Рішення № 63656096, 15.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 грудня 2016 р. Справа № 902/328/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД" м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" Республіка Білорусь,

м. Мінськ

про стягнення 8100 дол. США, що еквівалентно 212868,00 грн. та пені в сумі 617,6 дол. США, що еквівалентно 16177,96 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

При секретарі судового засідання Мовчан Г.М.

За участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 74 від 15.08.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність без номера від 23.11.2016 року.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" про стягнення про стягнення заборгованості в сумі 8100 дол. США, що еквівалентно 212868,00 грн., та пені в сумі 617,60 дол. США, що еквівалентно 16177,96 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД" на підставі контракту №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" товар - 3000 кг череди трави на загальну суму 8100 доларів США, за який відповідач в обумовлений контрактом термін не розрахувався. З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача 8100 дол. США заборгованості, що еквівалентно 212868,00 грн., та пеню в сумі 617,6 дол. США за 76 днів прострочення сплати боргу в період з 13.01.2016 року по 29.03.2016 року.

Ухвалою суду від 18.04.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/328/16 та призначено до розгляду на 21.06.2016р. та зупинено провадження у справі, у відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України, з метою належного повідомлення відповідача (нерезидента) про розгляд справи за його участю.

У зв"язку з невкою в судові засідання представника відповідача, ненадання сторонами витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалами суду від 21.06.2016р. та від 27.09.2016р. розгляд справи відкладався на 27.09.2016р. та 29.11.2016р., провадження у справі зупинялось, у відповідності до ч.1 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою суду від 29.11.2016р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 29.11.2016р. оголошено перерву на 15.12.2016р.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 42-47, т.1) позовні вимоги відхилив повністю. Зазначив, що позивач дійсно поставив відповідачу 3000 кг череди трави на загальну суму 8100 доларів США, однак партія товару виявилась неякісною та не відповідною умовам контракту №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року та специфікації № 10 від 27.10.2015 року.

Натомість позивач стверджував, що поставлений ним товар відповідав вимогам нормативної документації Республіки Білорусь, вимогам, викладеним в додатку до специфікації №10 від 27.10.2015 року до контракту № ВВ 13/12/12 від 11.01.2013 року та відхиляв твердження відповідача про поставку товару неналежної якості.

В своїх письмових "запереченнях на відзив" від 23.09.2016 року (а.с. 104-109, т. 2) позивач зокрема зазначив, що при підготовці товару до відвантаження (експорту) в межах виконання зобовязань по контракту №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року і специфікації № 10 від 27.10.2015 року, ТОВ "Фітосвіт ЛТД" надало Державній ветеринарній і фітосанітарній службі України 3000 кг трави череди для перевірки і проходження експертизи у відповідності з діючими фітосанітарними нормами країни імпортера.

10.11.2015 року був виданий фітосанітарний сертифікат № 75/03-039/ВХ-313760, який засвідчив, що надана череди трава в кількості 3000 кг (83 місця), яка транспортується на адресу імпортера ТОВ "ПАДІС`С", перевірена та пройшла експертизу, визнана вільною від шкідників і відповідає діючим фітосанітарним вимогам країни-імпортера.

Посилання відповідача на те, що поставлена сировина не відповідала вимогам специфікації в частині товарознавчих вимог щодо наявності стеблин, позивач також вважає безпідставними, стверджуючи що вміст масової частки стеблин в сировині не перевищував допустимих норм, передбачених специфікацією від 27.10.2015 року № 10.

Також як вбачається із письмових пояснень позивача, які надійшли до суду 26.09.2016 року із супровідним листом за № 96 (а.с. 4-6, т.2) та пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, до міста Мінськ для з'ясування питання про якість поставленого товару були відряджені співробітники ТОВ "Фітосвіт ЛТД" - менеджер з ЗЕД ОСОБА_3 та начальник комерційного відділу ОСОБА_4 За чотири робочих дні перебування з 27.01.2016 року по 01.02.2016 року дані працівники з надуманих мотивів не були допущені посадовими особами ТОВ "ПАДІС`С" на склад з метою огляду мішків і всієї партії сировини на предмет зараження гризунами.

Позивач також зазначає, що Державним підприємством "Мінська обласна державна інспекція по насінництву, карантину і захисту рослин" видано акт карантинного фітосанітарного контролю (нагляду) від 16.11.2015 року № 05/33-15/1197. В акті зазначено про те, що він складений інспектором Фомченко Я.П. в складському приміщенні ТОВ "ПАДІС`С" за адресою: м. Мінськ, вул. Корвата, 86, к. 1. Інспектором було відібрано зразки продукції і карантинних обєктів виявлено не було.

Позивач наголошував на тому, що в цей же день 16.11.2015 року працівниками "ПАДІС`С" було складено "ОСОБА_5 відбору сировини" та виявлені "грубі порушення карантинних вимог". Позивач наголошує на тому, що акт ТОВ "ПАДІС`С" був складений за відсутності державного інспектора Фомченко Я.П. і протирічить його висновку, даному в акті від 16.11.2015 року №05/33-15/1197.

22.08.2016 року до м. Мінськ повторно були відряджені працівники ТОВ "Фітосвіт ЛТД" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В ході огляду товару (трави череди) на складі ТОВ "ПАДІС`С" був складений акт від 24.08.2016 року, підписаний обома сторонами та проведена фотофіксація. Представниками ТОВ "Фітосвіт ЛТД" під час огляду сировини було піддано сумніву її ідентичність тій сировині, яка була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД", а саме по стану зовнішнього вигляду сировини та ярликів на мішках.

Натомість 15.12.2016 року від відповідача надійшли письмові додаткові пояснення, в яких останній зокрема заперечував проти тверджень позивача про недопущення в січні 2016 року представників ТОВ "Фітосвіт ЛТД" до перевірки поставленого товару, як і про те, що в серпні 2016 року при перевірці товару представниками позивача було виявлено невідповідність бірок на упаковках товару і тому не проводився відбір взірців. Відповідач стверджує, що прибулі 27.01.2016 року на підприємство "ПАДІС`С" ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які не мали належним чином оформлених довіреностей на представництво позивача; довіреності видані під одним номером без печатки підприємства. Розпорядженням генерального директора ТОВ "ПАДІС`С" зобовязано допустити представників ТОВ "Фітосвіт ЛТД" до перевірки товару в період 27-29 січня 2016 року за умови надання належним чином оформлених довіреностей в оригіналі чи факсом.

Як зазначає відповідач, оскільки працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД" не надали належним чином оформлених довіреностей, вони не були допущені до перевірки товару.

24.08.2016 року представники позивача прибули на підприємство відповідача для огляду товару та відбору взірців, за результатами чого було складено акт. Згідно акту від 24.08.2016 року про огляд товару (трави череди) представниками обох сторін оглянуто 83 тюки з травою череди, відкрито 1 тюк, зроблена фотофіксація, відбір взірців не проводився, зауважень від сторін не надходило.

В судовому засіданні 15.12.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовільнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, з підстав зазначених вище.

Вирішуючи питання про підсудність даного спору саме Господарському суду Вінницької області, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. ст. 123, 124 ГПК України, іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обовязки, що й субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК (пункт 1 роз'яснення ВГСУ від 31.05.2002 року № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій").

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Згідно ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 цього ж закону суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Вищий господарський суд України в "Узагальненні судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів" зазначає, що звернення до арбітражу, це право, а не обов'язок сторони (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України) і це право реалізовується у встановленому порядку (ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У випадку обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, господарський суд на підставі статті 4 ГПК України застосовує це право у вирішенні спору. При цьому за приписами частин 3 та 4 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права може бути здійснений щодо угоди (правочину) в цілому або її окремої частини. Вибір права стосовно окремих частин угоди повинен бути явно вираженим.

Нормами чинного законодавства України та нормами міжнародного права передбачено, що господарські суди вправі вирішувати спори за участю сторони нерезидента України у випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Такі норми містить Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладена державами-учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 року № 2889-ХІІ).

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції України).

Частиною 9 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-ХІІ встановлено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, що вибрана сторонами при укладенні договору (контракту) або у результаті подальшого узгодження.

Згідно з частиною другою статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Пунктом10.1. контракту № ВВ 13/12/12 від 11.01.2013 року в розділі "Арбітраж" сторони передбачили, що всі спори і суперечки, які можуть виникнути в звязку з виконанням даного контракту вирішуються шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає розгляду в арбітражному суді за місцем знаходження позивача, згідно законодавства держави, на території якої розглядається дана справа.

Оскільки жодна із сторін не просила суд направити дану справу до арбітражу, звернення до арбітражу є правом, а не обов'язком сторони, та враховуючи те, що передбаченої договором арбітражної установи в Україні не існує, справа підлягає розгляду Господарським судом Вінницької області за національним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

11.01.2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" був укладений контракт № В 13/12/12, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу товар - рослинну сировину для виробництва медичних препаратів згідно специфікацій до контракту, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам нормативної документації, діючої в країні покупця, вказаній в специфікації даного контракту. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника. Сертифікати мають бути надані в оригіналі.

Продавець несе відповідальність за якість товару, який постачається відповідно до вимог нормативної документації, вказаної в специфікації при дотриманні умов його зберігання і транспортування (Розділ 2 контракту "Якість товару").

Умови поставки визначаються в специфікаціях на кожне відвантаження. Продавець повинен разом з товаром надати покупцю 3 примірники в оригіналах товарно-транспортної накладної (CMR), рахунок-фактуру з обов`язковим зазначенням країни походження, сертифікат якості та фітосанітарний сертифікат (п.п. 3.1., 3.3. контракту).

Валютою платежу є долари США, загальна сума контракту складає до 100 000 доларів США (п.п. 4.4., 4.5 контракту).

Відповідно до ч. 3 ст.533 Цивільного Кодексу України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Даним контрактом сторони також передбачили, що у випадку поставки неякісного товару, покупець в односторонньому порядку складає акт приймання, який є підставою претензії, а даний товар перебуває на відповідальному зберіганні у покупця. Претензії по якості товару пред`являються продавцю на протязі 60 днів з моменту поставки товару на склад покупця, за умови дотримання покупцем правил його зберігання.

Продавець повинен розглянути по кількості на протязі 15 днів, претензії по якості на протязі 30 днів з дати їх одержання і повідомити своє рішення відносно задоволення претензії або відмови в її задоволенні покупцю в письмовій формі або факсом.

При пред`явленні продавцю претензії по кількості або якості зобов`язання покупця оплатити одержаний товар призупиняються на строк до одержання відповіді на претензію. У випадку неодержання покупцем відповіді на претензію у строк, вказаний в контракті, претензія вважається визнаною продавцем в повному обсязі (Розділ 6 контракту "Претензії по кількості та якості").

Сторони також передбачили можливість стягнення пені в розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 10% від його вартості. При простроченні оплати переданого покупцю товару, продавець вправі стягнути з покупця пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару, але не більше 10% від його вартості (п.п. 8.1., 8.2. контракту).

В специфікації від 27.10.2015 року № 10 до контракту сторони встановили, що поставці в строк до 17.11.2015 року підлягає товар - череди трава в кількості 3000 кг по ціні 2,70 долара США за 1 кг на загальну суму 8100 доларів США на умовах FCA м. Вінниця, Україна зі строком оплати на протязі 60 календарних днів по прибуттю товару на склад покупця.

Додатком до специфікації № 10 від 27.10.2015 року сторонами також встановлено низку товарознавчих вимог до сировини трави череди; зокрема передбачено, що лікарська рослинна сировина не повинна мати ознак гниття, має бути по можливості ретельно очищена від домішок, таких як залишки ґрунту, пилу, бруду, забруднення на кшталт грибів, комірних шкідників та інших домішок тваринного походження; вміст стеблин, в т.ч. відділених при аналізі повинен бути не більше ніж 40%; обумовлена вимога про відсутність зараженості сировини комірними шкідниками.

На виконання контракту № В13/12/12, від 11.01.2013 року позивач здійснив поставку відповідачу товару череди трави в кількості 3000 кг на суму 8000 доларів США на умовах FCA, м. Вінниця, Україна.

11.11.2015 року перевізник - ТОВ "МЕТ ВЕСТ" по накладній CMR А № 057385 вивіз товар з митної території України, а 13.11.2015 року товар був доставлений в ПТО 06542 "Кунцевщина" м. Мінськ і поданий під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання згідно дозволу №0654257527163. Також 13.11.2015 року перевізник доставив товар на склад ТОВ "ПАДІС`С", що стверджується відтиском трикутного штампу ТОВ "ПАДІС`С" "Склад виробництва" .

