Рішення № 63657164, 14.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2016

Справа №910/12008/16

За позовом Українського державного університету залізничного транспорту

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ідея"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Українського державного університету залізничного транспорту (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ідея" (відповідач) про стягнення 61 232,57 грн. збитків та 16 710,62 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договорів про закупівлю товару за державні кошти № 16/03-Т1 від 16.03.2015 року та № 20/03-Т1 від 20.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/12008/16. Розгляд справи призначено на 25.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 14.09.2016 року.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2015 року між Українським державним університетом залізничного транспорту (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ідея" (продавець) укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти № 16/03-Т1 (далі – Договір-1), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується у 2015 році поставити покупцю товари зазначені в п. 1.2. цього Договору, а покупець – прийняти і оплатити такі товари.

Ціна Договору-1 становить 3 597,49 грн. (п. 3.1. Договору-1).

Відповідно до п. 4.1. Договору-1 закупівля товарів по цьому Договору здійснюється коштами Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Харківський області за наявності та в межах бюджетних асигнувань.

Розрахунки, як визначено у п. 4.2. Договору-1, проводяться шляхом безготівкового перерахування покупцем на поточний банківський рахунок продавця грошових коштів як попередня оплата. Попередня оплата здійснюється тільки тих товарів, що згідно з договором про закупівлю передбачається поставити протягом поточного бюджетного періоду. Продавець протягом 2015 року підтверджує використання коштів, як попередньої оплати, видатковими накладними.

Згідно з п. 5.1. Договору-1 строк (термін) поставки (передачі) товарів: протягом 3 календарних днів з моменту випуску видання відповідним видавцем.

Як вбачається з п. 6.3.1. Договору-1 продавець взяв на себе зобов’язання забезпечити поставку якісних товарів на умовах цього Договору в повному обсягу (кількості) і у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору-1 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти винна сторона сплачує другій стороні цього Договору штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі:

- за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- за порушення грошових зобов’язань стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, за увесь час користування чужими коштами.

Договір-1 набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

20.03.2015 року між Українським державним університетом залізничного транспорту (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ідея" (продавець) укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти № 20/03-Т1 (далі – Договір-2), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується у 2015 році поставити покупцю товари зазначені в п. 1.2. цього Договору, а покупець – прийняти і оплатити такі товари.

Ціна Договору-2 становить 65 716,90 грн. (п. 3.1. Договору-2).

Відповідно до п. 4.1. Договору-2 закупівля товарів по цьому Договору здійснюється коштами Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Харківський області за наявності та в межах бюджетних асигнувань.

Розрахунки, як визначено у п. 4.2. Договору-2, проводяться шляхом безготівкового перерахування покупцем на поточний банківський рахунок продавця грошових коштів як попередня оплата. Попередня оплата здійснюється тільки тих товарів, що згідно з договором про закупівлю передбачається поставити протягом поточного бюджетного періоду. Продавець протягом 2015 року підтверджує використання коштів, як попередньої оплати, видатковими накладними.

Згідно з п. 5.1. Договору-2 строк (термін) поставки (передачі) товарів: протягом 3 календарних днів з моменту випуску видання відповідним видавцем.

Як вбачається з п. 6.3.1. Договору-2 продавець взяв на себе зобов’язання забезпечити поставку якісних товарів на умовах цього Договору в повному обсягу (кількості) і у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору-2 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти винна сторона сплачує другій стороні цього Договору штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі:

- за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- за порушення грошових зобов’язань стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, за увесь час користування чужими коштами.

Договір-2 набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату періодичних видань № 37585 від 16.03.2015 року на суму 3 597,49 грн. та № 37586/С від 20.03.2015 року на суму 65 716,90 грн.

На виконання умов Договору-1 та Договору-2 позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти попередньої оплати в розмірі 3 597,49 грн. та 65 716,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 846 від 17.03.2015 року та № 906 від 23.03.2015 року.

Відповідно до зведених накладних №П-15-1-(578-1)-15-196-Квітень від 30.04.2015 року, №П-15-1-(578-1)-16-197-Травень від 31.05.2015 року, №П-15-1-(578-1)-199-Липень від 31.07.2015 року, №П-15-1-(578-1)-16-200-Серпень від 31.08.2015 року відповідачем було здійснено поставку періодичних видань на загальну суму 8 081,82 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією №01-37/39 від 14.07.2015 року, у якій просив вжити всіх необхідних заходів для належного виконання свої договірних зобов’язань в частині своєчасної поставки періодичних видань.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за Договорами про закупівлю товару за державні кошти № 16/03-Т1 від 16.03.2015 року та №20/03- Т1 від 20.03.2015 року щодо поставки товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 61 232,57 грн. попередньої оплати та 16 710,62 грн. штрафних санкцій.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на користь відповідача 69 314,39 грн. попередньої оплати за Договорами про закупівлю товару за державні кошти № 16/03-Т1 від 16.03.2015 року та № 20/03-Т1 від 20.03.2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 846 від 17.03.2015 року на суму 3 597,49 грн. та № 906 від 23.03.2015 року на суму 65 716,90 грн.

Відповідач свої зобов’язання за Договорами про закупівлю товару за державні кошти №16/03-Т1 від 16.03.2015 року та № 20/03-Т1 від 20.03.2015 року виконав частково, здійснивши поставку періодичних видань на суму 8 081,82 грн., що вбачається зі зведених №П-15-1-(578-1)-15-196-Квітень від 30.04.2015 року на суму 1 242,55 грн., №П-15-1-(578-1)-16-197-Травень від 31.05.2015 року 4 801,11 грн., №П-15-1-(578-1)-199-Липень від 31.07.2015 року на суму 674,82 грн., №П-15-1-(578-1)-16-200-Серпень від 31.08.2015 року на суму 1 363,34 грн. та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Претензію позивача №01-37/39 від 14.07.2015 року відповідач не задовольнив, грошових коштів не повернув, зворотного суду не довів.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідачем за Договорами про закупівлю товару за державні кошти № 16/03-Т1 від 16.03.2015 року та № 20/03-Т1 від 20.03.2015 року здійснено часткову поставку на суму 8 081,82 грн., у останнього виникло зобов'язання, повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 61 232,57 грн. з розрахунку 69 314,39 грн. (сума попередньої оплати) – 8 081,82 грн. (сума поставленого товару).

Щодо позовних вимог про стягнення 16 710,62 грн. штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що в даному випадку обов'язок відповідача поставити товар за договором поставки є негрошовим зобов'язанням, тому за порушення строку поставки товару мають застосовуватись загальні положення правових норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а не Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (постанова Верховного Суду України від 03.12.2013 № 908/43/13-г).

Так, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи з того, що сторони умовами Договору-1 та Договору-2 передбачили застосування у разі порушення строків зобов’язань пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 286,28 грн. штрафу та 5 633,40 грн. пені за період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року.

В частині стягнення нарахованої позивачем пені в розмірі 6 790,94 грн. суд відмовляє, оскільки сторонами у п.п. 7.2. Договору-1 та Договору-2 погоджено відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, за увесь час користування чужими коштами, саме за порушення грошових зобов’язань, в той час як повернення суми попередньої оплати є негрошовим зобов’язанням.

Судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ідея" (01103, м. Київ, вулиця Німанська, будинок 10, ідентифікаційний код 00128272) на користь Українського державного університету залізничного транспорту (61050, Харківська обл., місто Харків, майдан Фейєрбаха, будинок 7, ідентифікаційний код 01116472), грошові кошти: 61 232,57 грн. (шістдесят одна тисяча двісті тридцять дві гривні 57 копійок) попередньої оплати, 4 286,28 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят шість гривень 28 копійок) штрафу, 5 633,40 грн. (п’ять тисяч шістсот тридцять три гривні 40 копійок) пені та 1 067,29 грн. (одна тисяча шістдесят сім гривень 29 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/12008/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.12.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало