Рішення № 63662530, 16.12.2016, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1997/16-ц

провадження №2/176/1272/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 грудня 2016 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Волчек Н.Ю.,

за участю секретаря Ханіної М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, -

ВСТАНОВИВ :

09 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на своє утримання, як дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитинною, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) на місяць, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення донькою трьох років.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини та на її утримання, оскільки вона ніде не працює бо знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в судове засідання не зявилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2, виклик якого у судове засідання провадився у визначеному законом порядку, відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, у судові засідання двічі не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень проти позову до суду не направив.

За вказаних обставин суд вважає, що є передбачені ст.ст. 224, 225 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2013 року по липень 2016 року.

Від цих стосунків сторони мають спільну малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої (а.с.5).

На даний час сторони проживають окремо. Малолітня дитина сторін проживає разом з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні (а.с.6).

Відповідач, являючись батьком дитини, належної матеріальної допомоги на утримання доньки та самої позивачки не надає. В свою чергу позивач ОСОБА_1 ніде не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, окрім державної соціальної допомоги на утримання дитини інших доходів у неї немає. /а.с. 7/

За таких обставин, ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, до досягнення останньою повноліття та на своє утримання до досягнення донькою трьохрічного віку.

Місце роботи відповідача ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістомст. 180 СК Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Застаттею 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбаченихст. 184 цього Кодексу.

Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Відповідно до положеньст. 183 СК Українирозмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною 1ст. 191 СК Українипередбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Крім того, згідност. 185 СК Українибатьки зобовязані приймати участь у витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою).

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з рівності обов'язку батьків утримувати своїх дітей, Конституційного права особи на прожитковий мінімум, наявність правових підстав для задоволення позову, а також те, що позивач позов підтримує, відповідач заперечень щодо позову не надав, відсутні дані стосовно незадовільного стану здоровя відповідача чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сімї, яких він зобовязаний утримувати, а також ненадання ним достатньої систематичної матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, що на даний час знаходиться на утриманні позивача, хоч має можливість надавати допомогу, оскільки є здоровою працездатною особою, суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити, стягнувши із ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до повноліття останньою.

Крім того, ст. 75 СК України встановлено обов'язок дружини, чоловіка матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до ч.2 ст. 91СК Українижінка та чоловік, які не перебувають в шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.2, ч.4 ст. 84 та ст. ст. 86 і 88 цього кодексу.

Разом з тим, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, також і в разі розірвання шлюбу, що передбачено ч.ч. 4, 6 ст. 84 СК України.

Особливості визначення розміру аліментів одному з подружжя судом встановленні статтею 80 СК України, де передбачено присудження їх у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі, якщо у частковому відношенні до заробітку, стягнення аліментів неможливе або утруднене. При цьому, критеріями якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів є матеріальний і сімейний стан платника та одержувача аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Встановивши, що сторони знаходились у фактичних шлюбних відносинах, проживають окремо, від них походить дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проте відповідач допомоги на утримання матері своєї дитини не надає, суд зважає на положення ч. 2 ст. 84 та ч. 2 ст. 85 СК України, які є спеціальними до виниклих між сторонами за цим позовом правовідносин, та відповідно до закону у даному випадку право на утримання не залежить від того, чи працює особа, та від її матеріального стану. При ухваленні рішення для суду є визначальним те, що дитина не досягла трьох років, дитина мешкає разом із матір'ю, та матір дитини нею опікується.

З урахуванням наведеного, судом у даній справі вбачаються підстави для присудження аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у частці від заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають сплаті, судом береться до уваги, що відповідач ОСОБА_3 Д,В., має на утриманні малолітню дитину, ненадання ним даних щодо незадовільного стану здоровя, відсутність доходів у позивача, у зв'язку із доглядом за дитиною до трьох років, відтак, суд вважає справедливим та співмірним визначити розмір стягуваних аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років у вигляді 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця.

Згідно ст. 88 ЦПК України із відповідача необхідно стягнути судові витрати.

Відповідно ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 191 СК України, ст.ст. 174, 213-215, 294, 367 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований проживаючим у ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 1 кв.6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, тобто до 14 червня 2032 року, починаючи стягнення з 09 серпня 2016 року.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований проживаючим у ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 1 кв.6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, тобто до 14 червня 2017 року починаючи стягнення з 09 серпня 2016 року.

Рішення допустити до негайного виконання у межах платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований проживаючим у ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 1 кв.6 на користь держави судовий збір в сумі 551 ( пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Державний бюджет м.Жовті Води; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36916755, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31217206700018, код бюджетної класифікації 22030001, ЄДРПОУ суду 02891301.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду Н.Ю. Волчек