Вирок № 63664712, 23.12.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16663/16-к

Провадження № 1-кп/344/630/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря с/з Кулеша С.І.

прокурора Стефанця В.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, зареєстрованого АДРЕСА_3 освіта вища, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні перестаріла мати та дружина, дочка хворіє прогресуючим S подібним 100% сколіозом, раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 ставиться у вину, що він вчинив умисні дії, які виразились у сприянні, шляхом надання засобів, в незаконному переправленні особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та в організації підроблення та збуту офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

У 2014 році обвинувачений ОСОБА_3, маючи на меті отримання незаконного доходу від протиправних діянь на систематичній основі, вступив у злочинну змову з особою, з матеріалів по якій виділено дане провадження (надалі Інша особа), а також іншими невстановленими слідством особами, направлену на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання останнім порад, вказівок, засобів вчинення зазначеного злочину, а також виконання інших дій, спрямованих на досягнення кінцевої мети зазначеної злочинної діяльності.

Надалі, у 2016 році обвинувачений та Інша особа, діючи спільно у складі групи осіб, з метою отримання неправомірної вигоди, сприяли незаконному переправленню громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, через державний кордон України, шляхом сприяння у одержанні останнім паспорта громадянина України для виїзду за кордон з внесеними у ньому завідомо неправдивими відомостями та одержали за це грошову винагороду у сумі 125000 гривень.

Так, на початку 2016 року до Іншої особи звернувся ОСОБА_4, з проханням посприяти йому у виготовленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон з подальшим відкриттям у ньому візи для виїзду до іноземної країни. Достовірно знаючи, що у ОСОБА_4 відсутній паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який би надавав йому право у встановленому порядку перетнути державний кордон України та документи необхідні для виготовлення такого паспорту, Інша особа звернувся до обвинуваченого, якому запропонував спільно організувати виготовлення завідомо підроблених офіційних документів та сприяти у незаконному переправленні вказаної особи через державний кордон України.

Обвинувачений, маючи стійкі зв'язки з співробітниками УДМС України у Львівській області, запевнив, що у нього є необхідний паспорт громадянина України і можна організувати виготовлення необхідного паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

З метою реалізації спільного злочинного умислу вказаної групи осіб, обвинувачений, у невстановлений час, одержав від Іншої особи фотокартки ОСОБА_4 та організував їх вклеювання невстановленими особами до наявного у співучасників злочину паспорту.

В подальшому, 06 квітня 2016 р. близько 16 год. обвинувачений особисто зустрівся з ОСОБА_4 у м. Львові та пояснив, що останній зможе забрати підроблений паспорт в кінці дня у бармена кафе «Калинка» по вул. Чайковського, 14, що у м. Львові. Того ж дня, ОСОБА_4 близько 19 год. у бармена вказаного кафе, який не був обізнаний про злочинні плани співучасників, отримав підроблений невстановленими особами паспорт громадянина України на установчі дані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії НОМЕР_2 від 01 березня 2001 р. з вклеєною у ньому своєю фотокарткою та картку фізичної особи платника податків з присвоєним ідентифікаційним номером НОМЕР_1, для подальшої їх подачі до УДМС України у Львівській області, з метою одержання у встановленому порядку завідомо неправдивого паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, діючи згідно досягнутої раніше домовленості з іншими особами щодо незаконного переправлення особи через державний кордон України обвинувачений та Інша особа, шляхом надання відповідних вказівок, порад та засобів сприяли ОСОБА_4 в подачі 20 квітня 2016 р. до УДМС України у Львівській області завідомо підроблених документів.

В подальшому, зазначений вище паспорт громадянина України на установчі дані ОСОБА_5 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_4, був використаний службовими особами відділу централізованого оформлення паспортних документів № 3 ГУ ДМС України у Львівській області (м. Львів, вул. Залізнична, буд. 16), які не були обізнані про його недостовірність, для складання та видачі останньому 22 червня 2016 р. завідомо неправдивого паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_3 від 13 травня 2016 р. з внесеними до вказаного офіційного документу завідомо неправдивими відомостями щодо особи.

У той же день, після виконання усіх необхідних злочинних дій, які надали можливість ОСОБА_4 безперешкодно перетинати державний кордон України, Інша особа, діючи відповідно до досягнутої раніше злочинної домовленості, отримав від ОСОБА_4 грошову винагороду в сумі 125000 грн. для її розподілу серед всіх учасників групи та передав частину коштів обвинуваченому.

У ході проведення 22 червня 2016 р. обшуку в офісному приміщенні, яке використовувалось Іншою особою за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 20/2, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 87500 гривень, які є частиною суми, отриманої від ОСОБА_4 за здійснення ним вказаної злочинної діяльності. А також 22 червня 2016 р. в ході проведення, під час затримання обвинуваченого, його особистого обшуку вилучено грошові кошти в сумі 37500 гривень, які останній отримав за сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_4 через державний кордон України.

Крім того, обвинувачений, діючи за попередньою змовою з Іншою особою, у квітні 2016 року у м. Львові, з метою сприяння незаконному переправленню ОСОБА_4 через державний кордон України, організував складання та збут останньому невстановленими особами завідомо неправдивого паспорту громадянина України.

Так, на початку 2016 року до Іншої особи звернувся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, з проханням посприяти йому у виготовленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Достовірно знаючи, що у ОСОБА_4 відсутній паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який би надавав йому право у встановленому порядку перетнути державний кордон України та документи необхідні для виготовлення такого паспорту, Інша особа звернувся до обвинуваченого, якому запропонував спільно організувати виготовлення завідомо підроблених офіційних документів.

В свою чергу обвинувачений, маючи стійкі зв'язки з співробітниками УДМС України у Львівській області, запевнив, що у нього є необхідний паспорт громадянина України і можна організувати виготовлення необхідного паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

З метою реалізації спільного злочинного умислу вказаної групи осіб, обвинувачений у невстановлений час, одержав від Іншої особи фотокартки ОСОБА_4 та організував їх вклеювання невстановленими особами до наявного у співучасників злочину паспорту для використання, в подальшому даного підробленого документу в органах УДМС України при виготовленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

В подальшому, 06 квітня 2016 р. близько 16 год. обвинувачений особисто зустрівся з ОСОБА_4 у м. Львові та пояснив, що останній зможе забрати підроблений паспорт в кінці дня у бармена кафе «Калинка» по вул. Чайковського, 14, що у м. Львові і того ж дня, ОСОБА_4 близько 19 год. у бармена вказаного кафе, який не був обізнаний про злочинні плани співучасників, отримав підроблений невстановленими особами завідомо неправдивий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 01 березня 2001 р. з вклеєною своєю фотокарткою та завідомо неправдивими відомостями, а саме установчими даними на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого у АДРЕСА_4

Відповідно до висновку експерта від 07 липня 2016 р. № 32 ВЕП ІСТЕ СБУ в УСБУ в Івано-Франківській області, попередня (до вклеєної в паспорті) фотокартка була видалена з частиною документальної сітки паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, заповненого на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, а на її місце вклеєна інша фотокартка.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою укладеними під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Івано-Франківської області Стефанцем В.М. та підозрюваним ОСОБА_7 про визнання винуватості від 13 грудня 2016 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочини ОСОБА_3 вчинено саме при викладених вище обставинах, а підозрюваний повністю визнав свою вину у їх вчиненні.

Згідно вказаної угоди сторони кваліфікували дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та узгодили покарання:

- за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 6000 (шість тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень з конфіскацією належної на праві власності 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

- за 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Остаточне покарання ОСОБА_3 сторонами узгоджено на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - штраф у розмірі 6000 (шість тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень з конфіскацією належної на праві власності 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вказаному визнав повністю, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 13 грудня 2016 року просив затвердити.

Прокурор та захисник вважають, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 суть звинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_3 відносно визнання винуватості та укладенні вказаної вище угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, а, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угод відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а звинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_3, є обґрунтованими і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечить інтересам держави та суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами правова кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у сприянні, шляхом надання засобів, в незаконному переправленні особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в організації підроблення та збуту офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення та відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого те, що дочка хворіє з дитинства прогресуючим S подібним 100% сколіозом, а в червні 2016 р. проведено оперативне втручання в Міжнародному центрі нейрохірургії в м. Київ та встановлено 16 титанових імплантатів в хребет, фактичні обставини вчинених правопорушень. Як обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_3, є те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття та визнання вини як в суді так і під час досудового розслідування, активне сприяння у розкритті злочинів, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні престарілу матір ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_10 та дружину, яка перебуває на 9-му місяці вагітності, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, що відповідає як ст. 66 КК України так і фактичним даним кримінального провадження і, що обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого не встановлено.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе застосувати ст. 69 КК України, яка передбачає, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, можна перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_3 є правильною, вважає, що вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, а і знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочинів, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України може бути призначене, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкціями частин вказаних статей КК України, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження та відповідає вимогам ст. 53 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За вказаних вище обставин, узгоджене сторонами покарання відповідає зазначеним вимогам, вимогам ст. 69 КК України та ст. 472 КПК України.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена ОСОБА_3 добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в ній, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам держави та суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

При викладених обставинах 1/2 процесуальних витрат слід стягнути з обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 472 КПК України, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо його застосування, ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 13 грудня 2016 року укладену прокурором прокуратури Івано-Франківської області Стефанцем В.М. та підозрюваним ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання :

- за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 6000 (шість тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень з конфіскацією належної на праві власності 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

- за 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

На підставі ст. 70 КК України, призначити остаточне узгоджене сторонами покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - штраф у розмірі 6000 (шість тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень з конфіскацією належної на праві власності 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу у вигляді застави в розмірі 698000 (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч) гривень - залишити без змін, яку після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3, у користь держави витрати за проведення експертиз:

- одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 25 коп.

- одержувач Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, код ЄДРПОУ 20001993, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31257236107395 в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172 - 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 76 коп.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті речових доказів управління СБ України в Івано-Франківській області:

1) ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_3 - знищити;

2) штани вилучені у ОСОБА_3 повернути власнику - ОСОБА_3.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович