Рішення № 63656658, 19.12.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2016 р. Справа № 906/1048/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 30000,02грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30000,02грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару згідно умов договору №97 купівлі-продажу необробленої деревини від 15.01.2016.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить розписка у справі (а.с. 71). До суду 19.12.2016 надійшла заява №493 від 19.12.2016 про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На підтвердження факту направлення боржнику копії ухвали суду від 08.12.2016 судом долучено до матеріалів справи копію реєстру Ф-103 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції (судова повістка) за 09.12.2016 та копію витягу із сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 76-78).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони у справі були належним чином повідомлені судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець, відповідач) укладено договір №97 купівлі-продажу необробленої деревини (далі - Договір) (а.с. 9-11).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти лісоматеріали круглі для лущення, названі в подальшому "товар", протягом 2016 року, на умовах: СРТ склад продавця згідно правил ІНКОТЕРМС-2010.

Специфікація і технічні умови товару визначені в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3 Договору).

Ціна за один щільний кубічний метр товару фіксується в гривнях і приймається згідно додатку №2 даного договору (п.2.1 Договору).

Сума договору орієнтовно складає 800000,00грн (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору оплата поставленого товару проводиться покупцем у національній валюті України шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця.

Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що термін розрахунків між сторонами - 5 банківських днів з моменту здійснення поставки товару. Можлива попередня оплата за узгодженням сторін. У разі отримання попередньої оплати, продавець зобов'язується поставити покупцеві товар на суму передоплати протягом десяти банківських днів з моменту надходження коштів на рахунок продавця.

Згідно п.4.1 Договору товар за цим договором поставляється у відповідності з графіком поставки товару, який є невід'ємною частиною цього договору. Графік узгоджується сторонами на квартал окремо не пізніше трьох робочих днів до початку кварталу, на який складається такий графік. Товар згідно з цим договором поставляється партіями. Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, складатиме суму всіх партій товару, поставлених продавцем покупцеві.

Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими особами покупця товарно-транспортної накладної (ТТН) або актів приймання-передачі товару (п.4.4 Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016. У разі, коли після закінчення строку дії цього договору одна зі сторін не виконала своїх зобов'язань згідно договору в повному обсязі, строк дії договору подовжується до моменту виконання відповідною стороною цих зобов'язань (п.9.1, п.9.2 Договору).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №97 купівлі-продажу необробленої деревини від 15.01.2016, який за своєю правовою природою є договорами поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

При цьому, ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, п.3.2 Договору сторони передбачили, що термін розрахунків між сторонами - 5 банківських днів з моменту здійснення поставки товару. Можлива попередня оплата за узгодженням сторін. У разі отримання попередньої оплати, продавець зобов'язується поставити покупцеві товар на суму передоплати протягом десяти банківських днів з моменту надходження коштів на рахунок продавця.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої зобов`язання згідно умов договору №97 купівлі-продажу необробленої деревини від 15.01.2016 виконав належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти на загальну суму 162543,90грн, що, зокрема, підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 (а.с. 19).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач не здійснив поставку товару в повному обсязі в установлений строк, лише на суму 132543,88грн (про що свідчать товарно-транспортні накладні №05 від 17.04.2016, №04 від 10.04.2016, №03 від 31.03.2016, №02 від 26.03.2016 (а.с. 46-53)), та не повернув позивачу сплачену ним передплату.

При цьому, у п.5.5 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання зобов'язання щодо поставки товару (його частини) у строки, встановлені цим договором, продавець зобов'язується на протязі десяти календарних днів з дня, наступного за днем, коли таке зобов'язання повинно було б бути виконано, повернути покупцеві передоплату, сплачену останнім на умовах цього договору, за мінусом суми, на яку поставку товару за цим договором вже здійснено.

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Керуючись наведеним, позивач направив відповідачу вимогу №272 від 30.06.2016, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар у сумі 30000,02грн (162543,90грн - 132543,88грн) (а.с. 15, 62).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар на суму 30000,02грн, або повернув попередню оплату в розмірі 30000,грн.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів повернення попередньої оплати чи поставки товару на суму 30000,02грн суду не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 30000,02грн попередньої оплати обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна (35313, Рівненська область, Рівненський район, смт Оржів, вул. Заводська, буд.9; ідентифікаційний код 25322516):

- 30000,02грн - попередньої оплати;

- 1378,00грн - судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - відповідачу на адресу: 11500, АДРЕСА_1 (рек. з повід.)