Ухвала суду № 63653927, 08.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року м. Київ К/800/24891/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Веденяпіна О. А., Степашка О. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь" (далі - ПАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Донецьку) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Донецьку подано касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

ПАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Донецьку.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Донецьку проведено камеральну перевірка позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року. За результатами перевірки складено акт №76/28-03-40/00191158 від 20.03.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року у сумі 702160, 00 грн.; пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2015 року у сумі 702160, 00 грн., у зв'язку недотриманням вимог законодавства контрагентом КП „Компанія „Вода Донбасу".

Відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 646357, 32 грн. по податковим накладним отриманим від КП „Компанія „Вода Донбасу", однак згідно податкової інформації сума податкових зобов'язань контрагента за січень 2015 року становить 0 грн., податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року не надано.

Контрагентом позивача не надано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та не задекларовано податкові зобов'язання, податковий кредит сформовано за рахунок підприємства ризикової категорії, яке задіяне у формуванні схемного податкового кредиту.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000244200/2125/10/28-03-42 від 14.04.2015, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 646357, 00 грн.; № 0000234200/2124/10/28-03-42 від 14.04.2015, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 702160, 00 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 351080, 00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП „Компанія „Вода Донбасу" виконувались зобов'язання по взаємовідносинах з ПАТ „МК „Азовсталь" за договором на послуги з централізованого водопостачання №2 від 18.01.2011. Надані послуги з централізованого водопостачання за вищевказаним договором підтверджується рахунками-фактурами та актами прийому - передачі виконаних робіт, виписками банку про перерахування на рахунок КП „Компанія „Вода Донбасу" оплати за постачання технічної води. Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту у січні 2015 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - КП „Компанія „Вода Донбасу", підтверджені первинними документами, тому податковим органом безпідставно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. А. Веденяпін О.І. Степашко