Ухвала суду № 63664179, 21.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6311/16 Справа № 183/1815/16 Головуючий у 1 й інстанції - Дубовенко І. Г. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Пономарь З.М., Макарова М.О.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи: Міністерство Оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Гвардійська селищна рада Новомосковського району про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі ордеру № 52 від 16 квітня 2004 року проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1.

Рішенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 347 від 22 січня 2015 року їй відмовлено в приватизації вищезазначеної квартири, тому що військове містечко, в якій розташована квартира, включене до числа закритих, а житлові приміщення розташовані в ньому, не підлягають приватизації. Крім того, квартира, в якій мешкає позивач, є військовим майном та не передано у власність територіальної громади. Документів на надання повноважень розпоряджатися майном не надходило.

Вважає рішення відповідача неправомірним та таким, що не відповідає діючому законодавству України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

З урахуванням наведеного, просила визнати незаконним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 347 від 22 січня 2015 року; визнати право на приватизацію вказаної квартири та зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходів щодо приватизації квартири, яка використовується на умовах найму на території відкритого військового містечка.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року позовні вимоги задоволено (а.с.88-93).

Визнано незаконним рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 347 від 22 січня 2015 року. Визнано право на приватизацію ОСОБА_2 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_2 на умовах найму на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровськазвернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 101-106).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21 серпня 2014 року позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з заявою про передачу квартири у приватну власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 347 від 22 січня 2015 року позивачу відмовлено в приватизації квартири та повідомлено про відсутність повноважень Начальника КЕВ м. Дніпропетровська щодо оформлення передачі квартири у приватну власність. Підставою відмови в приватизації спірного житла зазначено те, що військове містечко, в якому розташована квартира, включене до числа закритих, в зв'язку з чим, житлові приміщення не підлягають приватизації, окрім того квартира, в якій мешкає позивач є військовим майном та не передано у власність територіальної громади .

Судом встановлено, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області перебуває на балансі БУ №1 Гвардійської КЕЧ району, яке є структурним підрозділом КЕВ м. Дніпропетровська.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська покладений обов'язок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

У відповідності до ст. 1 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі Закон № 2482-ХІІ), державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі № 2482-ХІІ.

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п. 2 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків - пам'яток садове - паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири (будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з Положенням "Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", затвердженим Наказом Міністра оборони України № 215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення "закрите військове містечко" та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 від 16 вересня 2011 року "Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад", безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт Черкаське і смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обов'язковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 1999 року затверджене "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Колегія суддів встановила та це підтверджується матеріалами справи, що згідно ордеру № 52 від 16 квітня 2004 року, виданого Міністерством оборони України Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, ОСОБА_2 надане право на вселення в квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Позивач зареєстрована в спірному житловому приміщенні, участі у приватизації державного житлового фонду не брала, внаслідок чого органи приватизації, згідно з п. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлений статус відкритого військового містечка, в зв'язку з чим громадяни мають право на приватизацію майна, як такі, що раніше не використали цього права.

Визнаючи за ОСОБА_2 право на приватизацію спірної квартири та зобов'язуючи відповідача вжити заходи щодо передачі житла їй у власність, суд виходив із того, що таке право позивача передбачене Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Такі висновки суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані.

Так, перелік житлових приміщень, які не підлягають приватизації, закріплений у ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в свою чергу судом установлено і це вбачається з матеріалів справи, що військове майно смт Гвардійське БУ №1 Гвардійської КЕЧ району, є структурним підрозділом КЕВ м. Дніпропетровська.

Доводи апелянта про те, що вони не є суб'єктом владних повноважень, оскільки на них покладено лише суто механічну функцію по підготовці документів на приватизацію, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до обов'язків квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відносилася не тільки підготовка документів на приватизацію, але і видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно згідно з розпорядженням начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна квартира є військовим майном спростовуються наказом Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року № 569.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, стосуються переоцінки доказів у справі, що не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши правильну правову оцінку представленим сторонами доказам, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних вимог позивача.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухваленого рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно положенням ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська - відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь

М.О. Макаров