Ухвала суду № 63661345, 22.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 грудня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/4655/16

Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шляхтицького О.І.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

представника апелянта - Пісова М.П. (довіреність від 14.11.2016 року)

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року по справі №815/4655/16 за адміністративним позовом Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило суд притягнути фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 до відповідальності, передбаченої п.п. 1, 5, 10 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та накласти штрафи у відповідних розмірах.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов повернуто позивачу, роз'яснивши при цьому, що з даним позовом слід звернутись до місцевого загального суду як адміністративного.

Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції, Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи наведену норму процесуального законодавства, суд вказав на те, що за правилами предметної підсудності адміністративних справ, розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності, здійснюється шляхом подання позову до районного, районного у місті суду, який розглядає таку справу за правилами адміністративного судочинства за місцем проживання (перебування,знаходження) позивача.

У зв'язку із чим суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна цьому адміністративному суду, тому відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС позовна заява підлягає поверненню позивачу для подальшого звернення із позовом до місцевого загального суду як адміністративного.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, наведеними нормами адміністративного процесуального законодавства регламентований порядок розгляду публічно-правових спорів, в тому числі, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних управлінських функцій.

За правилами ч. 1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 року №771/97-ВР оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, у вигляді накладення штрафу у відповідних розмірах.

Статтею 65 Закону України від 23.12.1997 року №771/97-ВР визначено, що провадження у справах про порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Так, згідно із ч. 2 вказаної статті Закону протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 65 Закону України від 23.12.1997 року №771/97-ВР розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Аналіз наведених норм Закону показав, що притягнення операторів ринку до відповідальності у разі порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку за відповідною заявою та доданими до неї матеріалами, що стосуються виявлених порушень.

Отже, Управлінню не надано права накладати штрафи за порушення вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Питання застосування штрафу до суб'єкта господарювання вирішується судом.

При цьому, колегія суддів враховує, що за визначенням, наведеним у п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України від 23.12.1997 року №771/97-ВР, оператор ринку харчових продуктів - це суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України від 23.12.1997 року №771/97-ВР до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).

Статтею 8 Закону України від 23.12.1997 року №771/97-ВР визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган), належить, зокрема, вжиття у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону та притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи наведені правила Закону, колегія суддів доходить висновку, що, звертаючись до суду із цим позовом про притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, Управління діє у відповідності та на виконання своїх повноважень у сфері державного регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що звернення суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим та в силу ч. 2 ст. 17 КАС України належить до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, оскільки позивач, звертаючись із цим позовом, діє у відповідності та на виконання своїх повноважень у сфері державного регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, тобто владних-управлінських функцій, колегія суддів доходить висновку, що дану справу належить розглядати за правилами предметної підсудності окружним адміністративним судом.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково керувався положеннями п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, оскільки у цій справі не ставиться питання щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що притягнення оператора ринку до відповідальності за порушення у вказаній сфері відбувається, зокрема, шляхом накладення штрафу, тобто за результатом розгляду матеріалів перевірки та наявності відповідних підстав суд має постановити висновок у своїй постанові про накладення відповідного штрафу.

Застосування додаткових наслідків порушень, передбачених ст. 64 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», таких як відкликання/вилучення з обігу речовин/продуктів, зупинення роботи потужності тощо, має відбуватись із перевіркою судом відсутності у компетентного органу повноважень щодо самостійного вжиття вказаних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Враховуючи викладене, оскільки висновок суду першої інстанції про те, що дана справа не підсудна окружному адміністративному суду ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпродспоживслужби в м. Одесі - задовольнити.

Ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року - скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

О.І. Шляхтицький