Ухвала суду № 63661578, 23.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 658/3519/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Батовріна І.Г. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженню апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 листопада 2016 року про залишення без руху позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області про стягнення заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та компенсації за затримку розрахунку,-

В С Т А Н О В И Л А :

08 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Каховської міської ради, в якому просив стягнути з виконавчого комітету Каховської міської ради невиплачену при звільнені заробітну плату, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку.

09 листопада 2016 року ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить увалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що пільги щодо сплати судового збору передбачені законом не поширюються на заявлені позивачем вимоги, оскільки мають компенсаторний характер, а отже є вимогами майнового характеру, щодо яких сплачується судовий збір.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення невиплаченої при звільнені заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та компенсації за середній заробіток за час затримки розрахунку.

Пунктом 14.1.48. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Конституційний Суд України в рішенні № 9-рп/2013 від 15.10.2013 року (абз.11 п.2.2) дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Крім того, в п.2.3. зазначеного рішення Конституційний суд України зазначає, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що позовні вимоги про компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату та компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку є вимогами про стягнення заробітної плати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної та поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов'язок позивача сплачувати судовий збір за заявлені позовні вимоги.

Крім того, в описовій частині оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції помилково зазначено, що позивачем заявлені вимоги щодо поновлення на роботі, стягненні моральної шкоди у розмірі 8600 грн., що не відповідає дійсності, не зазначено, в якому розмірі потрібно стягнути судовий збір, якщо суд вважав необхідним отримати його належному розмірі, що на думку судової колегії, свідчить про поверхове ставлення суду до розгляду цієї справи.

Відповідно до ст.204 КАС України через порушення судом норм процесуального права, судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195,197,199,204, 205, 206,211 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 листопада 2016 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду в самостійному порядку оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян