Ухвала суду № 63653356, 20.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м.Київ К/800/24989/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04 листопада 2015 року №205070000/2015/000002/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04 листопада 2015 року №205070000/2015/00122.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав, що митницею безпідставно витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, які не передбачені ст.53 Митного кодексу України, а тому прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність коригування заявленої позивачем митної вартості та винесення картки відмови у прийнятті митної декларації у зв'язку з виявленими розбіжностями у поданих документах та ненаданням декларантом в повному обсязі витребуваних додаткових документів. Посадові особи при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з метою митного оформлення товару («мандарини свіжі», вагою 7200 кг, торговельна марка Blaupunkt, «цибуля ріпчаста», вагою 3980 кг, торговельна марка Carota, «виноград столовий свіжий», вагою 1456 кг, торговельна марка El Reclot, «виноград столовий свіжий», вагою 1456 кг, торговельна марка Didonna, «перець солодкий свіжий», вагою 1100 кг, торговельна марка Delicias, «огірки свіжі», вагою 634 кг, торговельна марка Inver, «хурма свіжа», вагою 2958 кг, торговельна марка Dolce Dur, Alice, «ананаси свіжі», вагою 440 кг, торговельна марка Yaz декларантом (ПП «Еліт Брок»), ввезеного на підставі укладеного з компанією «BURY Trade Sp.zо.о.» (Польща) контракту від 18 вересня 2015 року №2, надано митниці митну декларацію від 04 листопада 2015 року №205070000/2015/021561, у якій митна вартість товару («мандарини свіжі», «цибуля ріпчаста», «виноград столовий свіжий», «виноград столовий свіжий», «перець солодкий свіжий», «огірки свіжі», «хурма свіжа», «ананаси свіжі») визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: міжнародна автомобільна накладна (СМR) від 03 листопада 2015 року №197166; документ, що підтверджує вартість перевезення від 04 листопада 2015 року б/н; документ, що підтверджує вартість страхування від 04 листопада 2015 року б/н; прейскурант (прайс-лист) від 03 листопада 2015 року Б/Н; рахунок-фактура (інвойс) від 03 листопада 2015 року №FX00620/2015/МG; контракт від 18 вересня 2015 року №2; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18 вересня 2015 року б/н; договір (контракт) про перевезення від 01 січня 2015 року б/н; сертифікат про походження товару загальної форми від 03 листопада 2015 року №PL/MF/AL0007406; акт від 04 листопада 2015 року №75/04-038/005212-І.

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів у зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, а саме: згідно заявки договору на автоперевезення від 03 листопада 2015 року №9 та довідки від 04 листопада 2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після кордону - 66,67 грн./км; п.4.2 контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення, а п.4.3 контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі від 03 жовтня 2015 року №FX/00620/2015/MG зазначено, що термін оплати становить 14 днів, а подані декларантом виписка банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту.

У зв'язку з наведеним, посадовою особою митниці запропоновано декларанту з метою перевірки числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості надати наступні документи: розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 04 листопада 2015 року №181 позивачем митному органу подано додаткові документи а саме: висновок експерта від 04 листопада 2015 року №В-988 про якісні та вартісні характеристики, платіжне доручення в іноземній валюті від 09 жовтня 2015 року №31, виписку з банку від 09 жовтня 2015 року, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 07 жовтня 2015 року №СФ-0000176, акт виконаних робіт про надання транспортних послуг від 07 жовтня 2015 року №OУ-0000176, калькуляцію транспортних витрат від 04 листопада 2015 року №4-11/2015. Також, у листі зазначено, що прайс-лист компанії «BURY Trade Sp.z о.о.» від 03 листопада 2015 року та фактуру про закупівлю товару від 03 листопада 2015 року №FX/00620/2015/MG подано разом з ВМД, які зазначені в гр.44 декларації за кодами 3014 та 3105, відповідно.

04 листопада 2015 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2015/000002/2, відповідно до якого митним органом здійснено коригування митної вартості товару: «мандарини свіжі», вагою 7200 кг, торговельна марка Blaupunkt за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,80 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «цибуля ріпчаста», вагою 3980 кг, торговельна марка Carota за ціною 0,276 дол. США за 1 кг (замість 0,25 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «виноград столовий свіжий», вагою 1456 кг, торговельна марка El Reclot, за ціною 1,51 дол. США за 1 кг (замість 1,40 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «виноград столовий свіжий», вагою 1456 кг, торговельна марка Didonna, за ціною 1,51 дол. США за 1 кг (замість 1,40 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «хурма свіжа», вагою 2958 кг, торговельна марка Dolce Dur, Alice, за ціною 1,75 дол. США за 1 кг (замість 0,90 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «ананаси свіжі», вагою 440 кг, торговельна марка Yaz за ціною 1,272 дол. США за 1 кг (замість 1,00 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2015/00122.

У гр.33 рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які ввозяться, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларанту було запропоновано надати розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості (розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями). Декларантом надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано прайс-лист та фактуру від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника. Крім того, декларантом надано прайс-лист та фактуру від продавця товару, який не є виробником, а інші подані документи містять розбіжності. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі, МД від 03 листопада №10027001/2015/225971, від 01 листопада №125110011/2015/16785, від 03 листопада 2015 року № 125110011/2015/17072, від 23 жовтня 2015 року № 10027001/2015/225248.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, необхідних для обчислення митної вартості, митний орган дійшов висновку, що такі документи містять розбіжності, зокрема в частині податкового навантаження та вартості продукції.

Разом з цим, як встановлено судами, в поданих до митного оформлення прайс-листі компанії-постачальника «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) від 03 листопада 2015 року та експортній фактурі від 03 листопада 2015 року FX/00620/2015/MG вказано ціну товару «мандарини свіжі» - 0,80 дол. США, «цибуля ріпчаста» - 0,25 дол. США, «виноград столовий свіжий» - 1,40 дол. США, «хурма свіжа» - 0,90 дол. США, «ананас свіжий» - 1,00 дол. США.

Експертним висновком Волинської торгово-промислової палати від 04 листопада 2015 року №В-988 підтверджено, що вартість, зазначена у фактурі FX/00620/2015/MG та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща), відповідає рівню цін на ринку по продажу фруктів.

Крім того, із заявки-договору на автоперевезення від 03 листопада 2015 року №9 вбачається, що позивачем було замовлено у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору і підтверджуються довідкою від 04 листопада 2015 року та розрахунком транспортних витрат від 04 листопада 2015 року №4-11/2015 із зазначенням вартості такого перевезення.

Отже, вказані вище документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів, а зауваження митниці щодо поданих документів в частині податкового навантаження та ціни товару є необґрунтованими, оскільки витрати на перевезення були здійснені відповідно до заявки-договору, а плата за товар здійснена у відповідності до п.4.2 контракту яким передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та п.4.3 контракту, яким визначено можливість передплати за товар.

На підстави викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

За викладеного, виходячи з визначених ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судових рішень, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у судової колегії відсутні підстави для спростування встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді