Ухвала суду № 63653374, 20.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м.Київ К/800/24980/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21 жовтня 2015 року №205000011/2015/000102/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00107.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність коригування заявленої позивачем митної вартості та винесення картки відмови у прийнятті митної декларації у зв'язку з виявленими розбіжностями у поданих документах та ненаданням декларантом в повному обсязі витребуваних додаткових документів. Посадові особи при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з метою митного оформлення товару («мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO; «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY; «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS; «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL; «перець солодкий свіжий», вагою 800 кг, торговельна марка UNICA; «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI; «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES), ввезеного на підставі укладеного з компанією «BURY Trade Sp.zо.о.» (Польща) контракту від 18 вересня 2015 року №2, надано митниці митну декларацію від 21 жовтня 2015 року №205070000/2015/019246, у якій митна вартість товару, зокрема «мандарини свіжі», «апельсини свіжі», «гранати свіжі», «перець солодкий свіжий», «огірки свіжі», «ківі свіжі», «хурма свіжа», визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: міжнародна автомобільна накладна (СМR) від 20 жовтня 2015 року №059839; документ, що підтверджує вартість перевезення від 21 жовтня 2015 року б/н; документ, що підтверджує вартість страхування від 21 жовтня 2015 року б/н; прейскурант (прайс-лист) від 20 жовтня 2015 року Б/Н; рахунок-фактура (інвойс) від 20 жовтня 2015 року №FX00595/2015/МG; контракт від 18 вересня 2015 року №2; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18 вересня 2015 року б/н; договір (контракт) про перевезення від 01 січня 2015 року б/н; сертифікат про походження товару загальної форми від 20 жовтня 2015 року №PL/MF/AL0004117; акт від 21 жовтня 2015 року №75/04-056/004878-І.

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів у зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, а саме: згідно заявки-договору на автоперевезення від 20 жовтня 2015 року №8 та довідки від 21 жовтня 2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після кордону - 66,67 грн./км; пунктом 4.2 контракту від 18 вересня 2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі від 03 жовтня 2015 року №FX/00595/2015/MG зазначено, що термін оплати становить 14 днів, а подані декларантом виписка банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту.

У зв'язку з чим митним органом листом від 21 жовтня 2015 року №179 запропоновано декларанту з метою перевірки числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості надати наступні документи: розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

ФОП ОСОБА_3 на вимогу митниці листом від 21 жовтня 2015 року №179 додатково подано висновок експерта від 21 жовтня 2015 року № В-917, платіжне доручення в іноземній валюті від 25 вересня 2015 року № 30, виписку з банку від 25 вересня 2015 року, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 24 вересня 2015 року № СФ-0000170, акт здачі-прийняття робіт від 24 вересня 2015 року №У-0000170, розрахунок транспортних витрат №21 10/2015 від 21 жовтня 2015 року, виписку з банку (за оплату транспорту) від 30 вересня 2015 року, податкову накладну від 24 вересня 2015 року №10.

21 жовтня 2015 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2015/000102/2, відповідно до якого митним органом здійснено коригування митної вартості товару: «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,80 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 1,00 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS за ціною 1,75 дол. США за 1 кг (замість 1,10 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL за ціною 1,25 дол. США за 1 кг (замість 1,20 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI за ціною 1,32 дол. США за 1 кг (замість 1,00 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES за ціною 1,75 дол. США за 1 кг (замість 1,10 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2015/00107.

У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які ввозяться, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларанту було запропоновано надати розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості (розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями). Декларантом надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника. Крім того, декларантом надано прайс-лист та фактуру від продавця товару, який не є виробником, а інші подані документи містять розбіжності. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі: на товар №1 МД від 19 жовтня 2015 року №209120000/2015/842776, на товар №2 МД від 05 жовтня 2015 року №125110008/2015/112801, на товар №3 від 15 вересня 2015 року МД №20405000/2015/16708, на товар №4 МД від 11 жовтня 2015 року №125110011/2015/15100, на товар №6 МД від 15 вересня 2015 року №209140000/2015/30090, на товар №7 МД від 02 жовтня 2015 року №209140000/2015/32649.

В подальшому вказаний товар оформлений на митному посту «Луцьк» за МД від 21 жовтня 2015 року № 205070000/2015/019329, вартість товару «мандарини свіжі», вагою 13140 кг, торговельна марка AMS, FLAMENCO, «апельсини свіжі», вагою 2480 кг, торговельна марка AFRICAN VALLEY, «гранати свіжі», вагою 1408 кг, торговельна марка MAS, «огірки свіжі», вагою 180 кг, торговельна марка VICASOL, «ківі свіжі», вагою 800 кг, торговельна марка IFRUTTI , «хурма свіжа», вагою 680 кг, торговельна марка LES NELES визначена за резервним методом, а вартість товару «перець солодкий свіжий», вагою 800 кг, торговельна марка UNICA визначена за 1 методом, тобто за ціною контракту.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, необхідних для обчислення митної вартості, митний орган дійшов висновку, що такі документи містять розбіжності, зокрема в частині податкового навантаження та вартості продукції.

Разом з цим, як встановлено судами, в поданих до митного оформлення прайс-листі компанії-постачальника «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) від 20 жовтня 2015 року та експортній фактурі від 20 жовтня 2015 року FX/00595/2015/MG вказано ціну товару «мандарини свіжі» - 0,80 дол. США, «апельсини свіжі» - 1,00 дол. США, «гранати свіжі» - 1,10 дол. США, «огірки свіжі» - 1,20 дол. США, «ківі свіжі» - 1,00 дол. США, «хурма свіжа» - 1,10 дол. США,.

Експертним висновком Волинської торгово-промислової палати від 04 листопада 2015 року №В-988 підтверджено, що вартість, зазначена у фактурі FX/00620/2015/MG та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща), відповідає рівню цін на ринку по продажу фруктів.

Крім того, з заявки-договору на автоперевезення від 20 жовтня 2015 року №8 вбачається, що позивачем було замовлено у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору і підтверджуються довідкою від 21 жовтня 2015 року та розрахунком транспортних витрат від 21 жовтня 2015 року №21-10/2015 із зазначенням вартості такого перевезення.

Отже, вказані вище документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів, а зауваження митниці щодо поданих документів в частині податкового навантаження та ціни товару є необґрунтованими, оскільки витрати на перевезення були здійснені відповідно до заявки-договору, а плата за товар здійснена у відповідності до п.4.2 контракту яким передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та п.4.3 контракту, яким визначено можливість передплати за товар.

На підстави викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді