Рішення № 63658016, 22.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р.Справа № 916/2990/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Істейт

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега Мітал Строй

про стягнення 257748,77грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №16/11 від 16.11.2016р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 22.12.2016р. приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №16/11 від 16.11.2016р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Омега Мітал Строй на користь ТОВ „МД Істейт 200000грн. основного боргу, 40000грн. штрафу, 10054,73грн. пені за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р., 6689,88грн. процентів за користування грошовими коштами за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р., 1004,16грн. три проценти річних за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що 01.08.2014р. між ТОВ „МД Істейт та ТОВ „Омега Мітал Строй було укладено договір поставки №32/ОД/ОД/14, згідно до якого позивач поставив відповідачу товар на суму 265987,07грн., який відповідачем було оплачено лише частково на суму 65987,07грн. Через несвоєчасну оплату у відповідача утворилась заборгованість в сумі 200000грн., на яку позивачем нараховано штраф, пеню, проценти за користування грошовими коштами, три проценти річних.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Клопотання позивача від 22.11.2016р. за вх.№28437/16, від 01.12.2016р. за вх.№29258/16 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.08.2014р. між ТОВ „МД Істейт (постачальник) та ТОВ „Омега Мітал Строй (покупець) укладено договір №32/ОД/ОД/14, згідно якого постачальник зобовязується продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобовязується оплатити та прийняти товар від постачальника згідно умов даного договору. За домовленістю сторін, вантажовідправником товару можуть бути треті особи. Найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в специфікаціях та/або у видаткових накладних (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.3.1. договору №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р. товар, вказаний в п.1.1. цього договору, поставляється партіями на умовах FCA франко-перевізник (склад постачальника м. Одеса, провул. Локомотивний,14а) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів „Інкотермс в редакції 2010року. Товар переходить у власність покупця з моменту виписки постачальником документів на відвантаження. У випадку виникнення розбіжностей між текстом цього договору та термінологією „Інкотермс, перевага надається тексту цього договору. За домовленістю сторін, у специфікаціях або додаткових угодах до договору на окремі партії товару можуть бути передбачені інші умови поставки.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.4. договору №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р. розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. Вартість товару визначається у специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невідємними частинами договору. Умови оплати продукції: 100% попередня оплата вартості кожної партії товару. Покупець здійснює оплату протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку-фактури. За домовленістю сторін, ними може бути встановлено інші умови оплати товару, що сторони зазначають в специфікаціях або інших додатках, які укладаються сторонами.

Як передбачено положеннями п.п.7.2., 7.3., 7.7. договору №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р. у випадку невиконання зобовязань з оплати товару. покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми. Окрім штрафу, зазначеного у п.7.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0.2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобовязання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення. У випадку невиконання зобовязань у термін, визначений у п.4.4. цього договору, до правовідносин між сторонами застосовуються положення законодавства щодо надання кредиту, як відстрочення оплати за товар та на таку прострочену суму нараховуються проценти в розмірі 20% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної опати.

За умовами п.11.1. договору №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р. цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014р. У випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік, але не більше як два роки з моменту укладення даного договору.

На виконання умов договору №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 265987,07грн. за видатковою накладною №РН6-000676 від 01.09.2016р., на підставі довіреності №153 від 01.09.2016р., у відповідності до специфікації №СФ6-03862 від 01.09.2016р., яка, зокрема, визначає, що оплата має відбутись протягом 7 банківських днів з моменту відвантаження у 100%-му розмірі.

Як свідчить виписка по рахунку позивача у ПАТ „Укрсоцбанк за 01.11.2016р. відповідач за виставленим позивачем рахунком-фактурою №СФ6-03862 від 01.09.2016р. частково оплатив 28.10.2016р. вартість поставленого товару в сумі 65987,07грн. до подачі позову. Також, відповідач після подання позивачем позову по даній справі сплатив 10000грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача у ПАТ „Укрсоцбанк за 18.11.2016р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „МД Істейт позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Омега Мітал Строй 200000грн. основного боргу частково правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір №32/ОД/ОД/14 від 01.08.2014р., видаткова накладна №РН6-000676 від 01.09.2016р., довіреність №153 від 01.09.2016р., специфікація №СФ6-03862 від 01.09.2016р., банківські виписки, свідчать про поставку відповідачу позивачем металопрокату, його отримання останнім, проведення часткової оплати, із чого судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 190000грн., з огляду на що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає частковому задоволенню в сумі 190 000грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 40000грн. штрафу, 10054,73грн. пені за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафу, встановив, що його зроблено вірно, у звязку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 40000грн. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що пеню обраховано невірно, внаслідок допущення арифметичних помилок при обрахунку сум в періодах заборгованості. Так, за розрахунком суду сума пені складає 10013,17грн., у звязку з чим позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, зокрема, в сумі 10013,17грн.

Також, позивачем, у звязку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого металопрокату, нараховано до стягнення з відповідача 6689,88грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, при розрахунку позивач припустився арифметичних помилок при обрахунку сум в періодах заборгованості, у звязку з чим суд самостійно розрахував проценти за користування грошовими коштами, сума яких становить 6668,18грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1004,16грн. три проценти річних за період з 13.09.2016р. по 28.10.2016р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем, суд встановив, що три проценти річних розраховано невірно внаслідок допущення арифметичних помилок при обрахунку сум в періодах, у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача три проценти річних підлягає частковому задоволенню в сумі 1000,23грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги є доведеними та частково обґрунтованими, вони підлягають судом задоволенню частково, у звязку з чим стягненню з відповідача підлягає 190000грн. основного боргу, 40000грн. штрафу, 10013,17грн. пені, 6668,18грн. 20 % за користування чужими грошовими коштами, 1000,23грн. три проценти річних.

Згідно ст.49 ГПК України витрати позивача, понесені на сплату судового збору за розгляд судом даної справи в сумі 3866,24грн., підлягають частковому відшкодуванню платнику пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог в сумі 3865,22грн.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов ТОВ „МД Істейт частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега Мітал Строй (65031, м. Одеса, вул. Київське шосе,1/3, код 38351387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Істейт (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського,6-А, код 32040840) 190000 (сто девяносто тисяч) грн. основного боргу, 40000 (сорок тисяч) грн. штрафу, 10013 (десять тисяч тринадцять) грн. 17коп. пені, 6668 (шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 18коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1000 (одну тисячу) грн. 23коп. три проценти річних, 3865 (три тисячі вісімсот шістдесят пять) грн. 22коп. судового збору.

3. Відмовити ТОВ „МД Істейт у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук