Ухвала суду № 63649661, 21.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року справа № 415/2211/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року у справі № 415/2211/16-а за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій субєкта владних повноважень незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 (далі позивач) звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі відповідач), в якому просила: визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника незаконними; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області зробити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4, виходячи із розміру 50% його пенсії 3918,90 грн.; стягнути на її користь судовий збір в сумі 551,20 грн. витрати на послуги адвоката 800,00 грн.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року позов було задоволено, внаслідок чого: визнані незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії у звязку з втратою годувальника ОСОБА_4; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на неповнолітню дитину, у звязку з втратою годувальника ОСОБА_4, виходячи з розміру 50% його пенсії 3918 (три тисячі девятсот вісімнадцять) грн. 90 коп.; стягнуто з Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. та витрати на юридичну допомогу за складання позовної заяви в сумі 300 грн., за ведення справи у суді 500 грн. (а.с. 62-65).

Не погодившись з таким рішенням, Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 67-68).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.04.2008 року (а.с. 5). Від спільного подружнього життя 13 червня 2008 року у них народився син ОСОБА_3 (а.с. 6). Згідно свідоцтва про смерть, 24 жовтня 2015 року ОСОБА_4 помер (а.с. 7). При житті ОСОБА_4 отримував пенсію за віком у сумі 3886,40 грн. з 01.09.2015р. (а.с. 8).

Як вбачається з довідки, наданої УПФУ в м. Лисичанську Луганської області ОСОБА_4 отримував пенсію за віком у розмірі 3918,90 грн. (а.с. 46).

Правомірність використання довідок про заробітну плату при призначенні пенсії ОСОБА_4 і до його смерті відповідачем не оспорювалася.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську та одержує пенсію у зв'язку з втратою годувальника у сумі 1074,00 грн. з 01.01.2016 р. (а.с. 9).

Підставою для відмови було ненадання позивачем первинних документів для підтвердження довідки виданої ПП «ЛИС» від 09.11.2011 року № 15, для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону № 1058-IV).

За правилами ч.1 ст. 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Виходячи із змісту наведеної норми, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа. Визначення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника проводиться від розміру пенсії за віком, яку отримувала померла особа (годувальник) за життя, тобто з фактичного її розміру.

Таким чином, в даному випадку розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника сину позивачки має бути обрахований із розміру фактично отримуваної її чоловіком пенсії за віком.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника.

Сім'ям тих пенсіонерів, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 69 цього Закону, пенсії обчислюються із заробітку, з якого було проведено або могло бути проведено перерахунок пенсії годувальника.

Згідно вимог ст. 98 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Аналогічне положення стосовно використання при призначенні пенсії по втраті годувальника матеріалів пенсійної справи для визначення його заробітку міститься і в останньому абзаці п. 2.3 затвердженого постановою ППФУ № 22-1 від 22.11.2005 р Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів вважає, що відповідачем УПФУ в м. Лисичанську Луганської області не доведено правомірності своєї відмови позивачу у перерахунку пенсії, натомість позовні вимоги позивача колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року у справі № 415/2211/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року у справі № 415/2211/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_5