Ухвала суду № 63651340, 14.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/51446/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу державного підприємства „Конярство України” на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року по справі №П/813/2413/15 за позовом державного підприємства „Конярство України” до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року державне підприємство „Конярство України” звернулося в суд з позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації, в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №229-р від 18.06.2015 року „Про скасування розпорядження голови Онуфріївської районної державної адміністрації від 31 жовтня 2011 року №744-р „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у постійне користування філії „Онуфріївський кінний завод №175” ДП „Конярство України”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП „Конярство України” є правонаступником державного підприємства „Онуфріївський кінний завод №175”, отже до нього перейшли всі права та обов’язки останнього, включаючи право постійного користування на земельні ділянки. З метою отримання документів на право постійного користування земельними ділянками позивачем було направлене клопотання до Онуфріївської районної державної адміністрації в Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У відповідь на клопотання Онуфріївською РДА було видане розпорядження №744-р від 31.01.2011 року „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її в постійне користування філії ”Онуфріївський кінний завод №175” ДП „Конярство України”. Розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 18.06.2015 року №229-р було скасоване розпорядження №744-р від 31.01.2011 року. Вказане розпорядження є незаконним та таким, що порушує його право користування землею.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державне підприємство „Конярство України” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що державне підприємство “Онуфріївський кінний завод №175” (код ЄДРПОУ 00485836) відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 01.02.2011 року №33 в числі інших було реорганізоване шляхом приєднання до державного підприємства “Конярство України” (код ЄДРПОУ 37404165).

Згідно п.2 вказаного наказу визначено ДП “Конярство України” правонаступником майнових справ і обов’язків реорганізованих державних підприємств, в тому числі і ДП “Онуфріївський кінний завод №175”.

Розпорядженням голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області №744-р від 31.10.2011 року надано ДП „Конярство України” дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у постійне користування загальною площею 3689,7 га, з земель ДП „Онуфріївський кінний завод №175”. Згідно додатку до розпорядження та довідки начальника відділу держземагенства в Онуфріїівському районі до вказаних земель входять: сільськогосподарські угіддя 3322,40 га ( в т.ч.: рілля 2997,80 га; сіножаті - 209,6 га; пасовища - 115,00 га); під господарськими дворами - 105,60 га; під господарськими шляхами - 30,70 га; лісові площі - 162,90 га (101,30 га полезахисних смуг, 61,60 га інших захисних насаджень); заболочені землі - 4,7 га; відкриті землі - 4,2 га; землі під водою (річками, струмками, каналами, колекторами, ставками) - 59,2 га.

Між ДП „Онуфріївський кінний завод №175” та ДП „Головний науково–дослідний та проектний інститут землеустрою” 19.10.2011 року укладенй договір на виконання землевпорядних робіт, предметом договору є виготовлення документації із землеустрою на території Кіровоградської області Онуфріївського району, смт. Онуфріївки згідно завдання на виконання робіт. Виготовлення документації із землеустрою не завершене.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №229-р від 18.06.2015 року скасоване розпорядження голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області №744-р від 31.10.2011 року „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у постійне користування філії „Онуфріївський кінний завод №175” ДП „Конярство України” як таке, що видане з порушенням статей 22, 57 Земельного кодексу України, статей 27, 32 Лісового кодексу України.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з відсутності у позивача, як правонаступника ДП „Онуфріївський кінний завод №175”, документальних доказів наявності права постійного користування земельною ділянкою площею 3689,70 га.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III(далі – ЗК України № 2768-III), чинного на момент видачі розпорядження Онуфріївської районної державної адміністрації №744-р від 31.10.2011 року, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Судами встановлено, що позивач не заперечує той факт, що ДП „Онуфріївський кінний завод №175” був заснований в 1947 році. Для забезпечення діяльності підприємству була надана земельна ділянка в постійне користування, але документи, які б підтверджували вказані обставини, відсутні.

Позивач вважає, що оскільки ДП „Конярство України” є правонаступником ДП „Онуфріївський кінний завод №175”, до позивача згідно передавального акту перейшло право постійного користування земельною ділянкою в розмірі 3689,70 га.

Разом із тим, згідно наявного в матеріалах справи передавального акту від 11.08.2011 року державному підприємству „Конярство України” будь-які земельні ділянки від ДП „Онуфріївський кінний завод №175” не передавались.

Згідно ч.3 ст.126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Судами встановлено, що позивачем не надано будь-яких правовстановлюючих документів державного підприємства „Онуфріївський кінний завод №175” на користування земельною ділянкою площею 3689,70 га.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що довідка відділу Держземагентства в Онуфріївському районі з інформацією про користування земельними ділянками, відомостями про наявні земельні ділянки, декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), платіжні доручення на сплату за землю, є такими документами, які свідчать про фактичне використання позивачем протягом останніх років земельної ділянки площею 3689,70 га. Натомість, доказами наявності права постійного користування державним підприємством „Онуфріївський кінний завод №175” зазначені документи не являються.

Приймаючи до уваги те, що у позивача, як правонаступника ДП „Онуфріївський кінний завод №175” відсутні документальні докази наявності права постійного користування земельною ділянкою площею 3689,70 га, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що посилання позивача щодо наявності у ДП „Конярство України” такого права в силу правонаступництва, є безпідставним.

Відповідно до ст. 92 ЗК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, зокрема, набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно ч.1 ст.23 ЗК України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

За приписами ч.1 ст.24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі ст. 27 Лісового кодексу України (в редакції від 14.07.2011 року, на час прийняття розпорядження РДА від 31.10.2011 року) Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Згідно ст. 32 Лісового кодексу України районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Відповідно до положень ст. 4 Лісового кодексу до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

З наведених правових норм вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до вірного висновку, що приймаючи розпорядження №744-р від 31.10.2011 року „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у постійне користування філії „Онуфріївський кінний завод №175” ДП „Конярство України” загальною площею 3689,7 га (до яких, в тому числі, входять 162,9 га лісових земель, що перевищує 1 га) в постійне користування для нелісогосподарських потреб, голова Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області діяв поза межами своїх повноважень.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 року №586-ХІV Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

На підставі ч.3 ст.43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Враховуючи те, що розпорядження від 31.10.2011 року №744-р прийняте головою Онуфріївської районної державної адміністрації поза межами наданих законом повноважень, розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №229-р від 18.06.2015 року „Про скасування розпорядження голови Онуфріївської районної державної адміністрації від 31.10.2011 року №744-р”, яким скасоване розпорядження місцевої державної адміністрації нижчого рівня, є таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій що Кіровоградською обласною державною адміністрацією доведена правомірність прийняття розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №229-р від 18.06.2015 року „Про скасування розпорядження голови Онуфріївської районної державної адміністрації від 31 жовтня 2011 року №744-р „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у постійне користування філії «Онуфріївський кінний завод №175” ДП „Конярство України”.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу державного підприємства „Конярство України” залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: