Рішення № 63656368, 19.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 904/10207/16

За позовом ОСОБА_1, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Комунального підприємства "Солом'янка-Сервіс", м. Київ

відповідача-2: Державного реєстратора Примака Дмитра Федоровича, м. Київ

відповідача-3: ОСОБА_3, м. Макіївка, Донецька область

відповідача-4: Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", смт. Софіївка, Дніпропетровська область

про визнання протиправним рішення, скасування реєстраційних дій, визнання недійсним договору та наказу

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

позивачка: ОСОБА_1 паспорт № НОМЕР_3 від 02.07.1997

від позивача: Прокопенко В.М. - адвокат за дов. № б/н від 28.07.2016

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

від відповідача-3: не з'явились

від відповідача-4: Балакін Є.В. представник за дов. № 10-юр від 08.09.2016

ОСОБА_6 паспорт № НОМЕР_4 від 02.07.1997

вільний слухач: ОСОБА_7 паспорт № НОМЕР_5 від 26.09.2006

вільний слухач: ОСОБА_8 паспорт № НОМЕР_6 від 18.11.1998

вільний слухач ОСОБА_9

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Комунального підприємства "Солом'янка-Сервіс", відповідача-2: Державного реєстратора Примака Дмитра Федоровича, відповідача-3: ОСОБА_3 та відповідача-4: Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" про визнання протиправними рішень, скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 05.12.2016.

Разом із позовом позивачка звернулась із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на нерухоме і рухоме майно СФГ «Олександро-Володимирське».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 накладено арешт та заборону відчуження нерухомого майна, що належить Сільському (Фермерському) господарству "Олександро-Володимирське".

15.11.2016 через канцелярію суду від позивачки надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій вона просить суд:

- визнати недійними рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирське» № 1/2016 від 06.09.2016, наказ № 1-К про звільнення Голови господарства від 06.09.2016, договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирське», укладеного від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_10;

- визнати реєстраційний запис в реєстраційній справі № 1_217_000126_22 щодо проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу СФГ «Олександро-Володимирське», вчинений державним реєстратором Примаком Д.Ф. від 07.09.2016 на підставі рішення засновника № 1/2016 СФГ «Олександро-Володимирське» недійсним та скасувати даний реєстраційний запис.

Дана заява була прийнята судом до розгляду.

29.11.2016 від позивачки надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів того, що правоохоронними органами ведеться досудове розслідування у справі самовільного заволодіння корпоративними правами, земельними ділянками, транспортними засобами, зерновими культурами, врожаєм та майном СФГ «Олександро-Володимирське».

05.12.2016 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.12.2016 представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи адвокатський запит про отримання інформації щодо реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_11 за вказаними у запиті адресами.

Ухвалою суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено на 06.12.2016.

06.12.2016 від позивача надійшла заява про здійснення технічної фіксації судового процесу у справі № 904/10207/16 за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дане клопотання.

В наступних судових засіданнях, на підставі вищезазначеної заяви позивача, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/10207/16 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи Документообіг господарських судів. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1008176MB10869.

Ухвалою суду від 06.12.2016 розгляд справи відкладено на 19.12.2016.

07.12.2016 через канцелярію суду від позивачки надійшли пояснення у справі.

08.12.2016 від позивачки надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів.

09.12.2016 від голови СФГ «Олександро-Володимирівське» - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд винести рішення на свій розсуд відповідно до вимог чинного законодавства.

У даному відзиві він зазначив, що факт підпису позивачкою оспорюваних документів йому нічого не відомо, хто надавав документи реєстраторові він не знає. Не спростовує факту наявності порушених кримінальних справ, що внесені Генеральною прокуратурою України до ЄДР, а саме № 42016000000002801 від 10.10.2016 за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України та факту наявності проведеної судово-почеркознавчої експертизи, за результатами якої отримано висновок № 15578-15582/16-32 від 19.10.2016, з яким СФГ «Олександро-Володимирівське» погоджується.

19.12.2016 від представника відповідача-4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову, оскільки висновок експертів у кримінальному провадженні, на яку посилається позивач як на основний доказ відсутності волевиявлення на відчуження частки у статутному складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимірівське», виконаний за іншим процесуальним законом, за постановою органу розслідування, а не суду, з питаннями, поставленими на вирішення експертів з метою доказування кримінального правопорушення, а не з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору. А тому, вважає висновок від 19.10.2016 № 15578-15582/16-32 виконаний експертами у кримінальному провадженні, не може вважатись актом судової експертизи у даній господарській справі.

