Постанова № 63655842, 20.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 916/1304/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К", м. Южне,

на рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2016

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2016

у справі № 916/1304/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Південна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця" в особі філії), м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" (далі - ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К"), м. Южне,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), м. Київ, в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса,

про стягнення 161 323,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Болотова Е.І. предст. (дов. від 25.10.2016)

відповідача - Руденко В.Г. предст. (дов. від 30.05.2016), Мурзак О.М. предст. (дов. від 30.05.2016)

третьої особи - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Українська залізниця" в особі філії звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" про стягнення 161 323,00 грн. штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.09.2016 у справі № 916/1304/16 (суддя Мостепаненко Ю.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (судді Туренко В.Б. - головуючий, Поліщук Л.В., Таран С.В.), позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Учасники процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до накладної від 10.12.2015 № 40379562 зі станції Берегова Одеської залізниці відправником - ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" відправлено до станції Основа Південної залізниці вантаж - дизельне паливо у вагоні № 73948770 ЦС 66, код вантажу - 214039, маса вантажу, визначена відправником - 64 481 кг, спосіб визначення маси - "шляхом заміру", пакування "наливом". В накладній вказано, що вантаж завантажено вантажовідправником (ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К");

- 14.12.2015 станцією Основа Південної залізниці на вимогу вантажоодержувача проведено перевірку маси дизельного палива, за результатом якої виявлено, що вагон № 73948770 справний, фактична маса вантажу нетто за калібрувальною таблицею у вагоні № 73948770 в цистерні - тип 66 склала 62 359 кг, що менше маси вказаної в залізничній накладній № 40379562 - на 2 122 кг;

- внаслідок невідповідності маси вантажу, який перевозився у вагоні № 73948770 даним, зазначеним вантажовідправником у накладній № 40379562, Південною залізницею ст. Основа 14.12.2015 було складено комерційний акт АА № 064398, а також акт загальної форми № 43030;

- в акті загальної форми встановлено, що маса брутто вагона № 73948770 склала 86 859 кг, тара вагону з АСК ВП УЗ-Е 24 500 кг, маса вантажу нетто за ПД 64 481 кг. Під час перевірки встановлено, що фактична маса вантажу нетто - 62 359 кг, що менше вказаної у накладній на 2 122 кг;

- відповідно до накладної провізна плата вагону складає 32 264,60 грн.,

- 16.01.2016 ПАТ "Українська залізниця" в особі філії звернулося до ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" з претензією № ДН2-07-33 щодо сплати штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 161 323,00 грн. за невірно зазначені відомості у накладній № 40379562, однак вказана претензія залишена без задоволення, штраф у добровільному порядку не сплачений.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 161 323,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 306 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній.

Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з приписами статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічна норма міститься у статті 129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно з пунктом 2 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.07.2002 № 567/6855 комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до приписів пунктів 6.2, 6.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (із змінами та доповненнями) у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Статут не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення вказаного штрафу, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.

За наведених обставин, місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими учасниками судового процесу доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що відповідачем допущено порушення, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній маси вантажу, що підтверджується комерційним актом та актом загальної форми; беручи до уваги, те, що стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу прямо передбачено приписами Статуту залізниць України; враховуючи, що позов у даній справі пред'явлено ПАТ "Українська залізниця", а "Південна залізниця" та "Одеська залізниця" є регіональними філіями позивача, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у відповідності до приписів статей 118, 122 Статуту залізниць України в розмірі 161 323,00 грн.

Доводи ТОВ "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, судові рішення попередніх інстанцій зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 зі справи № 916/1304/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко