Ухвала суду № 63651839, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/8828/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів її неправомірності та прийняти нову постанову, якою захистити порушене право пенсіонера на своєчасне отримання компенсації, яка повинна була б сплачена відповідачем одночасно з виплатою заборгованості за 2014-2015 роки. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем не доведено, що, виплативши із запізненням пенсію в сумі 3030,36 грн., він діяв з дотриманням закону.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 вересня 2015 року у справі №750/7021/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові призначити ОСОБА_2 з 23 жовтня 2014 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі даної постанови 11 листопада 2015 року Деснянський районний суд м.Чернігова видав виконавчий лист №750/7021/15-а про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові призначити ОСОБА_2 з 23 жовтня 2014 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на виконання якого протоколом від 23 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначено пенсію з 23 жовтня 2014 року та в грудні 2015 року позивачу виплачено 19400,86 грн. у відповідності до вказаного судового рішення.

28 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №750/7021/15-а в зв'язку з фактичним повним виконанням згідно з виконавчим документом.

02 лютого 2016 року постановою Деснянського районного суду м.Чернігова у справі №750/121/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії адміністративний позов задоволено, визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку її виплати, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові обчислити та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за 2014-2015 роки, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

На виконання виконавчого листа №750/121/16-а, виданого Деснянським районним судом м.Чернігова 25 квітня 2016 року, про нарахування компенсації втрати частини доходів, відповідач нарахував компенсацію за час прострочення виплати пенсії за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року в сумі 3030,36 грн., яка була виплачена позивачу у червні 2016 року разом з пенсією за цей місяць.

Листом від 30 серпня 2016 року №13236/01 відповідач повідомив ОСОБА_2, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, а порушення строків виплати по судовим рішенням №750/439/16-а та №750/121/16-а у даному випадку не прослідковуються.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що з грудня 2015 року відповідач виплачував позивачу пенсію у розмірі та в строки, встановлені чинним законодавством, тобто прострочення виплати пенсії з цього часу не було, а Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не передбачено можливості нарахування компенсації на несвоєчасно виплачену компенсацію (яка за своєю правовою природою має разовий характер, адже нараховується лише у разі прострочення сплати постійних виплат).

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, які мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, з грудня 2015 року відповідач виплачував позивачу пенсію у розмірі та в строки, встановлені чинним законодавством, тобто прострочення виплати пенсії з цього часу не було.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на затримку виплати йому компенсації в сумі 3030,36 грн., чим порушено його право на своєчасне отримання доходу.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України не передбачено можливості нарахування компенсації на несвоєчасно виплачену компенсацію, оскільки вона має разовий характер, що не відповідає положенням ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.