19.12.2016 від представника відповідача-4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження № 420160000000002801 та надіслання матеріалів справи № 904/10207/16 до органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

19.12.2016 представник відповідача-4 подав клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у позивача належно засвідчену копію рішення комісії Міністерства юстиції України, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, подану на дії державного реєстратора в адміністративному порядку. У разі відсутності у позивача зазначеного рішення, зобов'язати позивача надати письмові пояснення з обставин оскарження дій державного реєстратора в адміністративному порядку та витребувати, прийняте рішення за результатами розгляду скарги, безпосередньо у органу, який його прийняв. Також, у даному клопотанні представник відповідача-4 просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Представником відповідача-4 до вищевказаного клопотання не надано доказів оскарження саме позивачкою дій державного реєстратора в адміністративному порядку до комісії Міністерства юстиції України, не надано звернення до комісії до комісії Міністерства юстиції України щодо надання відповідних доказів та відмови даного органу в їх наданні, а також, у даному клопотанні представником відповідача-4 не наведеного обґрунтовано, яким чином наявність даних документів може вплинути на результат розгляду господарським судом даної справи, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача-4 про витребування доказів.

Враховуючи відмову суду у задоволенні клопотання про витребування доказів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду даної справи на п'ятнадцять днів.

19.12.2016 від представника відповідача-4 ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив задовольнити позовні вимоги позивачки у повному обсязі.

Відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 47 том 3).

Відповідач-2 явку у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт (арк. с. 104 том 3) з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача-2, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач-3 явку у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. А саме, оскільки відповідач-3 зареєстрований на території проведення антитерористичної операції, а саме за адресою: АДРЕСА_1, останнього було повідомлено шляхом розміщення 17.11.2016 на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) інформації про дату, місце та час проведення судового засідання по розгляду справи № 904/10207/16 (арк. с. 106 том 3).

Підпунктами 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 встановлено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

У судовому засіданні 19.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки та представників відповідача-4, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Олександро-Володимирівське» (далі - господарство, відповідач-4) було зареєстровано як юридичну особу 11.07.2002, реєстраційна справа № 04052399Ю0010203, відповідно до Статуту Селянського (фермерського) господарства «Олександро-Володимирівське», затвердженого протоколом № 1 загальних зборів СФГ "Олександро-Володимирівське" від 27.11.2012 (далі - Статут, арк. с. 28-40 том 1).

Селянське (фермерське) господарство «Олександро-Володимирівське» керується у своїй діяльності та діє у відповідності до: Закону України «Про фермерське господарство», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових документів у відповідності до чинного законодавства (п. 1.1 Статуту ).

Місцезнаходження господарства: 53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Лесі Українки, буд. 22 (п. 1.3 Статуту).

Засновником та головою господарства є ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 02.07.1997, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 (п. 1.4 Статуту).

У пункті 1.5 Статуту зазначено, що членами господарства є: ОСОБА_6, ОСОБА_12.

Відповідно до пункту 4.15 Статуту, ОСОБА_1 - засновник господарства, якій належить: 600 грн., що розподілено на 3 частки та складає 100 % статутного капіталу, 1 (одна) частка дорівнює 200 гривень та складає 33, 34 %.

Згідно пункту 15.1 Статуту, зміни та доповнення до статуту господарства приймаються одноособово на підставі рішення засновника господарства та оформлюються у формі рішення засновника.

В матеріалах справи міститься рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 № 1/2016 (арк. с. 16 том 2).

Як назначено у рішенні № 1/2016 від 06.09.2016, присутніми були засновник ОСОБА_8 - частка у статутному капіталі 100 % та запрошений: ОСОБА_3.

У вищевказаному рішенні зазначено, що засновник господарства вирішила:

- згідно договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016, ОСОБА_1 продала належну їй частку в складеному капіталі господарства у розмірі 600 грн., що становить % (сто) відсотків розміру Складеного капітала господарства, ОСОБА_3, таким чином прийняти його до складу засновників господарства. Згідно вищевказаного договору ОСОБА_1 вийшла зі складу засновників СФГ «Олександро-Володимирівське»;

- частки у складеному капіталі господарства розподілити між засновниками наступним чином: ОСОБА_3 - володіє 100 % (ста) відсотками розміру складеного капіталу господарства, що становить 600 грн.;

- звільнити голову господарства ОСОБА_1 з 06.09.2016.

- головою господарства призначити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) з 07.09.2016;

- затвердити Статут господарства у новій редакції.

В матеріалах справи міститься наказ № 1-к від 06.09.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства, на підставі вищевказаного рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016 (арк. с. 20 том 1).

Також, до матеріалів справи залучено копію договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 06.09.2016, укладений ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) (арк. с. 21-22 том 1).

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу від 06.09.2016, продавець зобов'язується передати у власність покупця належному йому частку у складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське», відомості про яку зазначені в п. 1.3 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах визначених цим договором.

Відомості про частку продавця, що відчужується: номінальна вартість частки, що відчужується: 600 грн. Відчужувана частка складає 100 % складеного капіталу господарства (п. 1.3 договору купівлі-продажу).

У пункті 2.1 договору купівлі-продажу зазначено, що право власності на частку, що є предметом цього договору, переходить від продавця до покупця з моменту підписання договору та є підставою для проведення державної реєстрації зміни складу учасників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

07.09.2016 державним реєстратором Примаком Д.Ф., на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 № 1/2016, були проведені реєстраційні дії щодо внесення змін відомостей про юридичну особу СФГ «Олександро-Володимирівське» у реєстраційній справі № 1_217_000126_22 (арк. с. 24-27 том 1, арк. с. 130 том 2). Зареєстровано нову редакцію Статуту господарства, відповідно до якого засновником СФГ «Олександро-Володимирівське» є ОСОБА_3 із часткою у складеному капіталі - 100% у розмірі 600 грн. (арк. с. 145-153 том 2).

18.10.2016, на підставі договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 06.09.2016 та рішення засновника № 1/2016 від 06.09.2016, СФГ «Олександро-Володимирівське» було подано документи до Державної реєстраційної служби необхідні для проведення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів господарства (арк. с. 140 том 2).

ОСОБА_1 зазначає, що вищевказані рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016, договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 та наказ № 1-к від 06.09.2016 про звільнення її з посади голови господарства є сфальсифікованими, оскільки позивачка ніяких рішень 06.09.2016 не приймала та не підписувала, договір купівлі-продажу частки від 06.09.2016 ні з ким не укладала, а її підписи на даних документах підроблені.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд визнати недійсними рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 № 1/2016 та скасувати реєстраційний запис в реєстраційні справі № 1_217_000126_22 щодо проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу СФГ «Олександро-Володимирське», вчинений державним реєстратором Примаком Д.Ф. від 07.09.2016, на підставі рішення засновника № 1/2016 СФГ «Олександро-Володимирське».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 114 Господарського кодексу України, фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 3 Закону встановлено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина 1 статті 4 Закону).

Згідно частини 2 статті 5 Закону, громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Як встановлено судом вище, відповідно до Статуту та відомостей у ЄДР, СФГ «Олесандро-Володимирівське» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно копії паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_3, виданого Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 02.07.1997, відповідність оригіналу якого було встановлено судом у судовому засіданні, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (арк. с. 60 том 2).

Пунктом 1.5 Статуту господарства встановлено, що його членами є: ОСОБА_6 та ОСОБА_12.

У відповідності до копії паспорту ОСОБА_6 НОМЕР_4, виданого Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 02.07.1997, відповідність оригіналу якого було встановлено судом у судовому засіданні, місце проживання ОСОБА_6 також зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (арк. с. 28 том 3).

З відміток про сімейний стан у паспортах ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вбачається, що останні з 11.02.1978 перебувають в офіційному шлюбі, що також підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу від 04.03.1978 (арк. с. 33 том 3).

Відповідно до копії паспорту ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) НОМЕР_7, виданого Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 10.02.2003, місце проживання останньої також зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (арк. с. 31 том 3). Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_8 від 20.12.21978, ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (арк. с. 32 том 3).

До матеріалів справи залучені копії:

- державного акту на право приватної власності на землю, згідно якого у приватну власність ОСОБА_6 було передано земельна ділянка площею 0, 1565 гектарів, розташована на території АДРЕСА_3 Софіївської селищної ради. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку 0, 150 га, ведення особистого господарства 0, 0065 га. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної на землю за № 350 від 17.11.1999 (арк. с. 34-35 том 3);

- свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_3 (арк. с. 36 том 3);

- копія домової книги для реєстрації громадян, що мешкають у будинку АДРЕСА_3, згідно якої у будинку АДРЕСА_3 зареєстрований власник будинку - ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_2.) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) та зазначені паспортні дані вказаних осіб (арк. с. 38-41).

Таким чином, Селянське (фермерське) господарство «Олександро-Володимирівське» було створене ОСОБА_1, членами даного господарства є виключно члени її родини (чоловік та донька), зареєстроване господарство як юридична особа за місцем проживання родини ОСОБА_1, що відповідає вимогам статей 1, 5 Закону України «Про фермерське господарство» та статті 3 Сімейного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що Генеральною прокуратурою України, згідно витягу з кримінального провадження № 42016000000002801 від 10.10.2016, було внесено запис до ЄДР за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та розпочато досудове розслідування (арк. с. 46 том 1).

До справи залучено висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 № 15578ч15582/1632, складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи здійсненої на виконання постанови Генеральної прокуратури України від 11.10.2016 у кримінальному провадженні № 42016000000002801 від 10.10.2016 (арк. с. 49-72 том 1).

На вирішення судово-почеркознавчої експертизи поставлені, зокрема, наступні питання: 2.8 чи виконано підпис (рукописний запис) у двох ідентичних примірниках рішення засновника № 1/2016 СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 в рядку «Громадянка України ОСОБА_1____» ОСОБА_1 або іншою особою? чи виконано підпис (рукописний запис) у наказі № 1-к про звільнення голови господарства від 06.09.2016 в рядку «Голова _____ ОСОБА_1.» ОСОБА_1 або іншою особою? чи виконано підпис (рукописний запис) договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 в рядку «Продавець громадянка України ОСОБА_1____» ОСОБА_1 або іншою особою?

В описовій частині вищевказаного висновку, на дослідження експертів надано, зокрема, наказ № 1-к від 06.09.2016 про звільнення керівника на 1 арк., два ідентичні примірники рішення засновника № 1/2016 СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 на 2 арк. та договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське», укладений від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, від 06.09.2016 на 1 арк.

У пунктах 9-11 висновків зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1 у наказі № 1-к від 06.09.2016 про звільнення керівника, рішенні засновника № 1/2016 СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 та договорі купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Також, зі змісту Статуту СФГ "Олександро-Володимирське" вбачається, що в останньому не передбачено продаж частки у складеному капіталі господарства іншим особам, не членам родини засновника господарства.

Заперечення представника відповідача-4 щодо того, що висновок судової-почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 № 15578ч15582/1632 не є належним доказом у дані справі, оцінюються судом критично з нижченаведених підстав.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що даний висновок експертної установи є належним та допустимим доказом у даній справі, а проведення експертизи щодо дійсності підпису позивачки в межах даної справи не є доцільним, а лише призведе до затягування розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Також, судом прийнято до уваги особисте заперечення ОСОБА_1 щодо прийняття спірного рішення від 06.09.2016 № 1/2016 та укладення договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 06.09.2016.

Враховуючи викладене, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає вимогу позивачки про визнання недійсним рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки останнє нею не приймалось та не підписувалось.

Щодо вимоги позивачки про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України зокрема передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зважаючи на те, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 06.09.2016 обґрунтовані відсутністю з боку ОСОБА_1 волевиявлення на укладання даного договору, судом прийняті до уваги вищеперелічені докази у їх сукупності, які підтверджують, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, а також особисте заперечення ОСОБА_1 у судових засіданнях щодо підписання спірного договору.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016, на підставі ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимоги позивачки про визнання недійсними наказу № 1-к від 06.09.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016.

Підвідомчість господарських спорів визначена у ст. 12 ГПК України.

Вимога про визнання недійсним наказу про звільнення звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016 є трудовим спором, а тому не відноситься до підвідомчості господарського суду.

Відповідно до абз. 4 п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», якщо в позовній заяві об'єднано вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання, звільнення, відкликання, поновлення на посаді тощо керівників чи інших посадових осіб юридичної особи з підстав порушення норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", інших норм цивільного та господарського законодавства, статуту товариства з вимогами скасувати наказ про призначення (звільнення, відкликання) керівника чи іншої посадової особи або розірвати трудовий контракт, укладений з керівником чи іншими посадовими особами, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України відмовляє у прийнятті позовної заяви в частині вимог, які стосуються відповідного наказу або трудового контракту, а у разі помилкового порушення провадження у справі щодо наведених вимог - припиняє провадження в частині цих вимог на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спір в частині визнання недійсним наказу № 1-к від 06.09.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства, не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги позивачки про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - СФГ «Олександро-Володимирівське» у реєстраційній справі № 1_217_000126_22, здійсненої на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016 суд вважає дану вимогу похідною та відзначає, що оскільки на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 № 1/2016, визнаного судом недійсним, проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу СФГ «Олександро-Володимирівське», є можливим задовольнити позовні вимоги у вищевказаній частині позову та скасувати проведену 07.09.2016 державним реєстратором Примаком Д.Ф. державну реєстрацію змін до відомостей про СФГ «Олександро-Володимирівське».

Щодо порушення прав позивачки діями відповідача-2 - державного реєстратора Примака Д.Ф., а саме дії щодо реєстрації змін до реєстраційної справи СФГ «Олександро-Володимирівське», суд зазначає наступне.

У пункті 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4 зазначено, що у тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді.

В обґрунтування вищезазначеної позовної вимоги, позивачка зазначає, що державний реєстратор Примак Д.Ф. не перевірив візуальну схожість підписів засновника підприємства - ОСОБА_1, що містяться у поданих документах, та на документах, що знаходились у реєстраційні справі електронному вигляді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: 1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; 2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; 3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; 6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; 7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається (ч. 1-2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Статтею 28 Закону України встановлені підстави для відмови у державній реєстрації, якими є: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що перевірка відповідності підписів на документах не входить до обов'язку державного реєстратора під час прийняття документів та безпосередньо здійснення державної реєстрації.

Отже, господарський суд не вбачає порушення прав позивачки відповідачем-2 - державним реєстратором Примаком Д.Ф. щодо внесення ним змін до відомостей про юридичну особу СФГ «Олександро-Володимирівське» до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому відмовляє у позові в частині відповідача-2.

Зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, вбачається, що позивачкою не сформульовано та не заявлено до суду жодної позовної вимоги до відповідача-1, а тому у позові щодо відповідача-1 суд відмовляє.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження № 420160000000002801 та надіслання матеріалів справи № 904/10207/16 до органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України, суд не вбачає підстав для його задоволення з нижченаведеного.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Тобто, даною статтею передбачений виключний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Оскільки кримінальне провадження № 420160000000002801 перебуває у стадії досудового розслідування та, на момент розгляду даної справи, його не передано до суду, у господарського суду відсутній обов'язок зупинити провадження у даній справі.

Також, господарський суд не вважає за доцільне направляти матеріали справи до органу досудового розслідування, оскільки дана справа не містить оригіналів спірних або інших документів, які б безперечно мали б ознаки фіктивності чи підробки таких документів, або інші дані необхідні для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420160000000002801.

Натомість, встановлення вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, фактів, що мають значення для розгляду даної справи, може бути підставою для перегляду даної господарської справи за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача-4 на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 4134 грн.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 904/10207/16 в частині визнання недійсним Наказу № 1-к від 06.09.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства, на підставі рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» № 1/2016 від 06.09.2016, припинити.

Визнати недійсним рішення засновника СФГ «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016 № 1/2016.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарство «Олександро-Володимирівське» від 06.09.2016, укладений між ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).

Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Селянське (фермерське) господарство «Олександро-Володимирівське» (ідентифікаційний код 32075386), яка була проведена 07.09.2016 державним реєстратором Примаком Дмитром Федоровичем, номер запису 355088168484.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Олександро-Володимирівське» (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Лесі Українки, 22; ідентифікаційний код 32075386) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4134 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.12.2016

Суддя В.І. Ярошенко