КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2016 р. Справа№ 910/16709/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Алданової С.О.
секретар: Горбунова М.Є.
за участю представників
позивача: Шевченко О.М.;
відповідача: Кокоровець О.В.;
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Волинь"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 08.10.2015р.
у справі №910/16709/15 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Волинь"
про стягнення 106 414,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (далі - відповідач) заборгованості за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. у сумі 106 414,63 грн. (з них: 86 364,33 грн. - основний борг за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р., 10 502,85 грн. - інфляційні втрати, 2 763,60 грн. - 3% річних, 2 465 грн. - пені, 4 318,22 грн. - штраф), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що борг виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про безпідставність та непідтвердженість позовних вимог належними доказами. При цьому відповідач наголошував на наступному:
- відповідач має статус споживача послуг водопостачання та водовідведення за категорією «інші», а вода та стоки, нараховані позивачем по категорії «населення», були спожиті мешканцями житлового будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь». Відповідач вказаних обсягів послуг не споживав, а тому не повинен їх оплачувати;
- всі квартири у багатоквартирному будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» обладнані квартирними засобами обліку, тому вказані обсяги послуг повинні оплачувати самі мешканці квартир, незалежно від наявності засобу обліку на багатоквартирному будинку;
- за контррозрахунком вартості послуг, спожитих саме відповідачем, як юридичною особою, для власних потреб за укладеним з позивачем договором, відповідач здійснив оплату в розмірі 7 868,11 грн.;
- мешканці квартир продовжують споживати та оплачувати послуги і після спірного періоду, внаслідок чого позивач повинен зарахувати вказані кошти в рахунок боргу за попередній період. Крім того, відповідач не отримував від позивача платіжні вимоги-доручення на оплату наданих послуг, а додані до матеріалів позовної заяви вказані документи не містять необхідних реквізитів, зокрема, номеру рахунку самого відповідача;
- позивачем порушено порядок нарахування пені, зокрема, пеню нараховано за період більше одного року;
- оскільки позивач не направляв платіжних вимог, у нього відсутні правові підстави для нарахування штрафу;
- просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 78 496,22 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 10 502,85 грн. інфляційних втрат, 2 763,60 грн. 3% річних та 2 128,30 грн. витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 7 868,11 грн. припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:
- укладений з позивачем Договір не містить умов щодо обов'язку відповідача, як юридичної особи, відповідати за зобов'язаннями своїх членів та сплачувати комунальні послуги, які позивач надав мешканцям будинку;
- Договір з позивачем не містить умов щодо абонента, як колективного замовника послуг;
- поза увагою місцевого господарського суду було залишено рішення Солом'янського районного суду від 23.09.2013р. у справі №760/16998/13-ц, яким було відмовлено в задоволенні позову мешканки будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» про зобов'язання ОСББ укласти з нею договір на надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, з посиланням на те, що в даному випадку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є виробником або виконавцем відповідних послуг, а тому підстави для укладання договору відсутні;
- укладений між сторонами договір не відповідає змісту Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що суперечить п.3 ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
- в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що мешканці будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» фактично споживали комунальні послуги та проводили їх оплату за показниками квартирних лічильників напряму на рахунок позивача через Комунальне підприємство «ГІОЦ», про що також свідчать і надані позивачем зведені відомості розщеплення оплат за спірний період;
- стягнута з відповідача сума основного боргу є боргом мешканців будинку - фізичних осіб по тарифу «для населення»;
- норми ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» не зобов'язують об'єднання бути колективним замовником (абонентом) комунальних послуг;
- можливість одночасної оплати комунальних послуг і на рахунок постачальника (по квартирних лічильниках) і на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку постачальнику законом не передбачена;
- мешканці будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» отримували лише послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги по воді та стокам позивачем не надавалися;
- суд не розглянув клопотання відповідача про припинення провадження у справі та не вказав про нього у своєму рішенні;
- до справи необхідно було залучити всіх мешканців будинку в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Волинь». Не залучивши мешканців, суд порушив норми процесуального права, оскільки фактично заборгованість мешканців буде стягнуто за рахунок відповідача;
- ані позивач, ані суд у своєму рішенні не пояснили, звідки виникла різниця між обсягами по тарифу «інші», вказаними у позові, та фактичними обсягами за показниками лічильника №0902948001.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2015р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Шевченко Е.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2016р.
26.01.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача довідки про щомісячне надходження на його рахунок коштів від органів казначейства або від іншої установи, які є компенсацією чи субвенцією, що перераховується постачальнику послуг водопостачання та водовідведення за усіма видами пільг та субсидій по мешканцям-пільговикам в будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» за період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року.
27.01.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, а також клопотання відповідача про витребування у позивача довідки про щомісячні обсяги води та стоків, відпущених по кожному лічильнику окремо із зазначенням його номеру та по якій категорії споживачів («інші» або «населення») такий лічильник обліковує воду за період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року.
28.01.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третіх осіб усіх власників квартир в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 10 (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»), а також про зобов'язання позивача надати суду перелік власників, які проводили оплату на його рахунки у період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року.
В судове засідання 01.02.2016р. з'явилися представники сторін та надали пояснення щодо клопотань відповідача.
В судовому засіданні 01.02.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15.02.2016р.
09.02.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотань відповідача.
В судове засідання 15.02.2016р. з'явилися представники сторін та надали пояснення.
Представник позивача заперечувала проти клопотань відповідача та просила суд відмовити в їх задоволенні.
Представник відповідача підтримав вищезгадані клопотання та просив суд їх задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.03.2016р., відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами усіх власників квартир в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 10 (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь"), а також про зобов'язання позивача надати суду перелік власників, які проводили оплату на його рахунки у період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року. Частково задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача довідки про щомісячне надходження на його рахунок коштів від органів казначейства або від іншої установи, які є компенсацією чи субвенцією, що перераховується постачальнику послуг водопостачання та водовідведення за усіма видами пільг та субсидій по мешканцям-пільговикам в будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" за період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року. Частково задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача довідки про щомісячні обсяги води та стоків, відпущених по кожному лічильнику окремо із зазначенням його номеру та по якій категорії споживачів ("інші" або "населення") такий лічильник обліковує воду за період 25 місяців з червня 2012 року по червень 2014 року. Окрім того, зобов'язано сторони скласти і підписати Акт звірки взаєморозрахунків за період з червня 2012 року по червень 2014 року.
29.02.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від сторін надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2016р.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.03.2016р., у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному, для розгляду справи №910/16709/15 визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Шевченко Е.О., Дикунська С.Я.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Шевченко Е.О., Дикунської С.Я. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2016р.
29.02.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2016р., а також пояснення відповідача по справі.
01.03.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення щодо помилкового розрахунку позивачем сум інфляції.
В судовому засіданні 01.03.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.03.2016р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях по справі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні 01.03.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.04.2016р.
23.03.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2013р. у справі №910/13220/13, а також копії постанов Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. та Вищого господарського суду України від 19.03.2014р. у справі №910/13220/13.
Вказане клопотання було задоволено судом.
05.04.2016р. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із перебуванням судді Шевченко Е.О. у відпустці, для розгляду справи №910/16709/15 визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Дикунська С.Я.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Дикунської С.Я.
05.04.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надішли письмові пояснення по справі, а також клопотання, в якому наведено перелік питань, які відповідач вважає за необхідне поставити на вирішення експерта.
В судовому засіданні 05.04.2016р. на питання суду щодо думки сторін про доцільність призначення судової економічної експертизи у даній справі представник позивача зазначив, що він не вбачає підстав для призначення експертного дослідження, оскільки матеріали справи містять всі необхідні документи для винесення рішення по суті заявлених вимог.
Представник відповідача залишив вирішення питання про призначення судової економічної експертизи на розсуд суду. При цьому представник відповідача наголосив на тому, що у разі, якщо судом буде призначено експертизу, відповідач не заперечує проти покладення на нього витрат, пов'язаних з проведенням експертного дослідження, лише за умови поставлення на вирішення експерта запропонованого відповідачем у клопотанні від 05.04.2016р. переліку питань.
В судовому засіданні 05.04.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 18.04.2016р.
18.04.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 18.04.2016р. представники сторін підтримали пояснення, надані у попередньому судовому засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у справі №910/16709/15 було призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
04.07.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли документи на виконання клопотання експерта.
10.08.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення по клопотанню експерта.
21.10.2016р. через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №7970/16-45 від 13.10.2016р., до якого було додано висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за №7970/16-45 від 13.10.2016р. за матеріалами справи №910/16709/15, наданими для дослідження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2016р.
14.11.2016р. через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення позивача на висновок експерта та письмові пояснення відповідача.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.11.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2016р.
В судове засідання 17.11.2016р. з'явилися представники сторін та надали свої пояснення по висновку експерта №7970/16-45 від 13.10.2016р., складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 08.12.2016р. та викликано для участі в судовому засіданні судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5
В судове засідання 08.12.2016р. з'явилися представники сторін та викликаний судовий експерт ОСОБА_5
Судовому експерту було надано письмовий перелік питань по складеному експертному висновку №7970/16-45 від 13.10.2016р.
В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_5 зазначила про необхідність надання часу для ознайомлення з переліком питань та надання на них відповідей у письмовому вигляді.
В судовому засіданні 08.12.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 22.12.2016р.
20.12.2016р. через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли письмові пояснення експерта ОСОБА_5
В судовому засіданні 22.12.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з урахуванням додаткових пояснень до неї, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.
В судовому засіданні 22.12.2016р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях по справі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні 22.12.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та викликаного судового експерта, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
05.10.2004р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як абонентом, було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №0517/4-09 (далі - Договір) (том справи - 1, аркуші справи - 12-15).
За умовами Договору (розділ 1) останній укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій міста Києва (далі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва (далі - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р. (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р. (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором. За Договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до Договору у випадках прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо). Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод. Постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, Дозвіл на скид стічних вод не потрібен.
В розділі 2 Договору наведено порядок здійснення обліку води, розрахунків та вартість послуг, згідно з п.п.2.1.1, 2.1.4, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 якого облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показниками лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходять із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання. Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.6 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства. У разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився оплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.
В п.7.1 Договору передбачено, що останній укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомила про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним Договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошував на тому, що на виконання умов Договору у період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 334 070,07 грн., тоді як відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, здійснивши лише частковий розрахунок з позивачем у сумі 247 705,74 грн., внаслідок чого за вказаний період у відповідача виникла заборгованість у розмірі 86 364,33 грн.
Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім вимог про стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути також 10 502,85 грн. інфляційних втрат, 2 763,60 грн. 3% річних, 4 318,22 грн. штрафу та 2 465,64 грн. пені.
Місцевий господарський суд позов задовольнив частково, визнавши вимоги позивача обґрунтованими та документально підтвердженими лише в частині стягнення з відповідача 78 496,22 грн. основного боргу, 10 502,85 грн. інфляційних втрат та 2 763,60 грн. 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7 868,11 грн. основного боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).
Як уже зазначалося вище, позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору за період з 01.03.2012р. по 30.06.2014р. позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 334 070,07 грн. Натомість відповідач перерахував на користь позивача лише 247 705,74 грн., що призвело до виникнення заборгованості у сумі 86 364,33 грн.
При цьому вищевказана заборгованість включає в себе борг за кодом 9-770 (холодна вода та її стоки) у сумі 51 946,17 грн. та за кодом 9-50770 (холодна вода для потреб гарячого водопостачання та її стоки) у сумі 34 418,16 грн., що разом становить 86 364,33 грн.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р.
Вказані Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно до п.п.3.7, 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
З наведеного вище випливає, що вартість спожитої води, яка йде на підігрів, підлягає оплаті саме балансоутримувачем відповідного теплового пункту.
Із дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення, наявних у матеріалах справи, вбачається, що теплові пункти (бойлери), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 10, перебувають на балансі відповідача і дана обставина відповідачем не спростована.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.
Таким чином, оскільки на балансі відповідача обліковуються теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, відповідач повинен здійснювати розрахунок з позивачем за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.
Тобто, в даному конкретному випадку позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача вартості послуг з водопостачання і водовідведення (стоків) для потреб гарячого водопостачання.
Відносно вимог про стягнення з відповідача вартості послуг з холодного водопостачання і водовідведення (стоків), необхідно зазначити наступне.
Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" із змінами і доповненнями (далі - Порядок), Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №465, згідно з Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2) було розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р.
Відповідно до п.п.1.2, 1.4 названих Правил останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
Згідно з наведеними в Правилах приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, стічними водами є усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств (з урахуванням субабонентів).
Права та обов'язки водоканалів і підприємств, які користуються послугами міської каналізації наведені в розділі 2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, згідно з п.п.2.2, 2.4 якого водоканали зобов'язані забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту згідно з вимогами Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод підприємства умовам укладеного договору та місцевим Правилам приймання та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення.
При цьому підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.
За умовами укладеного між сторонами Договору (п.п.2.1.1, 2.1.4) облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. Водночас, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
В ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Доказів на підтвердження внесення змін в розділ 2 спірного Договору, яким визначений порядок обліку води та здійснення розрахунків, суду не надано, що свідчить про погодження сторонами умов договору.
Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, Актами про зняття показань з приладів обліку за спірний період, розшифровками рахунків абонента, підтверджується надання позивачем у спірному періоді відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення (стоків).
В процесі судового розгляду було встановлено наявність заборгованості відповідача за спірний період у сумі 86 364,33 грн., з яких: 51 946,17 грн. - борг за кодом 9-770 та 34 418,16 грн. - борг за кодом 9-50770.
Нормами ч. 2 ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" та пп.5 п.3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
В порядку та строки, визначені Договором, відповідач не здійснив повну оплату вартості наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості, яка на дату звернення позивача до суду становила 86 364,33 грн.
Вже після порушення провадження у даній справі відповідачем було частково оплачено вищевказаний борг шляхом перерахування на користь позивача 7 868,11 грн. згідно платіжного доручення №139 від 21.09.2015р. (том справи - 2, аркуш справи - 7).
Докази погашення решти заборгованості у сумі 78 496,22 грн. ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З метою перевірки правильності нарахування позивачем вартості наданих та спожитих відповідачем послуг, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016р. було призначено судово-бухгалтерську експертизу у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За результатами проведення експертного дослідження у справі №910/16709/15 було складено висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №7970/16-45 від 13.10.2016р., в якому зазначено наступне:
- на питання суду щодо того, за якими номерами лічильників здійснювалося постачання питної води та приймання стічних вод по договору №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р., експерт надав відповідь, згідно з якою (мовою оригіналу) номер лічильника, за показаннями якого вівся облік обсягів поставленої питної води та прийнятих відповідних стоків, визначений на підставі пояснень, наданих ОСББ «Волинь» та ПАТ «АК «Київводоканал». Отже, згідно наданих пояснень, облік поставленої питної води та прийняття відповідних стоків за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 18.05.2012р. по 16.06.2014р. вівся на підставі показань лічильника №0902948001 МТ Qn 2,5-20;
- на питання суду про те, яким є обсяг питної води (водопостачання), поставленої Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р., експерт надав відповідь, згідно з якою (мовою оригіналу) обсяг питної води (водопостачання), поставленої Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 18.05.2012р. по 16.06.2014р. документально підтверджується в обсязі 1 247 куб. м, що у вартісному виразі з урахуванням затверджених тарифів становить 4 259,04 грн., в тому числі ПДВ;
- на питання суду про те, яким є обсяг стічних вод (водовідведення), прийнятих Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р., експерт надав відповідь, згідно з якою (мовою оригіналу) обсяг стічних вод (водовідведення), прийнятих Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 18.05.2012р. по 16.06.2014р. документально підтверджується в обсязі 1 247 куб. м, що у вартісному виразі з урахуванням затверджених тарифів становить 3 453,34 грн., в тому числі ПДВ;
- на питання суду про те, який розмір заборгованості Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р., експерт надав відповідь, згідно з якою (мовою оригіналу) заборгованість Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 18.05.2012р. по 16.06.2014р. відсутня.
Сторони надали свої пояснення з приводу вищевказаного висновку експерта №7970/16-45 від 13.10.2016р.
З урахуванням наданих сторонами пояснень, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку є необхідність у виклику судового експерта в судове засідання для дачі роз'яснень щодо складеного ним висновку, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. в судове засідання було викликано експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5
В судовому засіданні 08.12.2016р. експерту було надано письмовий перелік питань суду, а також відкладено розгляд справи до 22.12.2016р. з метою надання експерту можливості письмово викласти свої відповіді на питання суду.
20.12.2016р. через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли письмові пояснення експерта ОСОБА_5
Розглянувши висновок експерта №7970/16-45 від 13.10.2016р., а також письмові пояснення експерта ОСОБА_5, колегія суддів дійшла висновку про те, що названий висновок не може бути прийнятий як належний доказ у даній справі у розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Колегією суддів враховано, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (аналогічна правова позиція наведена в п.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (із змінами та доповненнями).
Однак з висновку експерта №7970/16-45 від 13.10.2016р. вбачається, що останній не відповідає встановленим законодавство вимогам до складання висновків за результатами проведення експертних досліджень. Зокрема, експерту було надано копії актів зняття показників з приладу обліку по всіх приладах обліку, зареєстрованих за відповідачем, у кількості 10 шт. Окрім того, за клопотанням експерта позивачем було надано перелік цих засобів обліку із зазначенням особового рахунку кожного з них. Водночас, в для експертного дослідження судовим експертом було вибрано вихідні дані та досліджувалися лише акти про зняття показників з приладу обліку з особовим рахунком №9-820-99, а решта актів не приймалися до уваги.
В ході судової експертизи фактично досліджувався предмет укладеного між сторонами Договору, в результаті чого експерт зробив висновок про те, що наявний в матеріалах справи договір на послуги постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05017/4-09 від 05.10.2004 не містить відомостей, що він укладений позивачем з відповідачем, як з колективним замовником (абонентом) таких послуг. Натомість ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.04.2016р. було визначено чіткий та вичерпний перелік питань, які мав дослідити експерт.
Також колегією суддів прийнято до уваги, що Договір між сторонами у даній справі був укладений у 2004 році, тоді як прилад обліку з особовим рахунком №9-820-99, який експерт вважає включеним до Договору, був встановлений та зареєстрований за відповідачем лише у 2009 році, про що свідчать наявні у справі: лист відповідача від 28.01.2009р. №4, в якому відповідач просить включити до Договору не житлові приміщення 4-5 секції будинку; акт обстеження від 18.06.2009р.; розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку №9-820-99 від 16.07.2009р.; дислокація про водопостачання орендарів та інших водоспоживачів станом на 01.08.2009р. Натомість наданий експертом висновок свідчить про те, що до Договору включено лише прилад обліку з особовим рахунком №9-820-99, у зв'язку з чим взагалі не зрозуміло, які прилади обліку були включені до Договору з 05.10.2004р., тобто з моменту укладення Договору сторонами по 18.06.2009р. (дата відкриття особового рахунку №9-820-99.
