Ухвала суду № 63655914, 14.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 грудня 2016 року Справа № 923/246/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс", м. Херсон (далі - Товариство ),

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016

зі справи № 923/246/16

за позовом управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон (далі - Управління),

до Товариства

про зобов'язання повернути майно,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Управління: Херсонський міський центр позашкільної роботи Херсонської міської ради, м. Херсон (далі - Центр);

міське комунальне підприємство "Гарантія", м. Херсон,

за участю Херсонської міської прокуратури, м. Херсон, та

за зустрічним позовом Товариства

до Управління

про визнання договору продовженим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Управління, - Центр,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 17.11.2016, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. До скарги додано клопотання про поновлення строку її подання, мотивоване несвоєчасним отриманням повного тексту оскаржуваної постанови апеляційної інстанції.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як зазначено в підпункті 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами), судовий збір з позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У підпункті 2.15 пункту 2 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено також, що законом передбачено сплату судового збору, зокрема, з касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

У даному разі первісний позов містить вимоги майнового характеру а зустрічний - немайнового характеру, отже, у поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 4 544,94 грн. (2 891,34 грн. + 1 653,60 грн.), фактично ж за квитанцією від 17.11.2016 № 19258715 перераховано лише 1 653,60 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

У даному разі оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 105 ГПК України набрала законної сили 26.10.2016, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 15.11.2016. Касаційну ж скаргу відповідно до поштового штемпеля на конверті надіслано на адресу Одеського апеляційного господарського суду 17.11.2016, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.

Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними в розумінні наведеної норми можна вважати причини, пов'язані з наявністю обставин, які об'єктивно, тобто незалежно від волі заявника, унеможливлювали вчинення ним відповідних процесуальних дій в установлений для цього строк.

Скаржник в обґрунтування свого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на несвоєчасне отримання повного тексту зазначеної постанови апеляційної інстанції, а саме 04.11.2016.

Між тим відповідно до частини четвертої статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття. З позначки на останньому аркуші оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з даної справи вбачається, що цю постанову було надіслано скаржникові 28.10.2016, тобто в межах строку, передбаченого названим Кодексом.

У клопотанні Товариством не наведено та й не подано доказів, які свідчили б про отримання ним копії оскаржуваної постанови 04.11.2016.

З урахуванням наведеного у Вищого господарського суду України відсутні правові підстави для висновку про наявність поважних причин пропуску строку подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанцій в даній справі. Тому клопотання скаржника про поновлення цього строку задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про поновлення цього строку відхилено.

Керуючись пунктами 4 та 5 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" про поновлення строку подання касаційної скарги зі справи № 923/246/16 відхилити.

2. Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 зі справи № 923/246/16 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс".

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій