Ухвала суду № 63657611, 20.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.12.2016 р. Справа № 914/2617/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

за позовом: Залізничної районної адміністрації, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Місто Лева», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівська міська рада, м. Львів

про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на вулиці Любінській, 89 у м. Львові.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 32-вих-1482 від 26.04.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 25.10.2016р.

від третьої особи: не зявився.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Залізничною районною адміністрацією до Приватного підприємства «Місто Лева» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на вулиці Любінській, 89 у м. Львові.

Ухвалою суду від 13.10.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.10.2016р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації відповідачем 13.12.2016 р. подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів: паспорту привязки, виданого 09.12.2016 року, договору про здійснення нагляду за відновленням обєктів благоустрою та усуненням пошкоджень цих обєктів внаслідок виконання ремонтних робіт на території міста Львова від 05.11.2015р. та дозволу Залізничної районної адміністрації № 937 на встановлення МАФУ (вх. № 50176/16).

20.12.2016 р. позивачем подано заяву (клопотання) про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем під час розгляду справи судом вироблено новий паспорт привязки, що змінює правовий статус спірної тимчасової споруди на вул. Любінській, 89 у м. Львові (вх.№ 5288/16). Також представником позивача подано заяву про повернення судового збору (вх.№6055/16 від 20.12.2016 р.) в розмірі 1 378,00 грн. на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадку припинення провадження у справі. В судовому засіданні 20.12.2016 р. представник позивача підтримав заяву та просив припинити провадження у справі в звязку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі не заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання не зявився.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

П.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вказано, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після порушення провадження у справі вироблено новий паспорт привязки, який виданий 09.12.2016 року Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету від 16.03.2015 № 219 з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526, № 4527 та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 31.07.2015 р. №3-482-15. Як свідчить новий паспорт привязки від 09.12.2016 р., який включає схему розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів тимчасової споруди, тимчасова споруда по вул. Люблінській, 89 у м. Львові встановлена відповідно до даного паспорту привязки.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи вироблено новий паспорт привязки, що змінює правовий статус спірної тимчасової споруди на вул. Любінській, 89 у м. Львові, позивачем 20.12.2016 р. подано заяву (клопотання) про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору (вх.№ 5288/16).

З огляду на викладене, провадження у справі № 914/2617/16 підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також представником позивача подано заяву про повернення судового збору (вх.№6055/16 від 20.12.2016 р.) в розмірі 1 378,00 грн. на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадку припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.п. 5.1, 5.2 п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке. Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ. В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28. При цьому, законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору. (п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Оскільки провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає наявними підстави для задоволення клопотання позивача про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 378,00 грн., сплаченого згідно платіжного дорученням № 394 від 04.10.2016р.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Провадження у справі № 914/2617/16 припинити.

2. Повернути Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. Виговського, 34; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056084) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 394 від 04.10.2016р.

Суддя Галамай О. З.