Рішення № 63656516, 19.12.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 907/746/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН", м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс", с.Велика Добронь Ужгородського району

про стягнення 9816,82 грн. заборгованості

Головуючий суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю "100 ШИН", м.Одеса заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс", с.Велика Добронь Ужгородського району про стягнення заборгованості в розмірі 9816,82 грн., в тому числі 4500,00 грн. - сума основного боргу, 687,82 грн. - сума три проценти річних та 4629,00 грн. - інфляційні втрати за поставлений товар.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань по оплаті отриманих у червні 2014р. автошин 385/65R22.5-20 Boto BT668 160K в кількості 4 штуки, у зв’язку з чим у нього виник борг перед позивачем на загальну суму 9816,82 грн.

Позивач стверджує, що згідно видатковою накладною №1621 від 25.06.2014р. на суму 16400,00 грн. та рахунку на оплату 2357 від 25.06.2014р. на таку ж суму, підписаними представниками обох сторін, товар, зокрема автошини в кількості 4 штуки, був поставлений відповідачу, який оплату його вартості здійснив частково, семи платежами на загальну суму 11900,00 грн., внаслідок чого утворився борг в розмірі 4500,00 грн. Далі, з огляду на факт прострочення, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4629,00 грн. та три проценти річних на суму 687,82 грн. Окрім того, отримавши зазначені автошини, відповідач ухилився від підписання відповідного Договору Л00023152 від 23.06.2014р.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, не повідомив суд про причини своєї неявки.

Відповідач, на вимоги суду (ухвали суду у справі від 17.11.2016р. та від 06.12.2016р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду спору.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, тому першочерговим та необхідним в даній справі є встановлення факту укладання між сторонами договору з урахуванням вимог закону.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. ст. 181-185 ГК України з урахування положень глави 53 ЦК України, яка регулює порядок укладання, зміни і розірвання договорів.

Як зазначає позивач, між сторонами досягнута усна домовленість щодо купівлі-продажу товару, згідно якої позивач (Продавець) передає у власність відповідачу (Покупцю), а останній приймає та оплачує товар, зокрема автошини 385/65R22.5-20 Boto BT668 160K в кількості 4 штуки за ціною 16400,00 грн.

Позивачем, відповідно до видаткової накладної 1621 від 25.06.2014р. на суму 16400,00 грн. та рахунку на оплату 2357 від 25.06.2014р. на суму 16400,00 грн., підписаними представниками обох сторін, зазначені автошини в кількості 4 штуки були поставлені відповідачу. Разом з цим, для оформлення правовідносин, позивачем також було надано відповідачу проект Договору Л00023152 від 23.06.2014р. в двох примірниках, однак відповідач ухилився від укладення зазначеного Договору та не вчинив жодних дій, які б підтверджували факт укладення або наявності зауважень до нього.

Відповідач, прийнявши товар у свою власність, частково виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 4500,00 грн.

З урахуванням вищезазначеного, господарський суд дійшов висновку про те, що між сторонами укладений договір, згідно якого позивач виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки товару (автошин 385/65R22.5-20 Boto BT668 160K в кількості 4 штуки) відповідачу, а відповідач прийняв означений товар, що підтверджується копіями видаткової накладної № 1621 від 25.06.2014р. на суму 16400,00 грн. та рахунком на оплату № 2357 від 25.06.2014р. на суму 16400,00 грн., підписаних обома сторонами договору, що містяться в матеріалах справи. З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 4500,00 грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, з метою досудового вирішення спору, позивач направляв відповідачеві лист-вимогу від 10.10.2016р. про сплату боргу у добровільному порядку, проте відповіді останнього на адресу позивача не надходило, а борг погашено не було.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Крім того, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за товар, нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно з розрахунком становлять 4629,00 грн. та три проценти річних, що згідно з розрахунком позивача становлять 687,82 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням наведених правових норм, проаналізувавши зазначені розрахунки позивача, вимоги останнього про стягнення інфляційних втрат та три проценти річних слід визнати такими, що відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю на загальну суму 9816,82 грн., в тому числі 4500,00 грн. - сума основного боргу, 687,82 грн. - сума три проценти річних та 4629,00 грн - інфляційні втрати за поставлений товар.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82– 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" (89463, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Велика Добронь, вул.Сечені, 6; код ЄДРПОУ: 34278157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН" (65031, м.Одеса, вул. Новомосковська дорога, 5, код ЄДРПОУ: 37873875, поштова адреса: 02660, м.Київ, пр-т Юрія Гагаріна, 23) суму 9816,82грн. заборгованості, в тому числі сума 4500,00 грн. - сума основного боргу, 687,82 грн. - сума три проценти річних та 4629,00 грн. - сума інфляційних втрат, а також суму 1378,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 22.12.2016р.

Суддя Йосипчук О.С.