані відсотки за користування кредитними коштами за кожен місяць виникнення заборгованості.

Розрахунки заборгованості підтверджені виписками по особовим рахункам ОСОБА_2, а.а.с.70,72, у яких відображені платежі ОСОБА_2 на виконання укладених договорів .

Апелянтом не надано будь-яких доказів у заперечення позовних вимог позивача щодо наявної заборгованості, у т.ч. і наявних у останнього первинних бухгалтерських документів про проведення платежів за кредитними договорами. Доказів щодо невірного нарахування заборгованості ОСОБА_2 також не надано та наявний розрахунок у встановленому порядку останнім не спростований.

Щодо формули розрахунку заборгованості, яка, як зазначає апелянт, повинна додаватися до розрахунку, та яка, як безпідставно вважає апелянт, позивачем не надана.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що розрахунки заборгованості за кредитними договорами містять формули розрахунку процентів: Сума%= Залишок заборг. х %ставку /100 х кількість днів/Кількість днів у році, а.а.71,73 та формули розрахунку пені.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість, станом на 03.04.2015 р., за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р. в сумі 275323,77 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 250000 грн., заборгованості по процентам в сумі 25323,77 грн. та за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. в сумі 4729751,83 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 3923333,5 грн., заборгованості по процентам в сумі 806418,33 грн.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. у солідарному порядку.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами були узгодження усі положення як кредитного договору так і договорів поруки.

Зазначені договори на час розгляду справи судом першої інстанції є діючими.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Щодо незгоди апелянта на стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №059/14/СL від 31.03.2014 р. у солідарному порядку з поручителями, то такий порядок узгоджений між сторонами ( кредитор, позичальник, поручитель) умовами кредитного договору та договору поруки. Так, відповідно до п.8.2. кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р. зобов'язання за цим Договором можуть бути виконані…. Поручителем…без попередньої згоди Позичальника.

Відповідно п.1.2. договору поруки № 059/14/СL/Р -1 від 31.03.2014року Поручитель та Боржник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основаного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідно до п.6.2. Договору поруки № 059/14/СL/Р -1 від 31.03.2014року Порука за цим Договором припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання Кінцевої дати повернення Кредиту, але не пізніше повного виконання Боргових Зобов'язань та виконання зобов'язань за цим Договором поруки.

Відповідно до договору від 31.07.2014р. про внесення змін до договору поруки № 059/14/СL/Р -1 від 31.03.2014року, сторони домовились, що Кінцева дата повернення Кредиту - не пізніше 30.09.2014року включно, про що зазначено у п.2.1.1. договору а.с.45.

Такі саме положення містить й договір від 31.07.2014року про внесення змін до кредитного договору №059/14/СL від 31.03.2014 р., якими передбачена Кінцева дата повернення Кредиту - не пізніше 30.09.2014року включно, а.а.с.30.

Це означає, що договором поруки № 059/14/СL/Р -1 від 31.03.2014року із внесеними змінами у відповідному порядку від 31.07.2014року, встановлено строк, з якого порука припиняється - після спливу трьох років з настання кінцевої дати повернення кредиту, тобто з 30.09.2014року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 14.04.2015року та пред'явив вимоги до поручителя у межах дії договору поруки, а тому доводи апелянта щодо припинення поруки в розумінні ст..251 ЦК України із застосуванням норм ч.4 ст.559 ЦК України є безпідставними.

Між тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, а саме - позовних вимог до ОСОБА_2 та юридичної особи ТОВ «СУМК» про стягнення заборгованості у солідарному порядку. Таке об'єднання не допускається.

Зазначена правова позиції неодноразово висловлювалась Верховним Судом України ( справа 6-745цс15 від 01.07.2015року, № 6-1737 цс15 від 18.11.2015року, № 6-1349цс15 від 02.12.2015року, № 6-1599цс15 від 03.02.2016року, №6-1965цс15 від 17.02.2016року).

Колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у цій частині скасувати, провадження у справі у цій частині закрити, що не позбавляє позивача права звернення за захистом порушеного права з відповідною позовною заявою до юридичної особи ТОВ «СУМК» до господарчого суду.

Щодо розміру судового збору за доводами апеляційної скарги, то колегія суддів вважає, що зазначений розмір судом першої інстанції визначено з порушенням положень ст.. 88 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовна заява подана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язана із проведенням заходів щодо повернення заборгованості позичальників перед ПАТ «Златобанк» під час запровадження тимчасової адміністрації банку та позов подано до суду без сплати судового збору, відповідно до п.22.ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір», що діяла на час звернення з позовом до суду, а позовні вимоги ПАТ «Златобанк» щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами задоволені частково, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави, з урахуванням положень ч.3 ст.88 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Так, судовий збір щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 р., які задоволенні в сумі 275323,77 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_2, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати -1218грн., станом на 2015рік, в сумі 2753,24грн., а за позовними вимогами про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року, які задоволенні у сумі 4729751,83грн, підлягає стягненню з ОСОБА_2 в сумі: 4729751,83грн. х 1% (але не більше 3 мін.з/плат) : 2 = 1827грн. та у такій саме сумі з ОСОБА_4

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частинах задоволення позовних вимог ПАТ «Златобанк» у повному обсязі; стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у солідарному порядку з юридичної особи ТОВ « СУМК»; визначеного судом першої інстанції розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, у тому числі й при стягненні заборгованості у солідарному порядку.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Златобанк» у повному обсязі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 09 березня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованіості за договором про надання кредиту в формі овердрафту на картковий рахунок №015/14/OVERПК від 23.01.2014 року, станом на 03 квітня 2015 року, в сумі 275323,77 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 250000 грн., заборгованості по процентам в сумі 25323,77 грн. - залишити без змін.

В частинах задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» у повному обсязі; солідарного стягнення з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» на користь ПАТ «Златобанк» заборгованості за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року; розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_2, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» в рівних частках та ОСОБА_2 на користь держави, змінити та в цих частинах рішення викласти у наступній редакції.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 у солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року станом на 03.04.2015року 4729751,83 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 3923333,5 грн., заборгованості по процентам в сумі 806418,33 грн.

Рішення в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 059/14/СL від 31.03.2014року у солідарному порядку з ОСОБА_2, скасувати, провадження у справі у цій частині закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2753,24грн. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у сумі по 1827грн з кожного за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: