Рішення № 63661826, 26.12.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4354/16-ц

(2/199/2092/16)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 по стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 381 468,55 грн., а також судових витрат по справі.

У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 10 липня 2015 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50215С2, для оплати поточних потреб, відповідно до якого позичальнику банком було надано кредит в розмірі 330 000,00 грн. в редакції додаткового договору №50215С2-1 від 14.08.2015 року до кредитного договору № 50215С2 від 10.07.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,05% річних, з кінцевою датою повернення кредиту 09 липня 2020 року.

Відповідач належним чином не виконує умови вказаного договору, порушила графік погашення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим станом на 19.05.2016 року загальна заборгованість по кредиту становить 381468,55 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, якою позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2015 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50215С2, для оплати поточних потреб, відповідно до якого позичальнику банком було надано кредит в розмірі 330 000,00 грн. в редакції додаткового договору №50215С2-1 від 14.08.2015 року до кредитного договору № 50215С2 від 10.07.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,05% річних, з кінцевою датою повернення кредиту 09 липня 2020 року.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач повертає кредит та сплачує відсотки згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, порушила графік погашення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим станом на 19.05.2016 року загальна заборгованість по кредиту становить 381468,55 грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість за кредитом - 319 000,00 грн.;

- пеня за основним боргом - 6620,47 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом - 44 862,84 грн.;

- пеня за процентами - 5247,28 грн.;

- 3% річних на суму простроченого кредиту - 845,46 грн.;

- заборгованість з урахуванням індексу інфляції - 4892,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Відповідно до ч. ст.. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 381468,55 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом 319 000,00 грн., пеня за основним боргом 6620,47 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом 44 862,84 грн., пеня за процентами 5247,28 грн., 3% річних на суму простроченого кредиту - 845,46 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції 4892,50 грн.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 5722,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 526, 527, 530, 533, 534, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 208, 209, 212-215,224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 по стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 50215С2 від 10.07.2015 року в розмірі 381 468,55 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом 319 000,00 грн., пеня за основним боргом 6620,47 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом 44 862,84 грн., пеня за процентами 5247,28 грн., 3% річних на суму простроченого кредиту 845,46 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції 4892,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5722,03 грн., а всього 387 190 (триста вісімдесят сім тисяч сто дев'яносто) гривень 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається у той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя