Рішення № 63656668, 19.12.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2016 р. Справа № 906/960/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов.№140/8 від 27.01.2012;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов№376 від 10.10.2016; ОСОБА_3 - дов. №372 від 07.10.2016;

від третьої особи: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Дочірнього підприємства "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Левківської сільської ради

про стягнення 215199,68грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 215199,68грн, завданої внаслідок засмічення земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 28.07.2014, акт обстеження засміченої земельної ділянки від 28.07.2014, припис №117/3 від 30.07.2014, розрахунки розміру шкоди.

Ухвалою суду від 03.11.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Левківську сільську раду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 27.10.2016.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 99). Вимог ухвали суду від 01.12.2016 не виконав.

16.12.2016 на адресу суду від Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2016 надійшли копії проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирської області та плану лісонасаджень ДП "Червоноармійський лісгосп АПК".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Житомирській області (позивач) у період з 08.07.2014 по 28.07.2014 проведено планову перевірку Дочірнього підприємства "Червоноармійський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (ДП "Червоноармійський лісгосп АПК") (відповідач) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, під час якої виявлено ряд порушень чинного законодавства, про що 28.07.2014 складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с. 11-17).

Відповідальна за охорону навколишнього природного середовища особа - директор ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" із зазначеним актом перевірки не погодився, про що свідчить відповідна відмітка в самому акті (а.с. 17, на звороті).

Крім того, під час перевірки відповідача на підтвердження фактів засмічення земельної ділянки позивачем складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 28.07.2014 (а.с. 18). Згідно даних, зазначених в акті в результаті обстеження земельної ділянки факт влаштування несанкціонованого звалища побутових відходів, будівельних, виробничих та інших виявлено поблизу автодороги, що веде із м.Житомира до с.Левків праворуч від дороги.

На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 28.07.2014 (а.с. 11-17) і акту обстеження засміченої земельної ділянки від 28.07.2014 (а.с. 18) та у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007, позивачем здійснено розрахунки розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок №1 площею 1380м.кв., №2 площею 540м.кв., №3 площею 900м. кв., №4 площею 280м.кв., №5 площею 576м.кв., №6 площею 249м.кв., №7 площею 152м.кв. на загальну суму 215199,68грн (а.с. 23-30).

Позивачем відповідачу 04.08.2014 направлявся припис №117/3 від 30.07.2014 про усунення виявлених порушень (а.с.19), а також 02.09.2014 - претензія №60-18/3 від 02.09.2014 про відшкодування шкоди, заподіяної державі, в сумі 215199,68грн (а.с. 21, 22).

Проте, зазначена вище претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заподіяної шкоди в розмірі 215199,68грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України з е м л е к о р и с т у в а ч і зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Також, згідно ст.35 Закону України "Про охорону земель" в л а с н и к и і з е м л е к о р и с т у в а ч і, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, в тому числі, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

За змістом ст.17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Варто зауважити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства (у тому числі у випадках завдання шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок), у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення захисту земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям покладено саме на в л а с н и к і в і з е м л е к о р и с т у в а ч і в, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання зазначених обов'язків.

Проте, суд вважає за необхідне вказати на наступні обставини.

Згідно розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №455 від 15.12.2011 у зв'язку з припиненням юридичної особи - Дочірнього підприємства "Житомирський лісгосп АПК" шляхом приєднання до ДП "Червоноармійський лісгосп АПК", було припинено право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 6663,4га, у тому числі, на території Левківської сільської ради площею 208,6га (а.с. 61).

Крім того, зазначеним розпорядженням ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" зобов'язано розробити технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, який посвідчує право користування земельними ділянками та подати її на затвердження до обласної державної адміністрації.

На виконання розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №455 від 15.12.2011 ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" розроблено проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" (а.с. 102-115).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області №2457/вих від 24.07.2014 (а.с. 76), в якому вказано, що станом на 24.07.2014 згідно розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №455 ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" розробляє землевпорядну документацію, зокрема, і на земельні ділянки, що вказані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 28.07.2014. При цьому, дані земельні ділянки відповідно до статистичної звітності по формі 6-зем станом на 01.07.2014 обліковуються за ДП "Житомирський лісгосп АПК".

Також, згідно плану лісонасаджень ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" (лісовпорядкування 2012 року) у Житомирському лісництві земельна ділянка 79 кварталу має площу 58,4га, земельна ділянка 13 кварталу має площу 116,9га, земельна ділянка 14 кварталу має площу 52,7га (а.с. 116-121).

З опису меж цих земельних ділянок вбачається, що тільки земельна ділянка 13 кварталу межує з автодорогою. При цьому, зазначена земельна ділянка знаходиться біля дороги, що веде від траси Житомир - Київ до с.Левків та розміщена ліворуч від дороги.

Інші земельні ділянки з будь-якими автодорогами не межують, що підтверджується викопіюванням із публічної кадастрової карти (а.с. 71).

Будь-яких доказів, що земельні ділянки, на яких встановлено факт влаштування несанкціонованого звалища, належить до земель лісокористування ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" позивачем не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи неприналежність земельних ділянок, на яких встановлено факт влаштування несанкціонованого звалища, відповідачу, вина останнього у порушенні природоохоронного законодавства, встановленому в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 28.07.2014, відсутня. Тому, суд не вбачає підстав для нарахування суми збитків саме ДП "Червоноармійський лісгосп АПК".

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Отже, враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - третій особі (рек. з пов.)