Постанова № 63651527, 23.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 р. Справа № 805/3593/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 15 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» (надалі позивач, ТОВ «Укрспецмаш») звернулося до суду з адміністративним позовом до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач, Мангуська ОДПІ) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-6294-17 від 15.08.2016 року частково на суму 149599,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обовязків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час. Позивач зазначає, що у нього наявні дві обовязкові умови для звільнення від виконання обовязав платника єдиного внеску, а саме: - він перебуває на обліку у відповідача, який розташований в зоні проведення антитерористичної операції, - він подав відповідну заяву.

Представник позивача до судового засідання не зявився, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що суми зобовязань з єдиного внеску відображені в картці позивача на підставі поданих самим платником звітів. Вказує на те, що позивач не є звільненим від виконання обов'язків платника єдиного внеску та ним не подавався сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин. Також позивачем не подавалась заява про визнання суми недоїмки безнадійним боргом. Відповідач звертає увагу на те, що законодавство України не скасовує обовязку контролюючого органу виставляти вимоги на суми недоїмки, що рахуються за платником єдиного внеску.

Крім того, відповідач вважає, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, та продовжують здійснювати господарську діяльність, то вони зобовязані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обовязки. Зазначає, що підприємство позивача фактично знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, у наданих письмових запереченнях відповідач просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Враховуючи положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Укрспецмаш» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 31424275, місцезнаходження: 87400, Донецька область, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, АДРЕСА_1, про що зазначено у копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №674323 від16.04.2014р. та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001267894 від 12.08.2016р.

Також відповідно до вказаного витягу позивач перебуває на обліку у відповідача. Види діяльності позивача: Код КВЕД 28.13 Виробництво інших помп і компресорів; Код КВЕД 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання (основний); Код КВЕД 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.; Код КВЕД 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; Код КВЕД 25.30 Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення. Крім того, у витязі відсутні відомості щодо зареєстрованих відокремлених підрозділів ТОВ «Укрспецмаш».

Відповідно до копії виписки серія АБ №674891 від 16.07.2015р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Мангуська ОДПІ зареєстрована у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 39885059, місцезнаходження: 87400, Донецька область, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, вул. Леніна б.75.

30.04.2015р. позивач звернувся до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у тому числі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, на період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції.

На вказану заяву Мангуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області надано відповідь від 13.05.2015р. №2865/08/05-40-013, якою повідомлено про відсутність підстав для звільнення позивача від виконання обов'язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

ТОВ «Укрспецмаш» звернулось до Донецької торгово-промислової палати з заявою вих.№ПР228 від 10.07.2015р. щодо отримання сертифікату Торгово-промислової палати на підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажору), що сталися на території проведення антитерористичної операції для звільнення ТОВ «Укрспецмаш» від виконання обов'язків платника єдиного внеску та незастосування до ТОВ «Укрспецмаш» відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

На вказану заяву Донецької торгово-промисловою палатою надана відповідь від 15.07.2015р. №1012/12.12-03, якою повідомлено про те, що законом не передбачено надання сертифікату у вказаному випадку.

До суду не надано сертифікатів (висновків) про настання форс-мажорних обставин.

15 серпня 2016 року Мангуська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6294-17 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1150672,67 грн.

В спірній вимозі зазначено, що вона сформована станом на 31.07.2016р.

Суд зазначає, що до вказаної вимоги не входять суми штрафів або пені.

Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки)№ Ю-6294-17 від 15.08.2016 року частково на суму 149599,25 грн., яка за розрахунками позивача виникла за звітні періоди 2016 року (березень, квітень, травень, червень).

Із витягу з картки рахунку позивача з єдиного внеску випливає, що у ТОВ «Укрспецмаш» недоїмка з єдиного внеску станом на 31.07.2016р. складає 1150672,67 грн.

При цьому, з вказаного витягу з картки рахунку випливає, що недоїмка з єдиного внеску виникла на підставі поданої ТОВ «Укрспецмаш» звітності з єдиного внеску.

Спірну вимогу позивач отримав 19.09.2016р., що підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором: 8740002345385, який відповідає штрихкодовому ідентифікатору на відповідному конверті відповідача.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 26.09.2016р., про що свідчить відбиток штемпелю УКРПОШТИ на відповідному конверті.

Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем надані письмові пояснення №88 від 08.12.2016р., з яких випливає, що у нього є підрозділ у м. Бердянськ Запорізької області, але у позивача не має зареєстрованих відокремлених підрозділів або філій.

Згідно з витягом з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Укрспецмаш» від 02.09.2010р., прийнято рішення ліквідувати виробничий структурний підрозділ ТОВ «Укрспецмаш» - Бердянську філію ТОВ «Укрспецмаш».

Відповідно до копії договору №111 від 15.02.2016р. та акта прийому-здачі нежитлового приміщення від 15.02.2016р. позивач приймає в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 23,5 кв.м., яка складається з однієї кімнати, за адресою: м. Маріуполь, вул. Аеродромна, №7.

В акті перевірки від 27.11.2012р. №990/16-31424275, який складено Мангуською міжрайонною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, зазначено, що фактично ТОВ «Укрспецмаш» знаходиться за адресою 87400, Донецька область, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, АДРЕСА_1.

До суду надана копія витягу з акта перевірки Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 14.01.2013р. №13/22-31424275 та додатку № 1 до цього акта, з яких зазначено, що фактично ТОВ «Укрспецмаш» знаходиться за адресою 87400, Донецька область, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, АДРЕСА_1. ТОВ «Укрспецмаш» має відокремлений структурний підрозділ у Запорізькій області, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7. При цьому, вказано, що у м. Бердянську позивач використовує виробничі та складські приміщення, а також обладнання за адресами: м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7; м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7в, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7г, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7д. (у тому числі 820 кв.м. виробничих приміщень, 72 кв.м. складських приміщень, колишній чавунно-ливарний цех).

Також на підтвердження здійснення позивачем господарської діяльності у м. Бердянськ Запорізької області до суду надані копії: договору постачання №175 від 21.01.2015р., картка обєкту цех ТОВ «Укрспецмаш» за адресою м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 із зазначенням кількості працівників на обєкті 97 осіб, картка обєкту офіс ТОВ «Укрспецмаш» за адресою м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 із зазначенням кількості працівників на обєкті 12 осіб.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016р. у справі № 805/891/16-а відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про часткове скасування вимоги від 05.02.2016 року № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 100 000,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що фактичне місцезнаходження позивача не входить до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Вказано, що фактично підприємство знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області по вул. Гагаріна, 7.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобовязання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобовязань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобовязання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку

У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку передбачено, що прийняття ОСОБА_1 документа є обовязком контролюючого органу.

ОСОБА_1 документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом компютерної обробки ОСОБА_1 документів.

Після повного внесення даних ОСОБА_1 документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Мангуш Першотравневого району Донецької області. Місто Бердянськ Запорізької області до вказаного переліку не включено.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Мангуш Першотравневого району Донецької області. Місто Бердянськ Запорізької області до вказаного переліку не включено.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно з п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Із наведених приписів випливає, що у вказаних платників єдиного внеску, які продовжують самостійно визначати суму єдиного внеску до сплати, недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка може бути списана у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Суд звертає увагу, що недоїмка у спірній вимозі була сформована внаслідок подання самим позивачем відповідної звітності з єдиного внеску, що підтверджується карткою рахунку.

Із системного аналізу абзаців першого, другого та четвертого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і ст.101 Податкового кодексу України випливає, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обовязку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що законодавство не передбачає, автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядається правомірність прийняття (формування) спірної вимоги відповідачем.

Суд зазначає, що визначення платником сум єдиного внеску до сплати вказує на те, що платник вирішив не використовувати право на звільнення від виконання обов'язків в цій частині, навіть якщо попередньо він подавав відповідну заяву.

Таким чином, відповідачем не були порушені вказані приписи законодавства внаслідок формування вимоги про сплату недоїмки на підставі визначених самим платником сум єдиного внеску до сплати.

Також суд зазначає, що позивач обґрунтовує своє право на звільнення від сплати судового збору посиланням на п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було доповнено вказаним пунктом відповідно до пп.8 п.4 ст.11 Закону України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

У преамбулі Закону України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016р. у справі № 805/891/16-а фактичне місцезнаходження позивача не входить до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Частиною першою ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, до суду надані докази, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності, у тому числі господарсько-виробничої діяльності, на території міста Бердянськ Запорізької області.

При цьому, враховуючі види діяльності позивача (виробництво інших помп і компресорів; виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання (основний); виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.; виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення), суд вважає, що, фактично, господарсько-виробнича діяльність позивача здійснюється не в квартирі АДРЕСА_2 міського типу Мангуш Першотравневого району Донецької області та не в одній кімнаті, за адресою: м. Маріуполь, вул. Аеродромна, №7 загальною площею 23,5 кв.м., а така діяльність здійснюється у м. Бердянськ Запорізької області.

Суд дійшов висновку, що позивач є платником єдиного внеску, який перебуває на обліку в органу доходів і зборів (контролюючому органі), розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, але який фактично здійснює господарську діяльність не на території, де проводилася антитерористична операція.

Таким чином, впроваджені Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, в частині звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», не підлягають застосуванню до позивача.

Тобто, знаходження позивача на обліку в Мангуській ОДПІ не є підставою для звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску, оскільки такі заходи підтримки субєктів господарювання підлягають застосуванню до платників, які здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції та знаходяться на відповідному обліку, а позивач фактично здійснює діяльність не на території проведення антитерористичної операції.

Також суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості зареєструвати структурний підрозділ (відокремлене виробництво) у м. Бердянськ Запорізької області у якості самостійного платника єдиного внеску та, відповідно, добросовісно реалізувати право на отримання вказаного заходу підтримки субєктів господарювання відносно тієї частини функціональних структурних підрозділів, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, якщо така діяльність здійснюється.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

З урахуванням викладеного, перевіривши спірну вимогу згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги відмовити повністю.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена у повному обсязі та підписана 23 грудня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.