Постанова № 63659543, 22.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа№ 910/4038/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

При секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.12.2016 року по справі №910/4038/16 (в матеріалах справи).

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016

у справі №910/4038/16 (головуючий суддя: Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

про стягнення заборгованості у сумі 387 212,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - позивач; ПАТ "Рівнегаз") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач; ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення заборгованості у сумі - 387 212,30 грн., з якої: пені за прострочення в оплаті, що складає 360 790, 67 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 8 637,41 грн, 3% річних у розмірі 17 784,41 грн., за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язання за договором на розподіл природного газу № 14-36-ПР від 30.01.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 по справі №910/4038/16, позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" 360 790 грн. 67 грн. пені, 17 784 грн. 22 коп. 3 % річних, 8 637 грн. 41 коп. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення в частині стягнення пені у розмірі 360 790,67 грн. скасувати, в оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені до 1 гривні. В іншій частині скаржник просив залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 №910/4038/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 про стягнення пені в розмірі 360 790, 67 грн. у справі № 910/4038/16 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду; Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 у справі № 910/4038/16 в іншій частині залишено без змін.

Так, за новим розглядом апеляційний перегляд даної справи здійснюється в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 360 790,67 грн..

Позивач у відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 №910/4038/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. При цьому, позивач наголосив на тому, що на даний час підприємство знаходиться у досить скрутному фінансовому становищі, а сума нарахованої пені не є надмірно великою до суми наданих послуг за спірний період, яка становить 7 717 380,45 грн. На думку позивача, заявлені розміри пені до однієї гривні не є співрозмірними в контексті інтересів позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по даній справі змінити в частині стягнення пені, стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 3 607,91 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені - відмовити, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.01.2014 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (надалі - постачальник, газорозподільне підприємство) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - покупець, замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 14-36-ПР (надалі-договір), відповідно до умов якого Газорозподільне підприємство зобов'язується у 2014 році надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку передбаченими умовами договору.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.10 договору, Газорозподільне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газорозподільного підприємства. Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Відповідно до п.5.5 договору, оплата вартості послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом перерахування відповідних грошових коштів на умовах визначених договором. У випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору, як встановлено судом першої інстанції ПАТ "Рівнегаз" у 2015 році надало ПАТ "НАК "Нафтогаз України" послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами на загальну суму 7 717380,45 грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу у січні - грудні 2015 року. Відповідач вчасно за отриманий природний газ не розраховувався, про що свідчать матеріали справи, зокрема оборотно-сальдова відомість, чим порушив умови договору, а відтак, позивачем були обґрунтовано нараховані відповідачу штрафні санкції, а саме 360 790,67 грн. пені, 8 637,41 грн. інфляційних втрат та 17 784, 41 грн. 3% річних.

У частині задоволення позовних вимог про стягнення 8 637,41 грн. інфляційних втрат та 17 784,41 грн. 3% річних рішення місцевого господарського суду ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не оскаржується, касаційною інстанцією в цій частині його визнано обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Стосовно стверджень ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про наявність підстав для зменшення пені, судом апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи відзначено, що доводи відповідача не свідчать про те, що даний випадок є винятковим, а тому відповідно відсутні підстави для зменшення розміру пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 №910/4038/16 касаційну скаргу ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 про стягнення пені в розмірі 360 790,67 грн. у справі № 910/4038/16 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, в решті судові рішення залишено без змін.

Так, пунктом 7.2. договору сторони встановили, що у разі порушення строків оплати, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пенею відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про застосування судом положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, яка передбачає право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідач у вказаному клопотанні просив зменшити розмір пені до 1%, з посиланням на те, що на сьогоднішній день ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перебуває у тяжкому фінансовому стані, що підтверджує звітом про фінансові результати за 2014р., звітом за 6 місяців 2015р. (а/с 65-68)

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи приписи п. 3 ч.1 статті 83 ГПК України, слід враховувати вказівку, що міститься в п.3.17.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) ( 1798-12 ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (підпункту 3.9.2. п.3.9. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

В обґрунтування клопотання про зменшення пені ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує на тому, що на нього покладено обов'язок з формування ресурсу природного газу, що використовується для задоволення потреб населення та для задоволення потреб промислових споживачів. Компанія не є газовидобувним підприємством, тому для виконання вищезазначеної функції вона повинна закуповувати природний газ у газовидобувних підприємств України на договірних засадах, та через недостатність природного газу власного видобутку для задоволення потреб споживачів, імпортувати природний газ за міжнародними контрактами.

Відповідач стверджує, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло перш за все тому, що споживачі природного газу - населення, підприємства промисловості не забезпечують своєчасну оплату природного газу, який ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передає їм на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу. В той же час, щоб не допустити зриву поставок імпортного газу з країн Західної Європи, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вимушена всі фінансові ресурси спрямовувати в першу чергу на оплату імпортованого иродного газу.

Крім того, не можна залишити поза увагою той факт, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» реалізує імпортований природний газ не за ринковою вартістю, а за вартістю встановленою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, яка є меншою від закупівельної вартості природного газу.

Таким чином, в ситуації, коли споживачі природного газу (населення, промисловість) не сплачують НАК «Нафтогаз України» вартість спожитого природного газу, у тому числі сортованого, коли НАК «Нафтогаз України» вимушена реалізовувати природний газ за цінами нижчими від закупівельних цін, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз країни» протягом 2014 року зазнавала значних збитків.

Відповідач звертає увагу на звіт про фінансові результати за 6 місяців 2015 року, з якого слідує, що збиток Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від звичайної діяльності становить більше 4 млрд. грн.

Серед іншого, відповідач зазначає, що НАК «Нафтогаз України» протягом 2015 року звернулась до суду з позовами про стягнення 30 373 014 590,88 грн. Однак, боржники НАК «Нафтогаз України» здебільшого, щоб уникнути винесення проти них негативних судових рішень, недобросовісно користуються процесуальними правами та використовують різноманітні можливості щоб затягнути у часі судовий розгляд справ. Такі дії недобросовісних споживачів природного газу роблять неможливим належне виконання НАК «Нафтогаз України» своїх грошових зобов'язань перед газопостачальними підприємствами, в тому числі, і такими, як підприємство позивача.

З огляду на наведені обставини відповідач зазначає, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» докладала всіх зусиль для забезпечення належного виконання своїх зобов'язань, які виникли на підставі спірного договору. У зв'язку з вищенаведеними обставинами, виникнення і існування яких не залежить від волі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відповідач вимушений був порушити встановлений договором строк виконання грошового зобов'язання. Таким чином, відповідач просить суд зменшити розмір пені.

Крім того, необхідно враховувати ту обставину, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як підприємство, що належить до державного сектору економіки, є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені до 1%, що складає - 3 607,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 підлягає зміні, апеляційна скарга ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 607,90 грн. пені, в іншій частині позовних вимог про стягнення пені необхідно відмовити.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань")

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 №910/4038/16 змінити в частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 360 790,67 грн. та викласти у наступній редакції:

«Позов в частині стягнення пені у розмірі 360 790,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, код ЄДРПОУ 03366701) 3 607 (три тисячі шістсот сім) грн. 90 коп. пені.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені - відмовити».

3. Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №910/4038/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна