Рішення № 63653701, 22.12.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3558/16-ц

провадження №2/619/1915/16

Рішення

Іменем України

22 грудня 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю секретаря

судового засідання - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому встановити факт належності ОСОБА_4 Євтихієвні, померлій 26.12.2001 року, свідоцтва про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова вул. Петровського, 10, виданого Русько-Лозівською сільською радою 17.09.1991 року (рос.мовою) ОСОБА_5, визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого 02.12.2014 року на житловий будинок загальною площею 54,3 кв.м, житловою площею 15,2 кв.м. за вищеназванною адресою посилаючись на те, що 02.12.2014 року помер його батько ОСОБА_6. За життя батько заповів йому все своє майно, про що було складено заповіт 16.04.2013 року. Він своєчасно звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. 20.10.2015 року йому було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом па 16/25 часток домоволодіння № 39, розташованого за адресою: Харківська область Дергачівський район с.Руська Лозова. 11.10.2016 року на його прохання видати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька на інше спадкове майно, а саме, зазначений вище житловий будинок, приватний нотаріус повідомив, що видати свідоцтво не може, так як згідно свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок, виданого 17.09.1991 року виконкомом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області належить (на рос.мові) ОСОБА_5, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

У судове засідання позивач не зявився, надавши заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вивчивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що житловий будинок № 10 по вул. Петровського в с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області належить ОСОБА_4 Євтихієвні на підставі свідоцтва про право на власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської ради народних депутатів від 17.09.1991 року.

14.10.1997 року ОСОБА_4 склала заповіт на все належне майно на імя ОСОБА_6, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Русько-Лозівської сільської ради, за реєстровим № 249 (а.с.15).

ОСОБА_4 Євтихієвна померла 26.12.2001 року, про що мається копія свідоцтва про смерть (а.с.8).

Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК України 1963 року.

Статтею 548 ЦК України 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

У відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_6 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджено актом депутата Русько-Лозівської сільської ради від 25.09.2016 року (а.с.40).

Як вбачається з повідомлення Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 15.12.2016 року після смерті ОСОБА_4 Євтихієвни, померлої 26.12.2001 року згідно перевірених алфавітних книг обліку спадкових справ з дня смерті та по теперішній час до Дергачівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило, спадкова справа не заводилася. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №46179783 від 15.12.2016 року щодо ОСОБА_4 Євтихієвни, померлої 26 грудня 2001 року, за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня, а також згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №46179789 від 15.12.2016 року за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

16.04.2013 року ОСОБА_6 склав заповіт на все належне майно на імя ОСОБА_2, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, за реєстровим №32 (а.с.14).

ОСОБА_6 помер 02.12.2014 року, про що мається копія свідоцтва про смерть (а.с.7).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217, ч.2 ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як розяснено в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 від 11.10.2016 року ОСОБА_2відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цілу частку житлового будинку №10, що розташований за адресою: вул. Петровського с.Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, оскільки не доведений факт належності правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності, померлій ОСОБА_4 Євтихієвні.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 від 12.12.2016 року, після смерті 02 грудня 2014 року, ОСОБА_6, 12 травня 2015 року нею була заведена спадкова справа №41/2015 на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини. 12 травня 2015 року була отримана заява від дружини померлого ОСОБА_8 про відмову від прийняття спадщини. Інших заяв від спадкоємців не надходило. ОСОБА_6 був складений заповіт, посвідчений 16 квітня 2013 року ОСОБА_9, секретарем виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області за реєстровим №32, де він заповів усе належне йому спадкове майно - ОСОБА_2. 20 жовтня 2015 року нею було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 16/25 (шістнадцять двадцять пятих) частки домоволодіння №39 (тридцять дев'ять), що розташована за адресою: вул. Лєрмонтова с. Руська Лозова Дергачівський район Харківська область, за реєстровим №2386. Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок № 10 по вул. Петровського в с.Р.Лозова не може бути видано, оскільки не доведений факт належності свідоцтва про право власності померлій ОСОБА_4 Євтихієвні (а.с.16).

Той факт, що указане вище свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова вул. Петровського, 10 належить ОСОБА_4 Євтихієвні підтверджується копіями довідки КПТІ «Інвенрос» від 27.09.2016 року, технічним паспортом від 27.09.2016 року, де її прізвище, імя та по-батькові указане на українській мові «ОСОБА_4 Євтихієвна».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Встановити, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова вул. Петровського, 10, видане Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області 17.09.1991 року, належить ОСОБА_4 Євтихієвні, померлій 26.12.2001 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 54,3 кв.м, житловою площею 15,2 кв.м. за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова вул. Світла (колиня Петровського), 10, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого 02 грудня 2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. М. Нечипоренко