Факт поставки товару позивачем та його одержання відповідачем підтверджується наявними у справі документами, зокрема накладною CMR А № 057385 і не заперечується сторонами.

Як вбачається з експертної декларації 401090002/2015/024284 товар був доглянутий та перевірений службою карантинного контролю і в накладній CMR А №057385 наявна відмітка Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України про дозвіл вивозу товару за межі України та скріплено відтиском круглої печатки зазначеної служби (т.1, а.с. 25).

16.11.2015 року Державним підприємством "Мінська обласна державна інспекція по насінництву, карантину і захисту рослин" проведений карантинний фітосанітарний контроль (нагляд) товару - 3000 кг трави череди. Державним інспектором Фомченко Я.П. складений акт №05/33-15/1197 про відсутність карантинних обєктів (т.1, а.с. 27).

Натомість проведений лабораторією відділу контролю якості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" аналіз поставленої сировини - череди трави виявив невідповідність вимогам укладеного сторонами контракту. Відповідно до складеного працівниками відповідача 16.11.2015 року акту комісії № 16/15 від 16.11.2015 року прийомки товарно-матеріальних цінностей, при прийомці товарно-матеріальних цінностей виявлені наступні недоліки: невідповідність по якості зовнішнім ознакам (перевищення вмісту стеблин), наявна третя ступень зараження комірними шкідниками, а також в мішках виявлено присутність гризунів (мишей). Комісією зроблено висновок про те, що дана сировина не може бути використана для виробництва лікарських засобів (а.с. 56, т. 1).

Відповідач звертався до позивача з претензіями щодо якості товару, а також ініціював проведення незалежної експертизи, якою встановлено невідповідність товару вимогам специфікації в частині товарознавчих вимог до сировини.

Так, 20.11.2015 року відповідач - ТОВ "ПАДІС`С" направив на адресу позивача лист-претензію №348 (а.с. 57, т. 1) про поставку сировини неналежної якості. В претензії зазначається, що за результатами аналізу поставленої сировини трави череди лабораторією відділу контролю якості ТОВ "ПАДІС`С" виявлено, що уся партія сировини не відповідає вимогам нормативної документації, діючої в країні покупця, а також вимогам, зазначеним в додатку до специфікації від 27.10.2015 року № 10, не відповідає раніше представленим зразкам трави череди. В претензії зазначено, що поставлена сировина не відповідає по якості зовнішнім ознакам через перевищення вмісту стеблин, наявна третя ступінь зараження комірними шкідниками, деякі мішки прогризені, що вказує на наявність гризунів.

Відповідно до листа № 361 від 01.12.2015 року (а.с. 72, т. 1) відповідач заявив фінансову претензію до позивача на суму 450 доларів США, обґрунтувавши її необхідністю проведення фумігації партії поставленої позивачем череди трави.

Також відповідач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПравітЕксперт" для проведення експертизи для встановлення відповідності поставленої сировини "Череди трава" вимогам специфікації № 10 від 27.10.2015 року до контракту № ВВ 13/12/12 від 13.01.2013 року, вимогам ТНПА Республіки Білорусь, а також можливість її подальшого застосування. Як вбачається з вступної частини експертного висновку від 26.01.2016 року №27ю-П (а.с. 75-79, т.1), Товариство з обмеженою відповідальністю "ПравітЕксперт" має право на проведення даної експертизи на підставі спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення судово-експертної діяльності №07050/23, продовженої Державним комітетом судових експертиз Республіки Білорусь і дійсної до 29.05.2019 року.

Експертним висновком за результатами товарознавчої експертизи зроблено висновок про те, що надана партія сировини "Череди трава" не відповідає вимогам специфікації в частині товарознавчих вимог до сировини. Наявність стеблин, в т.ч. відділених при аналізі у вказаних пропорціях, порушує вимоги Державної Фармакопеї Республіки Білорусь Том ІІ стор. 444 до сировини "Череди трава", а також в сировині виявлено недопустиму домішку - живі комірні шкідники, що не дозволяє застосування досліджуваної сировини і робить її непридатною для подальшого використання.

Як вбачається з протоколу випробувань про неякісний лікарський засіб № 582, складеному 29.01.2016 року Торгово-виробничим республіканським унітарним підприємством "Мінська контрольно-аналітична лабораторія" (а.с. а.с. 74, т.1) зроблено висновок про те, що зразки череди трави виробництва ТОВ "Фітосвіт ЛТД" не відповідають вимогам НД ГФ РБ т. 2 стор. 444-445 по показнику "зовнішні ознаки", лікарський засіб є неякісним.

Окрім того, відповідач звертався із запитом від 10.03.2016 року № 96 до Державної фітосанітарної інспекції Вінницької області щодо видачі нею фітосанітарного сертифікату. Листом від 25.03.2016 року № 135-01 Державна фітосанітарна інспекція Вінницької області підтвердила видачу 10.11.2015 року фітосанітарного сертифікату №75/03-039/ВХ-313760 на переміщення в режимі експорту трави череди в кількості 3000 кг на адресу ТОВ "ПАДІС`С" Республіка Білорусь від ТОВ "Фітосвіт ЛТД" Вінницька область, Україна. Як зазначено в листі в процесі фітосанітарного контролю і оформлення фітосанітарного сертифіката враховувались специфічні вимоги до імпортних вантажів Республіки Білорусь, а також "Перелік шкідників, хвороб рослин і бур'янів, які являються карантинними для Республіки Білорусь" відповідно до постанови Міністерства сільського господарства та продовольства Республіки Білорусь від 19.11.2010 року № 84. В листі зазначено про те, що при проведенні огляду, інспектування, фітосанітарної експертизи регульованих карантинних організмів та інших не включених до переліку шкідливих організмів ( в т.ч. комірних шкідників у живому стані, мишовидних гризунів) не виявлено.

Окрім того, Державна фітосанітарна інспекція Вінницької області вказала про те, що питання щодо процентного вмісту стеблин в сировині трави череди не являється предметом фітосанітарного контролю та не відноситься до компетенції Державної фітосанітарної інспекції.

11.01.2016 року відповідач повторно звернувся до позивача з листом-претензією №116, в якій запропонував повернути неякісну продукцію та відшкодувати відповідачу витрати в сумі 1434 долари США.

13.01.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом № 3, де просив прийняти представника для перевірки обґрунтованості заявлених претензій про неналежну якість товару.

18.03.2016 року відповідач звернувся з позовом в Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті з вимогою про стягнення з позивача 1523,06 доларів США збитків, завданих поставкою товару неналежної якості, а саме череди трави в кількості 3000 кг по контракту № від 11.01.2013 року .

Також 17.08.2016 року відповідач уклав договір про надання аудиторських послуг з ТОВ "Аудиторський центр "Ерудит" (а.с. 28-32, т. 3), за яким доручив аудиторській фірмі здійснити аудит по спеціальному аудиторському завданню, а саме перевірити факт надходження та використання рослинної сировини "череди трава" на підприємстві ТОВ "ПАДІС`C" за період з 01.11.2015 року по 31.05.2016 року.

Згідно аудиторського висновку, на підприємство ТОВ "ПАДІС`C" за період з 01.11.2015 року по 31.05.2016 року надійшла сировина "Череди трава" в кількості 3000 кг. Постачальником сировини є ТОВ "Фітосвіт ЛТД". За цей період відповідачем було використано для лабораторних дослідів 1,5 кг череди трави з метою перевірки якості сировини. На зберіганні в архіві ТОВ "ПАДІС`C" знаходиться 1 кг сировини "Череди трава". В січні 2016 року сировина "Череди трава" в кількості 2997,5 кг перевезено з місця зберігання, розташованого за адресою: Мінський район, Новодворська сільська рада, с. Стікієво в місце зберігання, яке знаходиться за адресою: м. Мінськ, вул. Карвата, 86. Залишок сировини "Череди трава" на 31.05.2016 року за даними бухгалтерського обліку підприємства складає 2998,5 кг.

Рішенням Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 23.11.2016 року (а.с. 41-66, т. 3) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАДІС`С" було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітосвит ЛТД" 3170,52 доларів США збитків.

Зокрема в даному рішенні зазначено, що:

- суд вважає обґрунтованою позицію відповідача (ТОВ "Фітосвіт ЛТД"), який стверджує, що товар успішно пройшов фітосанітарний контроль при ввезенні на територію Республіки Білорусь, що тим не менш, не протирічить висновку про те, що відповідач поставив позивачу товар, який не відповідає контракту;

- товар, поставлений відповідачем позивачу, не відповідає контракту, так як не придатний для конкретної мети, про яку продавець прямо був поставлений до відома під час укладення договору. Мета - власне виробництво медичних препаратів із рослинної сировини - чітко викладена в п. 1.1. Контракту (в редакції додаткової угоди від 22.01.2013 року № 2 до контракту).

- сукупність доказів дозволяє складу суду зробити висновок про те, що висновок ТОВ "ПравітЕксперт" від 26.11.2016 року №27ю-П, протокол випробувань про неякісний лікарський засіб від 29.01.2016 року №582, лист Державного науково-виробничого об'єднання "Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі по біоресурсам" від 06.07.2016 року містять висновки щодо товару, який є предметом спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений сторонами у справі правочин, а саме контракт № В 13/12/12 від 13.01.2013 року за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно із частинами 1 та 5 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги, до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що наданими відповідачем в сукупності доказами, в т.ч. висновком ТОВ "ПравітЕксперт" від 26.11.2016 року №27ю-П, протоколом випробувань про неякісний лікарський засіб від 29.01.2016 року №582, листом Державного науково-виробничого об'єднання "Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі по біоресурсам" від 06.07.2016 року, рішенням Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 23.11.2016 року підтверджено факт порушення позивачем зобов'язань по контракту № ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року, який полягає в недодержанні позивачем товарознавчних вимог до товару, передбачених специфікацією № 10 від 27.10.2015 року.

Посилання ж позивача на те, що згідно виданого 10.11.2015 року фітосанітарного сертифікату № 75/03-039/ВХ-33760 та акту карантинного фітосанітарного контролю (нагляду) від 16.11.2015 року № 05/33-15/1197, складеного Державним підприємством "Мінська обласна державна інспекція по насінництву, карантину і захисту рослин" карантинних обєктів виявлено не було, суд розцінює як недостатнє підтвердження того, що поставлений товар відповідав товарознавчим вимогам, передбаченим специфікацією № 10 від 27.10.2015 року.

Суд також вважає, що ні Державне підприємство "Мінська обласна державна інспекція по насінництву, карантину і захисту рослин" при складанні акту карантинного фітосанітарного контролю (нагляду) від 16.11.2015 року № 05/33-15/1197, ні Державна фітосанітарна інспекція Вінницької області під час видачі 10.11.2015 року фітосанітарного сертифікату №75/03-039/ВХ-313760 не перевіряли відповідність сировини товарознавчим вимогам, передбаченим контракту №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року, зокрема специфікації № 10 від 27.10.2015 року, оскільки це не входить до їх компетенції.

При цьому суд погоджується з висновком, викладеним в рішенні Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 23.11.2016 року про те, що успішне проходження фітосанітарного контролю при ввезенні товару на територію Республіки Білорусь, ще достеменно не означає що цей товар є повністю відповідним по вимогам якості товарознавчим умовам, передбаченим в контракті №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року і специфікації № 10 від 27.10.2015 року.

Судом також враховано, що відповідач, отримавши від позивача товар і вважаючи його неякісним, дотримався процедури, передбаченої Розділом 6 контракту №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року щодо пред'явлення іншій стороні претензій по кількості та якості. Натомість позивач в ході досудового врегулювання спору, не вжив достатніх заходів для того, щоб спростувати належними засобами твердження відповідача про неналежну якість товару.

Також судом зважено на те, що згідно складеного за участю обох сторін акту від 24.08.2016 року при огляді 83-х вантажних місць (тюків) з рослинною сировиною "Череди трава" , позивач в установленому порядку не зробив ніяких зауважень, про що зазначено в акті. Посилання ж позивача на те, що представниками ТОВ "Фітосвіт ЛТД" під час огляду сировини було піддано сумніву її ідентичність тій сировині, яка була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітосвіт ЛТД", а саме по стану зовнішнього вигляду сировини та ярликів на мішках, суду належними доказами не підтверджені.

Поставка позивачем товару, який по вимогам якості не відповідає товарознавчим умовам, передбаченим в контракті №ВВ/13/12/12 від 11.01.2013 року та специфікації № 10 від 27.10.2015 року, звільняє відповідача від оплати такого товару та оплати пені. Вказане є підставою для відмови в позові.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

В судовому засіданні 15.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20 грудня 2016 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 1 прим.:

1- до справи