Постанова № 63650749, 21.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р. Справа № 640/11412/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016р. по справі № 640/11412/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Харківської митниці Державної фіскальної Служби України

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 187/80700/16 від 19.07.2016 р., винесену заступником начальника Харківської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_4, відповідно до якої на нього, як на директора Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 17 000 грн. за вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016р. року зазначений адміністративний позов задоволено, а провадження по адміністративній справі закрито.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення справи по суті, оскільки в строк до 10.03.2016 та станом на даний час ДП «Ізюмський приладобудівний завод» реімпорт вищевказаних товарів або поміщення їх в інший митний режим не здійснив, а при складанні спірної постанови в її резолютивній частині була допущена технічна описка «ч.3 ст.483 Митного кодексу України» замість «ч.3 ст.481 Митного кодексу України». Окрім того, суд безпідставно закрив провадження у справі щодо порушення митних правил

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» та ТОВ «Скло та рецептура» (Росія) укладено Договір № 1200 від 04.02.2013 р. на поставку лінзи окулярної, відповідно до якого даний товар поставлявся в б/у металевих контейнерах, які є багатооборотною транспортувальною тарою та підлягають поверненню.

При поставці вказаного товару була оформлена митна декларація типу ЕК32АА №807010001/2013/805148 на тимчасове вивезення за межі митної території України товару «Спеціальні металеві контейнери для окулярних заготовок в комплекті, б/в», 44 штуки, загальною вартістю 1144 USD (9 143, 99 грн. по курсу НБУ на день оформлення митної декларації) із зобов'язанням про зворотне ввезення в строк до 05.03.2014 р. згідно заяви ДП ІПЗ від 04.03.2013 р. №751.

На прохання ТОВ «Скло та Рецептура» (Росія) у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» зверталось до митниці про продовження строку тимчасового вивезення контейнерів і такий строк було продовжено до 10.03.2016р.

29 березня 2016 року відносно позивача, як директора Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», відповідачем складено Протокол про порушення митних правил № 187/80700/16, передбачених ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України.

Постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями № 187/80700/16 від 19.07.2016 р. визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржувана постанова митного органу в справі про адміністративне правопорушення № 187/80700/16 від 19.07.2016 р. про визнання ОСОБА_3 винним та накладення штрафу є незаконною, тобто такою, що не відповідає вимогам закону, та підлягає скасуванню, а справа закриттю у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 483 МК України.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 113 Митного кодексу України, тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно ст. 116 МК України, строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим.

Відповідно до частини 1 ст. 120 МК України, митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реімпорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що митний режим тимчасового вивезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі припинення митного режиму тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення згідно з частиною третьою цієї статті їх реімпорт не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, в строк до 10.03.2016 та станом на даний час ДП «Ізюмський приладобудівний завод» реімпорт вищевказаних товарів або поміщення їх в інший митний режим не здійснено та у встановленому порядку не надано відповідні документи щодо конфіскації товарів або їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 187/80700/16 від 29 березня 2016 року, складеного у відношенні директора ДП « Ізюмський приладобудівний завод» - ОСОБА_3, останній скоїв порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України «Перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів», а саме: перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб.

Однак, колегія суддів зазначає, що даний протокол в частині порушення позивачем митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач перевищив встановлений відповідно до цього Кодексу строк тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, а в протоколі зазначено про перевищення строку ввезення товарів на митну територію України.

На підставі зазначеного протоколу № 187/80700/16 від 29.03.2016 року та матеріалів справи, постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями № 187/80700/16 від 19.07.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що статтею 483 Митного кодексу України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач, в даному випадку, не вчиняв порушення митних правил, передбачених статтею 483 Митного кодексу України.

Таким чином, протокол № 187/80700/16 від 29.03.2016 року в частині порушення позивачем митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України, щодо перевищення строку ввезення товарів на митну територію України та постанова № 187/80700/16 від 19.07.2016 р. в частині визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України та накладення на нього за вказане порушення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн., не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджують вину позивача у перевищені строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова митного органу № 187/80700/16 від 19.07.2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього штраф за ці порушення є такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині постанови суду не спростовують.

Щодо постанови суду в частині закриття провадження у справі звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 483 МК України, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.

Розгляд вказаної судової справи відбувається у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивачем вимога щодо закриття провадження по справі не заявлялась, але суд першої інстанції безпідставно та без посилання на ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв рішення про закриття провадження по адміністративній справі.

Частиною 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в частині закриття провадження по адміністративній справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016 року по справі № 640/11412/16-а за позовом ОСОБА_3 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил скасувати в частині закриття провадження у справі № 187/80700/16.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016р. по справі № 640/11412/16-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі з 23.12.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7