Ухвала суду № 63662413, 22.12.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8495/13-ц

6/212/208/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Пустовіта О.Г.,

при секретарі Конограй В.В.,

за участю - зацікавленої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Кривого Рогу ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, погодженого з начальником Жовтневого ВДВС м. Кривого Рогу ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України, громадянинки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Жовтневого ВДВС м. Кривого Рогу ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернулась до суду з поданням щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов'язань громадянинки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подання обґрунтовано тим, що за рішенням № 2/212/18/16, 212/8495/13-ц Жовтневого районного суду м ОСОБА_5 Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 51782450 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 131000, 00 гривень.

Боржник є громадянином України, добровільоно рішення суду не виконує, кошти присуджені за виконавчим листом не сплачує.

Згідно відповіді ПФУ від 26.07.2016 боржник працює в ТОВ «Самодєлкін» по вул. Академіка Філатова, будинок 10-а, кімната 3/30.

Згідно довідки ДПІ у боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки у банках та інших фінансових установах.

Станом на 05.12.2016 заборгованість за виконавчим листом складає 131000,00 гривень.

16 вересня 2016 року здійсннено вихід за адресою проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1, проте провести виконавчі дії не представилось можливим так, як двері до приміщення були зачинені. Боржнику було залишено виклик на прийом до державного виконавця. Проте боржник на прийом не з'явився, що вказує на те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду по справі № 2/212/18/16, 212/8495/13.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Однак державний виконавець в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду подання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. При зверненні до суду просила розглянути подання без її участі та задовільнити його.

У судовому засіданні зацікавлена особа представник за довіреністю ОСОБА_6-ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_4 повинна відшкодувати його донці ОСОБА_6 присуджені судом грошові кошти у розрахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 131000,00 гривень. Однак свої зобов'язання не виконує, неодноразово обіцяла виплатити кошти, але ні копійки не дала. На даний момент її місце знаходження не відомо, на телефонні дзвінки вона не відповідає, за місцем мешкання двері не відчиняє. Він дізнався, що нібито вона має намір продати квартиру та виїхати за кордон, тому просить суд подання задовільнити та тимчасово обмежити ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

При вивченні подання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що у його задоволенні необхідно відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2016 року Жовтневим районним судом м ОСОБА_5 Дніпропетровської області постановлено рішення № 2/212/18/16, 212/8495/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 131000, 00 гривень.

Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 15 червня 2016 року.

11 липня 2016 року видано виконавчий лист, на підставі якого 26 липня 2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної викончої служби міста ОСОБА_5 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 було відкрито виконавче провадження № 51782450.

Відповідно до відповіді № НОМЕР_1 від 26.07.2016 Пенсійного фонду України, ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Самодєлкін», що знаходиться по вул. Академіка Філатова, будинок 10-а, кімната 3/30 у м. Кривому Розі.

Відповідно до відповіді № НОМЕР_3 від 27.07.2016 Державної податкової служби України, ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, мовою оригіналу: «…платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває…».

Згідно до акту державного виконавця від 16.09.2016, встановлено, що за виходом за адресою: АДРЕСА_2, вчинити виконавчі дії не представилось можливим так як двері до приміщення були зачинені. Залишено виклик на прийом до ДВС.

Відповідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ч. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, і якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Пунктом 8 ст. 19 Закону України "Про державну прикордонну службу України" встановлено, що на державну прикордонну службу покладається, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Державний виконавець звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України посилаючись на те, що боржник добровільно суму боргу не сплатила та ухиляється від участі при вчиненні виконавчих дій, за викликом до державного виконавця не з'являється, будь який зв'язок з нею відсутній.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не надано жодного доказу, що будь яким чином боржник ОСОБА_4 викликалася на прийом до державного виконавця Жовтневого ВДВС.

Згідно ч.ч.2,3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Згідно п.5, ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

З аналізу зазначеної норми матеріального закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і факт ухилення від їх виконання, а також наявність паспорту для виїзду за кордон.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_4 від виконання судового рішення, як того вимагають правила ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи зазначені обставини та відсутність доказів, які б свідчили про факти умисного ухилення боржника ОСОБА_4 від виконання покладених на неї рішенням суду зобов'язаньта відсутність доказів того, що боржник має можливість ухилитися від сплати боргу, виїхавши за межі України, а також докази конкретних намірів ОСОБА_4 на виїзд з України і наявності у неї закордонного паспорту, суд приходить до висновку про передчасність застосування до боржника ОСОБА_4 такого заходу впливу як тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, а тому суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця необхідно відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року зі змінами та доповненнями, ст. 377-1 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Кривого Рогу ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 погодженого з начальникаом Жовтневого ВДВС м. Кривого Рогу ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України громадянинки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О. Г. Пустовіт