Ухвала суду № 63661453, 22.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р.м. ОдесаСправа № 821/3719/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 06.12.2016 року)

представника позивача - ОСОБА_4 (довіреність від 06.12.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 24.03.2014 року №0001651702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 882 381 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 143 329,3 грн., №0001641702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 736 490,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 159 027,17 грн., рішення від 24.03.2014 року №7 про застосування штрафних санкцій у розмірі 153 201,23 грн. за донарахування єдиного внеску, а також зобов'язати відповідача утриматися від виконання вказаних рішень.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час провадження підприємницької діяльності не відповідають дійсності, складені без урахування і дослідження первинної, бухгалтерської документації платника та ґрунтуються на результатах перевірки, проведеної з грубим порушенням Закону. Зазначені обставини свідчать про те, що грошові зобов'язання, а також штрафні санкції згідно оскаржуваних рішень визначені необґрунтовано, без достатніх правових підстав, а тому ці рішення підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014 року №0001651702, №0001641702. Визнав протиправним та скасував рішення від 24.03.2014 року № 7 про застосування штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 29.11.2013 року по 12.12.2013 року Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 19.12.2013 року №1820/21-03-17-02/НОМЕР_1 (а.с. 5-18).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2010 рік у сумі 100 381,56 грн., за 2011 рік - 278 865,84 грн., за 2012 рік - 357 242 грн.; п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2010 рік на суму 142 730 грн.; п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2011 рік у сумі 332 395 грн.; п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу на суму 145 905,93 грн.

Не погоджуючись з проведенням перевірки, позивач подав свої заперечення на акт, проте вони були залишені без задоволення (а.с. 20-22), а на підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014 року №0001651702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 882 381 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 143 329,3 грн., №0001641702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 736 490,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 159 027,17 грн., рішення від 24.03.2014 року №7 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 153 201,23 грн. за донарахування єдиного внеску (а.с. 26-28).

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про визнання цих рішень недійсними та про зобов'язання відповідача утриматись від їх виконання.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки висновки про наявність з боку позивача порушень вимог податкового та іншого законодавства складені з порушенням порядку проведення документальних планових виїзних перевірок, ці висновки не можуть бути підставою прийняття оскаржуваних рішень, у зв'язку із чим рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.

Разом з цим, оскільки позовні вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від виконання цих рішень є необґрунтованими, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 77.4, 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 81.2, 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Разом з цим, згідно із п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказ про проведення планової виїзної перевірки позивач одержав засобами поштового зв'язку 21.11.2013 року.

Згідно акту від 29.11.2013 року позивач не допустив посадову особу податкового органу до проведення заходу контролю.

Підставою для не допуску контролюючого органу до проведення перевірки стала незгода платника із проведенням перевірки та оскарження у зв'язку із цим наказу про проведення такої перевірки.

Так, 28.11.2013 року ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/4462/13-а відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_2 про скасування вказаного наказу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, у справі №821/4462/13-а позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Разом з цим, з 29.11.2013 року по 12.12.2013 року відповідач, враховуючи недопуск позивача до перевірки, провів документальну планову виїзну перевірку в приміщенні податкового органу.

При цьому, при складанні висновків про порушення позивачем правил податкового та іншого законодавства контролюючий орган врахував лише дані про платника податків - ФОП ОСОБА_2, які були наявні у органа (податкові декларації про майновий стан і доходи, податкові декларації з ПДВ, звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ, звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ, інформація на ФОП, отримана з Центральної бази даних Держреєстру фізичних осіб-платників податків за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р), тобто висновки складені без дослідження регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що висновки контролюючого органу під час документальної планової виїзної перевірки, проведеної не за місцем провадження господарської діяльності, а також без дослідження, зокрема бухгалтерських та первинних документів платника, що стосуються предмету перевірки, не можуть бути враховані при визначені платнику відповідних податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На думку колегії суддів, з урахуванням незгоди платника із призначенням цієї перевірки та оскарження ним відповідного наказу контролюючого органу та враховуючи специфіку вказаної перевірки щодо дослідження всіх бухгалтерських та первинних документів, відповідач в порядку п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України мав прийняти рішення про зупинення цієї перевірки до завершення відповідних процедур.

Враховуючи викладене, оскільки перевірку позивача проведено з порушенням вказаних норм податкового законодавства, а її висновки не ґрунтуються на аналізі первинної та бухгалтерської документації платника, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність визначення позивачу грошових зобов'язань і застосування штрафних (фінансових) санкцій та наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень контролюючого органу.

Водночас, оскільки скасування вказаних рішень суб'єкта владних повноважень є належним способом захисту порушених прав та інтересів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для зобов'язання відповідача утриматись від виконання своїх рішень.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко