Постанова № 63651699, 21.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гусинський М.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року справа №243/7324/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання Челахової О.О., представника апелянта ОСОБА_2, діючої за довіреністю, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Словянську Департаменту патрульної поліції на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 243/7324/16-а за позовом ОСОБА_4 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Краматорську та у м. Словянську ГНУ у Донецькій області рядового поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Словянськогоміськрайонного суду Донецької області із позовомдо інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Краматорську та у м. Словянську ГНУ у Донецькій області рядового поліції ОСОБА_3 Яковичапро визнання протиправною та скасування постанови Серії ДР № 156842 від 01 вересня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 2-6).

Постановою Словянськогоміськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016 рокупозов задоволено. Постанову серії ДР № 156842 від 01.09.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Краматорську та у м. Слов'янську ГНУ в Донецькій області рядовим поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративне правопорушення - визнано противоправною та скасовано(а.с. 34-35).

Не погодившись з судовим рішенням, Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Словянську Департаменту патрульної поліціїподало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Словянськогоміськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 243/7324/16-а та прийняти нову постанову, якоювідмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що при розгляді адміністративної справи адміністративного правопорушення позивачу розяснено права та обовязки, відповідно до ст. 268, 287-298, 307-309 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до положень ст. 285 Кодексу , ознайомленого зі змістом постанови.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не залучено як свідка поліцейського ОСОБА_5 та не залучено до матеріалів справи диск з записом з камери про порушення позивача, хоча відповідні клопотання надані до суду.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не розглянуто всі необхідні матеріали справи, чим порушено вимоги ст. 69, 70, 71, 146 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 38-40).

В судовому засідання апелянт надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Відповідач підтримав апеляційну скаргу апелянта, просив суд її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01 вересня 2016 року 09 год. 25 хв. позивач, керуючи транспортним засобом TOYOTA LANDCRUISER ЗНГ номерний знак НОМЕР_1 в м. Слов'янськ по вул. Генерала Батюка№12 не подав сигнал світловими покажчиками повороту перед поворотом ліворуч , порушившип.п. 9.2 «б» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.

Інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Краматорську та у м. Словянську ГНУ у Донецькій області рядовим поліції ОСОБА_3 за результатами розгляду адміністративної справи складено постанову серії ДР № 156842, яким встановлено порушення позивачем п.п. 9.2 «б» ПДР України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення( а.с.24).

Спірним питанням у справі єправомірність прийняття спірноїпостанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої спірної постанови, відтак вона є такою, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанціїне погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно до вимог п. 7 розділу VІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції», затвердженою Наказам МВС України від 06 листопада 2015року № 1376, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення, в ній вказані: найменування органу (посадова особа), який виніс постанову -інспектор роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Словянську Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_3Я.); дату розгляду справи 01 вересня 2016 року; відомості про особу, щодо якої розглядається справа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Словянську Донецької області, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, що відповідає даним паспорту та даним посвідчення водія, яке було надано позивачем під час зупинення( а.с.8-10); суть адміністративного правопорушення ,опис обставин, встановлених при розгляді справи, зокрема, порушення п.п.9.2«б» ПДР України; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 122 КУпАП); прийняте по справі рішення застосування до ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 24).

Посилання позивача на те, що в його копії постанови в резолютивній частині постанови не вказано його дані по-батькові судом першої інстанції прийнято до уваги та суд прийшов до висновку ,що не було ідентифіковано особу, до якої застосовано адміністративне стягнення.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції та не приймає їх до уваги, оскільки по-перше з постанови серії ДР № 156842 від 01.09.2016 рокучітко ідентифікується особа до якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, яка складена на одному аркуші та в п.п.4,6 ( копії позивача а.с.7)зазначено повністю прізвище , імя та по-батькові позивача,по друге - в оригіналі спірної постанови (а.с. 24), наданої відповідачем в судовому засіданні, в резолютивній частині постанови також вказано прізвище, імя та по-батькові позивача.

Суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було встановлено та ідентифіковано особу, до якої застосовано адміністративне стягнення, оскільки спірна постанова складена на одному аркуші та містить вичерпаний перелік відомостей щодо особи позивача та скоєного ним правопорушення, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Оскільки згідно ч.2 ст.258 КУпАП не передбачено складання протоколу про вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, по даній справі протокол не складався , тому відповідач приймаючи постанову діяв в межах законодавче визначених повноважень.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Відповідачем прийнято саме постанову про накладення адміністративного стягнення, з яким позивач ознайомився , однак від пояснень відмовився,про що вп.8 постанови зроблена відповідна запис,отримав копію особисто, та власноруч вчинив підпис саме 01.09.2016 року. Окрім того, на звороті спірної постанови також мається запис та підпис позивача про ознайомлення його з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що спростовує висновки суду першої інстанції з зазначених обставин(а.с.24).

Відповідно п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, перед перестроюванням, поворотом або розворотом,за порушенняякого, передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАПта накладання покарання у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним саме застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у відповідному розмірута у грошовому еквіваленті, а не у неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки відповідно до ст.27 КУпАП штрафом являється грошове стягнення, а тому необхідно визначення розміру штрафу в грошовому еквіваленті в межах визначених законодавством. Суд апеляційної інстанції не вважає за порушення норм чинного законодавства визначення посадовою особою конкретної суми штрафу, оскільки сума штрафу 425 грн. відповідає 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, спірна постанова містить зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення (м. Словянськ, вул. Генерала Батюка №12).

Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис про порушення позивачем правил дорожнього руху, який міститься в матеріалах справи та встановлено, що позивачем дійсно при здійсненні повороту ліворуч не подано сигналу світловими покажчиками повороту перед поворотом на іншу вулицю,тільки після виїзду на перехрестя з іншою вулицею,позивачем були включені стоп сигнали , а не аварійна сигналізація , як зазначено судом першої інстанції .

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а такою іншими документами.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши та проаналізувавши всі докази по справі в сукупності, дійшов до висновку, що позивачем дійсно відбулося скоєння порушення п.п. 9.2 «б» ПДР, а спірна постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу є правомірною.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає посилання позивача на порушення відповідачем процедури прийняття спірної постанови та розгляду справи про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.258,283 КУпАП та п. 1 ІІІ розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, протокол у разі вчинення правопорушення, віднесеного до компетенції Національної поліції - не складається, а уповноважена посадова особа відповідного органу розглядає встановлене адміністративне правопорушення за місцем його вчинення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, зі спірної постанови вбачається, що позивачу роз'ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, також зазначено посаду, структурний підрозділ, прізвище, ім'я по-батькові посадової особи, яка винесла дану постанову, що відповідає вимогам ст.ст. 278-279 КУпАП.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини по справі, вважає, що спірна постанова відповідача прийнята правомірно, а відтак постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою слід відмовити у задоволеніпозовних вимог.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови провідмову у задоволені позовних вимог, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Щодо стягнення з позивача судових витрат на користь відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає,що відповідно до ч.5 ст.94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, понесені відповідачем судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуУправління патрульної поліції в м. Краматорську та Словянську Департаменту патрульної поліції на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016- задовольнити.

Постанову Словянськогоміськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 243/7324/16-а- скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Краматорську та у м. Словянську ГНУ у Донецькій області рядового поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Компенсувати за рахунок Державного бюджету України на користь Департаменту патрульної поліції понесені судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 21 грудня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_6

ОСОБА_7