Не були прийняті до уваги під час здійснення експертного дослідження такі документи, як: Додаток №1 до Договору «Інформація для укладення договору від 08.10.2004», згідно з яким вже при укладенні Договору відповідачу було присвоєно особові рахунки №9-820-66 та №9-820-67 (секція 1), що також підтверджується листом відповідача від 30.07.2004 №07/04; лист відповідача від 21.01.2005р. №2/05 з проханням включити до Договору секцію №2 будинку та розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку №9-820-71, які свідчать про те, що 22.06.2005р. за відповідачем був зареєстрований прилад обліку з особовим рахунком №9-820-71 (секція 2); лист відповідача від 18.09.2006р. №79, в якому він просив внести зміни до Договору та включити 4 секцію будинку до Договору, у зв'язку з чим відповідачу було відкрито ще 4 особові рахунки №9-820-84, №9-820-85, №9-820-86, №9-820-87 (4 секція), що підтверджується дислокацією об'єктів водоспоживання та розпорядженнями на реєстрацію даних щодо водолічильників та відкриття особових рахунків №9-820-84, №9-820-85, №9-820-86, №9-820-87 від 14.02.2007р.; заява №848/2011 від 09.12.2011р. та лист відповідача від 08.12.2011р., в яких він просив включити до Договору додаткову точку обліку, розташовану в секції №3 будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» та проводити нарахування за спожиту воду, у зв'язку з чим за відповідачем було зареєстровано ще 2 прилади обліку з особовими рахунками №9-820-101 та №9-820-102, про що свідчать розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильників та відкриття особових рахунків №9-820-101 та №9-820-102 від 05.03.2012р.
Експертом також не було враховано надані позивачем зведені відомості розщеплення сплат за період з 01.06.2012р. по 30.06.2014р. на підтвердження сум оплат наданих відповідачу послуг, а також надані за клопотанням самого експерта документи щодо нарахування та перерахування пільг субсидій та компенсацій, хоча вказані документи впливають на визначення остаточної суми, яка має бути виставлена до сплати відповідачу.
Також необхідно зазначити про те, що безпосередньо у висновку експерт зазначає про те, що відповідні висновки зроблені ним на підставі пояснень сторін. Тобто фактично експертом не досліджувалися наявні у справі матеріали та докази, які свідчать про виконання сторонами умов Договору, а відповідні висновки зроблені, виходячи лише з пояснень сторін.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Під час перегляду справи судом було встановлено, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
В розумінні ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній у спірному періоді) предметом діяльності ОСББ, серед іншого, є сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, в ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено особливості укладення договорів про надання комунальних послуг в будинках, де створено ОСББ. Зокрема, в ч.1 названої статті передбачено, що за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом. ОСББ за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У такому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
В процесі судового розгляду було встановлено, що прямих договорів між позивачем та мешканцями квартир будинку, що належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" (відповідачу) укладено не було, а тому відповідач відповідно до укладеного з позивачем Договору є колективним замовником та виконавцем вказаних комунальних послуг в силу вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків".
Всі водолічильники, з яких знімались показники та проводились нарахування за спірний період, зареєстровані позивачем (про що свідчать розпорядження на реєстрацію даних щодо водолічильників та відкриття особових рахунків) та знаходились в приміщеннях, які належать Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Волинь". Дислокації на всі об'єкти водоспоживання та водовідведення надані безпосередньо відповідачем. Крім того, як уже зазначалося вище, в матеріалах справи наявні листи відповідача з проханнями про включення новозбудованих секцій будинку, який належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" до існуючого Договору.
Оскільки Договір між сторонами укладений з відповідачем, як з колективним споживачем, то з урахуванням умов цього Договору, норм Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відповідач зобов'язаний виконувати обов'язки за Договором, зокрема щодо своєчасної оплати наданих йому послуг.
Відповідач зазначав про необхідність зарахування платежів, здійснених мешканцями квартир після 30.06.2014р., в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди. Однак за умовами п.п.2.2.2, 2.2.3 Договору оплата вартості послуг має здійснюватися абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, або у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент має здійснювати оплату вартості наданих йому послуг, ні пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Водночас, відповідач уклав договір про надання послуг з Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП "ГІОЦ"), яким уповноважив останнього здійснювати розщеплення платежів та перераховувати грошові кошти, визначеним у дислокації до договору, постачальникам послуг. В подальшому КП "ГІОЦ" на виконання умов договору про надання послуг здійснювало на замовлення відповідача обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховувало розщеплені кошти із транзитного рахунку КП "ГІОЦ" на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг. Таким чином, КП "ГІОЦ" проводило розщеплення платежів за послуги з постачання холодної та гарячої води та водовідведення, що надійшли від населення та зараховувало на рахунки позивача із призначенням платежу: "холодна вода та водовідведення холодної води", "вода для підігріву" та "водовідведення гарячої води", із зазначенням періоду споживання.
При цьому чинним законодавством не передбачене право платника або одержувача коштів, змінювати призначення платежу без згоди іншої сторони, то позивач не міг самовільно змінювати призначення платежів коштів, які були сплачені населенням.
Отже, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, а також з урахуванням вищевикладених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на час ухвалення місцевим господарським судом рішення у даній справі становила 78 496,22 грн.
Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання встановленого сторонами у Договорі порядку і строків здійснення розрахунків за надані позивачем послуги відповідач не надав, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у загальному розмірі 78 496,22 грн. є документально підтвердженими, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
В частині вимог про стягнення з відповідача 7 868,11 грн. основного боргу, сплачених відповідачем вже під час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Колегією суддів враховано посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не було розглянуто його клопотання про припинення провадження у даній справі в частині вимог, які нараховані від обсягів спожитої води та стоків по категорії «для населення». Однак, враховуючи відсутність прямих договорів між позивачем та мешканцями квартир будинку, що належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" (відповідачу) на послуги з водопостачання та водовідведення, вимоги законодавства щодо надання таких послуг лише на підставі договору, а також те, що відповідач за укладеним з позивачем Договором є колективним замовником та виконавцем вказаних комунальних послуг в силу вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків", в даному випадку підстави для припинення провадження у справі відсутні.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В ст. 549 названого Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.п.4.2, 4.6 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився оплатити.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду було встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором, нарахування інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені є обґрунтованим.
За розрахунком апеляційного господарського суду, який збігається з розрахунком місцевого господарського суду, за прострочення оплати вартості наданих позивачем послуг відповідач повинен сплатити на користь позивача 10 502,85 грн. інфляційних втрат та 2 763,60 грн. 3% річних і в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.
Відповідач просив місцевий господарський суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та штрафу.
З цього приводу судом було встановлено наступне.
Відповідно до ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Наслідки спливу позовної давності наведені в ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно з ч.4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Зважаючи на те, що позивачем здійснено нарахування пені та штрафу по платежам за послуги водопостачання, починаючи з липня 2013 року по травень 2014 року включно, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що позивачем пропущено встановлений строк позовної давності в один рік. Враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені і штрафу, вказані вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що в мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 зазначено про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу і пені у зв'язку з пропуском позовної давності, але відповідний висновок по вказаним вимогам у резолютивній частині рішення відсутній.
В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів на спростування висновків місцевого господарського суду. Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Однак при цьому, як уже зазначалося вище, резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 не містить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені і штрафу, хоча відповідний висновок вказаний у мотивувальній частині названого рішення, а тому резолютивна частина цього рішення має бути виправлена.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги, а також за проведення судової експертизи покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 42, 43, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. у справі №910/16709/15 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 10; ідентифікаційний код 32977400) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 78 496 (сімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 22 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 10 502 (десять тисяч п'ятсот дві) грн. 85 коп. інфляційних, 2 763 (двi тисячi сімсот шістдесят три) грн. 60 коп. 3% річних та 2 128 (двi тисячi сто двадцять вісім) грн. 30 коп. витрат на сплату судового збору.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 7 868 грн. 11 коп. заборгованості.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
3. Матеріали справи №910/16709/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
С.О. Алданова
Судове рішення № 63659552, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.12.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/16709/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: