Ухвала суду № 63665368, 08.11.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5783/16-ц

Провадження №4-с/405/57/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.

за участю представника заявника ОСОБА_1

державного виконавця Подільського ВДВС

міста Кропивницький ГТУЮ

в Кіровоградській області ОСОБА_2

та представника заінтересованої особи ПАТ «Державний

ощадний банк України» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_4 про визнання неправомірною постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просить визнати неправомірною постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2015 року за ВП №48237710.

На обгрунтування скарги заявник зазначив, що 27.07.2015 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №48237710) з примусового виконання виконавчого листа №2-1229/10, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ДОБУ» борг в сумі 100 914, 85 грн.

Заявник вважає, що зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем Біліцькою Н.М. з порушенням вимог ст.19, ч.1 ст.25, п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в оскаржуваній постанові зазначено, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №2-1229/10, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, зазначено також, що документ вступив в законну силу 10.05.2010 року, заява про примусове виконання подана 23.07.2015 року, в свою чергу, в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява про примусове виконання, подана стягувачем 23.07.2015 року, крім того, у виконавчому листі зазначено строк предявлення до виконання до 10.05.2013 року, на підставі чого та за відсутності заяви стягувача на примусове виконання рішення державний виконавець не мала повноважень для відкриття виконавчого провадження.

При цьому, в матеріалах виконавчого провадження є лист начальника відділу ДВС Новгородківського РУЮ від 16.07.2015 року за номером 5417 про надсилання до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 року у звязку з направленням виконавчого документу за належністю виконавчого листа №2-1229/10, який, на переконання заявника, - не є заявою на примусове виконання.

Крім того, зазначив, що в ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» наведено повний перелік підстав відкриття виконавчого провадження, зокрема, це наявність виконавчого документа та заяв стягувача, прокурора про примусове виконання рішення, чи надходження від суду виконавчого документа, в п.4 ч.1 зазначеної статті зазначено про можливість відкриття виконавчого провадження в інших передбачених законом випадках, фактично в Законі таких випадків не передбачено, і державний виконавець Біліцька Н.М. в постанові про відкриття виконавчого провадження, на них не посилається, у звязку з чим та відповідно до вимог ст.19 Конституції України, державний виконавець Біліцька Н.М. повинна була винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з неподанням стягувачем заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.09.2016 року залучено до участі для розгляду за скаргою ОСОБА_4 на рішення державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Кіровоград Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2, в якості заінтересованої особи стягувача за виконавчим провадженням ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі якого діє філія Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України».

Представник заявника ОСОБА_4 ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, викладених в скарзі, просив скаргу задовольнити.

Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області ОСОБА_2 заперечила щодо доводів заявника, викладених в скарзі, просила відмовити заявнику ОСОБА_4 в задоволенні скарги, зазначивши на обгрунтування заперечень, що до Ленінського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області 23 липня 2015 року з відділу державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції зв вх.№6627/04-30/6 на примусове виконання надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим листом № 2-1229/10, виданим 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія Кіровоградське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», боргу в сумі 100 914 грн. 85 коп., в звязку з тим, що боржник ОСОБА_4 на території Новгородківського району не зареєстрований та не проживає, на території Новгородківського району у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, боржник зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та вул.9-го Січня, 8, крім того, боржник є керівником ТОВ «Кримське» та ТОВ «Золотий Колос 2012», які знаходяться за адресою вул.Олександрійська, 87 у м.Кіровограді, також боржник перебуває на обліку в УПФ України в м.Кіровограді, де щомісячно отримує пенсію, на підставі чого та керуючись ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам до виконання та до відома за вих.№23915, 23916/04-32/6 від 27.07.2015 року. Також зазначила, що у виконавчому листі 30.06.2015 року зазначена відмітка державного виконавця Новгородківського ВДВС, за якою стягнення за виконавчим листом не проводилося, окрім того, винесено постанови від 16.11.2015 року про утримання із заробітньої плати боржника за місцем роботи останнього, за адресою вул.Олександрійська, 87 у м.Кіровограді. Вказала, що станом на 08.11.2016 року боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_4 рішення суду не виконується, боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, при цьому, перевіркою даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчий лист №2-1229/10 від 10.08.2010 року, виданий Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу в сумі 100 914, 85 грн. на виконання вперше надійшов до відділу 19.08.2010 року, на теперішній час виконавчий лист у Відділі на виконанні перебуває втретє, та, крім того, виконавчий лист стягувачу не повертався. З огляду на зазначене, вважає, що нею (державним виконавцем) було вчинено правомірні дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», прийняття виконавчого документу до провадження відповідало нормам ст.18 Закону та Інструкції з примусового виконання рішення, а саме: при завершенні виконавчого провадження на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, в якій зазначається підстава завершення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору, виконавчий документ також має бути підписано уповноваженою посадовою особою та скріплено печаткою.

Представник заінтересованої особи стягувача за виконавчим провадженням ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі якого діє філія Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», просив відмовити заявнику ОСОБА_4 в задоволенні скарги, зазначивши, що останнім рішення суду не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена, крім того, вказав, що виконавчий лист стягувачем було вперше предявлено до примусового виконання в Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ разом з заявою стягувача в серпні, 2010 року, Відділом було прийнято виконавчий документ до виконання та відкрито виконавче провадження, в подальшому виконавчий лист за належністю передавався на підставі постанов про закінчення виконавчого провадження з підстав направлення виконавчого листа за належністю до іншого відділу ДВС, при цьому стягувачу виконавчий лист не повертався, і стягувач, в свою чергу, повторно не предявляв виконавчий лист до виконання, так як протягом всього зазначеного вище періоду виконавчий лист знаходився на виконанні.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_4 ОСОБА_1, державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2, представника стягувача за виконавчим провадженням ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №48237710, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зазначені положення щодо обовязковості судових рішень, які набрали законної сили визначено і в ст.14 ЦПК України.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, чинного на час вчинення державним виконавцем дій, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дії та рішення державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження повинні проводитися у відповідності до вимог чинного законодавства.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця регламентовано Розділом VІІ ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Правомірність своїх дій та рішень під час виконання судового рішення та відсутність порушення прав сторін виконавчого провадження доводить державний виконавець.

Судом встановлено, що предметом оскарження в скарзі ОСОБА_4 є постанова державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, винесена 27.07.2015 року, про відкриття виконавчого провадження, якою було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1229/10, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ДОБУ» борг в сумі 100 914, 85 грн.

Підставами скарги заявник зазначив на порушенні державним виконавцем вимог ст.ст.19, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відсутність в матеріалах виконавчого провадження заяви стягувача про примусове виконання рішення, закінчення на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження строків предявлення виконавчого документа до виконання, крім того, в Законі України «Про виконавче провадження» не передбачено випадків, зазначених в п.4 ч.1 ст.19 Закону, як підстави для відкриття виконавчого провадження в інших передбачених Законом випадках, і державний виконавець не посилався на них в постанові.

В свою чергу, з досліджених під час судового розгляду матеріалів виконавчого провадження ВП №48237710, судом встановлено, що стягувач ВАТ «ДОБУ» 19.08.2010 року звернувся з заявою до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про примусове виконання виконавчого листа, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ДОБУ» боргу в розмірі 100 914, 85 коп.

Постановою державного виконавця від 19.08.2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

В подальшому, постановою державного виконавця від 12.10.2012 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ направлено на виконання до ВДВС Новгородківського району Кіровоградської області за місцем роботи боржника, а саме: ТОВ «Кримський», зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, встановлено, що зазначений виконавчий лист також перебував на виконанні в Новгородківському ВДВС, в Кіровському ВДВС, в Ленінському ВДВС.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 04.02.2015 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ направлено на виконання до ВДВС Новгородківського району Кіровоградської області, який (виконавчий документ) перебував на виконанні в ВДВС Новгородківського РУЮ.

Постановою державного виконавця ВДВС Новгородківського РУЮ ОСОБА_5 від 30.06.2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1229, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_6Б, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору №95 від 12.03.2008 року в розмірі 99 796, 89 грн., понесений судовий збір у сумі 997,96 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 100 914, 85 грн. закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та за супровідним листом за вих.№5417 постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 року та виконавчий документ направлено за належністю до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, який отримав зазначені документи 23.07.2015 року за вх.№6627/04-30/6.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 від 27.07.2015 року на підставі ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1229/10, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ДОБУ» борг в сумі 100 914, 85 грн.

Сторонами за виконавчим провадженням є стягувач ПАТ «ДОБУ» та боржник ОСОБА_4

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21 квітня 1999 року N 606-XIV у разі якщо в процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України (ч.7 ст.20 Закону).

Крім того, відповідно до п.10. ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, яка розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і яка визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, зокрема, п.3.16 Розділу ІІІ Інструкції, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

У документах виконавчого провадження, що надійшли за належністю з іншого органу ДВС, може бути виправлено граматичні чи арифметичні помилки (в порядку, встановленому Законом) державним виконавцем, який здійснює виконання відповідного рішення.

Відповідно до п.3.17 Розділу ІІІ Інструкції у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове

виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів

громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі

ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час вчинення державним виконавцем виконавчих дій, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець Подільського (Ленінського) ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 при винесенні 27.07.2015 року постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1229/10, виданого 10.08.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ДОБУ» боргу в сумі 100 914, 85 грн., у звязку з направленням зазначеного виконавчого документа за належністю з ВДВС Новгородківського РУЮ на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 року до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження» в редакції Закону № 606-XIV від 21.04.1999 року, п.п.3.16, 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, підстави, передбачені ст.26 Закону про відмову у відкритті виконавчого провадження судом не встановлено, при цьому, судом також відзначається, що виконавчий документ на підставі заяви стягувача за виконавчим провадженням було предявлено до виконання 19.08.2010 року та зазначений виконавчий лист стягувачу не повертався, а перебував на виконанні в органах ДВС, боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_4 рішення суду не виконано, та вважає, що права та свободи заявника ОСОБА_4 як сторони виконавчого провадження державним виконавцем порушено не було, що відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України є підставою для відмови заявнику ОСОБА_4 у задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 383-387 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_4 про визнання неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 липня 2015 року (ВП №48237710), винесену державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова