Постанова № 63649052, 22.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2016 року № 826/3354/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов від 26.11.2013.

У судовому засіданні 18.02.2016 суд протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача: Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на належного: Державну архітектурно - будівельну інспекцію України та продовжив розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатами перевірки не пред'явив (не направив) позивачу акт перевірки, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подати зауваження щодо змісту даних рішень та пояснення з доказами щодо відсутності правопорушення. Позивач стверджує, що виявлені порушення спростовуються сертифікатом відповідності №00001794, виданим Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області 28.01.2011, згідно якого закінчене будівництво об'єкта Ресторанний комплекс «Бакінський бульвар» відповідає проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил і який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації, що свідчить про протиправність постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що зумовило винесення протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушень та постанов про накладення штрафів, крім того, вищеперелічені рішення та акт перевірки були скеровані на адресу товариства засобами поштового зв'язку.

Крім того, представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду, враховуючи положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до пункту 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 735), постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову.

Отже, в даному випадку, строк для оскарження дій відповідача становить 6 місяців, а для оскарження постанов про накладення штрафів - 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2013, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №1-Л-З-0711/1858, №1-Л-З-0711/1964, №1-Л-З-0711/1857 були направлені товариству з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором: 01133 1502480 2.

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності були направлені позивачу рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором: 01133 1502408 0.

Відповідач, стверджуючи про порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом, посилається на результати пошуків поштової кореспонденції за штрихкодовими ідентифікаторами №01133 1502480 2 та №01133 1502408 0.

Позивач, заперечуючи проти клопотання відповідача, стверджує, що не пропустив строк звернення до суду з даним позовом, оскільки товариство не отримувало ані акт перевірки, ані протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ані постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відтак, в даному випадку, належним доказом отримання позивачем вищенаведеної поштової кореспонденції є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області у присутності адміністратора Кязімова Валех Надир огли та на підставі звернення ГУ СБ України у м. Києві та Київській області №51/31-848 від 02.10.2013, направлення від 20.09.2013 №4350.13/08/01 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Дівоча башта - 20011", яке зареєстроване за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, за результатами якої складено акт від 07.11.2013 (Т. 1, а.с. 67-68), в якому відображено наступне: «станом на 07 листопада 2013 року на земельній ділянці загальною площею 1,4294 га за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, яка належить на підставі договору оренди земельної ділянки площею 0,32 га від 08 листопада 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді за №24 від 16.05.2007 р., договору оренди земельної ділянки площею 0,3004 га від 21 березня 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді за №25 від 15.09.2007 р. та державного акта на право власності Серія ЯЖ №691815 від 15.06.2006 р., зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за №010991600772 побудований у 2011 р. та експлуатується ресторанний комплекс «Бакінський бульвар». Цільове призначення земельних ділянок «Будівництво готельно-ресторанного комплексу». Замовник будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011".

Проектною документацією, яка надана замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" передбачено будівництво ресторану площею 1100,8 кв.м., готелю площею 238,3 кв.м., адміністрації площею 35,9 кв.м., доготовчого цеху для літніх залів комплексу площею 96,5 кв.м., залу для мало мобільних верств населення площею 44,98 кв.м., літнього залу №1 площею 73,2 кв.м. будинку охорони площею 10,6 кв.м., котельні площею 12,9 кв.м., громадської вбиральні площею 26,7 кв.м., альтанки площею 20,2 кв.м., опорного пункту пож. приміщення площею 67,2 кв.м. Проектна документація на будівництво ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» розроблена ТОВ ВВП «Термо». Головний архітектор проекту ОСОБА_1 ДП «Укрдержбудекспертиза» виданий позитивний висновок № 178-2010/АБ від 16.12.2010 р. щодо проекту «Будівництво ресторанного комплексу «Бакінський бульвар». Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області 28.01.2011 р. видано сертифікат відповідності за №00001794.

Будівлі готелю побудовано з порушенням затверджених проектних рішень, а саме, відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та затвердженої замовником, готель на 12 місць (поз. №13 по ГП) прямокутної форми, розмірами між осями 7,0х40,27 м і складається з однієї одноповерхової будівлі, а по факту побудовано три окремі одноповерхові будівлі з мансардою загальною площею 238,3 кв.м. чим порушено ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

У 2011 році замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" виконані будівельні роботи з будівництва 4-ї будівлі готелю площею 75,04 кв.м. на підставі проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій в Інспекції за №КС08311027588 від 11.08.2011 р. 08.12.2011 р. Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з добудови приміщень готелю ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» за №КС14311097252.

Чотири одноповерхові будівлі готелю експлуатуються.

Також під час перевірки встановлено, що на території ресторанного комплексу замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" побудовано у 2011 році тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт чим порушено ст. 34, 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Станом на 07.11.2013 тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. експлуатується без прийняття в експлуатацію порушено ч. 8 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №1-Л-З-0711/1858, №1-Л-З-0711/1964, №1-Л-З-0711/1857 (Т. 1, а.с. 69-77).

26.11.2013 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області винесено постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- №З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн. (Т. 1, а.с. 80-82);

- №З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 51651 грн. (Т. 1, а.с. 83-85);

- №З-2611/3-7/10-92/2611/08/04, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн. (Т. 1, а.с. 86-88).

Позивач, не погоджуючись з діями щодо складання та винесення протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису, акта перевірки, постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також, вважаючи вищенаведені постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закон України "Про архітектурну діяльність" визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

За змістом частин першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. N 1074 (далі - Порядок № 1074) орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Пунктами 13, 14 Порядку №1074 визначено, що акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.

Право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється.

Наведені норми свідчать, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, при цьому орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 09 липня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", що набрала чинності 01.08.2014 року, Кабінет Міністрів України постановив Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Враховуючи наведене, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у період з 23 квітня 2014 року (прийняття Кабінетом Міністрів України постанови за № 150 про її ліквідацію) до 09 липня 2014 року (прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 294 про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України) та після 09 липня 2014 року і до 10 жовтня 2014 року (прийняття наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Щодо діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві" №272) була наділена правом здійснювати свої повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.

Положеннями частин першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Крім того, суд звертає увагу, що Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил незалежно від категорії складності об'єкта, натомість, щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, то лише тих, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до пунктів 16-22 Порядку № 553 16 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п. 21).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22).

Вищенаведеними нормами законодавства орган державного архітектурно-будівельного контролю на підставі вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки зобовязаний провести позапланову перевірку та у разі виявлення порушень вимог законодавства складати за її наслідками необхідні документи (акт, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафів).

Водночас, ані позивач, ані відповідач не надали суду копію припису №С-0711/1 від 07.11.2013.

Крім того, суд звертає увагу, що діяльність посадових осіб органу відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача та складання за її результатами акта перевірки, протоколів про правопорушення, припис (доказів існування припису суду не надано), постанов про накладення штрафів є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог чинного законодавства, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для позивача та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права і обов'язки суб'єкта містобудування, так як належним способом захисту прав та інтересів буде оскарження рішень, винесених за результатами такої перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області під час проведення позапланової перевірки ТОВ "Дівоча башта - 20011" було встановлено, що «Будівлі готелю побудовано з порушенням затверджених проектних рішень, а саме, відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та затвердженої замовником, готель на 12 місць (поз. №13 по ГП) прямокутної форми, розмірами між осями 7,0х40,27 м і складається з однієї одноповерхової будівлі, а по факту побудовано три окремі одноповерхові будівлі з мансардою загальною площею 238,3 кв.м. чим порушено ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

У 2011 році замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" виконані будівельні роботи з будівництва 4-ї будівлі готелю площею 75,04 кв.м. на підставі проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій в Інспекції за №КС08311027588 від 11.08.2011 р. 08.12.2011 р. Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з добудови приміщень готелю ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» за №КС14311097252.

Чотири одноповерхові будівлі готелю експлуатуються.

Також під час перевірки встановлено, що на території ресторанного комплексу замовником будівництва - ТОВ "Дівоча башта - 20011" побудовано у 2011 році тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт чим порушено ст. 34, 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Станом на 07.11.2013 тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. експлуатується без прийняття в експлуатацію порушено ч. 8 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".».

Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно із статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно із статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8).

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В частині другій статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, з аналізу вищенаведених статей вбачається, що будівництво об'єктів дозволяється на підставі проектної документації на будівництво об'єктів та реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а експлуатація закінченого будівництвом об'єкта дозволяється з дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в той же час будівництво та експлуатація об'єктів без отримання вищенаведених дозвільних документів забороняється, а до суб'єкта містобудування застосовується відповідальність, зокрема, у вигляді штрафів.

26.11.2013 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області винесено постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- №З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн. (Т. 1, а.с. 80-82);

- №З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 51651 грн. (Т. 1, а.с. 83-85);

- №З-2611/3-7/10-92/2611/08/04, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Дівоча башта - 20011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 103230 грн. (Т. 1, а.с. 86-88).

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що будівництво, замовником ТОВ "Дівоча башта - 20011", ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» не відповідає проектній документації, по-перше, будівля готелю, згідно проектної документації повинна бути на 12 місць і складатися з однієї одноповерхової будівлі, а по факту побудовано три одноповерхові будівлі з мансардою; по-друге, на території ресторанного комплексу у 2011 році (після отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт) побудовано тандир (20,2 кв.м.) без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, крім того, в деклараціях про початок виконання будівельних робіт №КС08311027588 від 11.08.11 та про готовність об'єкта до експлуатації №КС14311097252 від 08.12.2011 про будівництво тандиру не зазначено, в той же час, тандир експлуатується, хоча у сертифікаті відповідності №00001794 від 28.01.2011 інформація про тандир відсутня.

Позивач, заперечуючи проти таких висновків відповідача, стверджує, що виявлені порушення спростовуються сертифікатом відповідності №00001794, виданим Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області 28.01.2011, згідно якого закінчене будівництво об'єкта Ресторанний комплекс «Бакінський бульвар» відповідає проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил і який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації.

Зокрема, сертифікатом відповідності №00001794 від 28.01.2011 Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) будівництво ресторанного комплексу «Бакинський бульвар» на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району з показниками (Т. 1, а.с. 26):

- загальна площа ресторану - 1100,8 кв.м.;

- загальна площа готелю - 238,3 кв.м.;

- загальна площа будинку адміністрації - 35,9 кв.м.;

- загальна площа доготувального цеху для літніх залів комплексу - 96,5 кв.м.;

- загальна площа залу для мало мобільних верств населення - 44,98 кв.м.;

- загальна площа літнього залу №1 - 72,3 кв.м.;

- загальна площа літнього залу №2 - 75,1 кв.м.;

- загальна площа будинку охорони - 10,6 кв.м.;

- загальна площа котельні - 12,9 кв.м.;

- загальна площа громадських вбиралень - 26,7 кв.м.;

- загальна площа альтанки - 20,2 кв.м.;

- загальна площа опорного пункту пож. Приміщення - 67,2 кв.м.

В розділі «Архітектурно-будівельні рішення» Додатку до позитивного висновку №478-210/АБ комплексної державної експертизи щодо проекту «Ресторанний комплекс «Бакінський бульвар» на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області» зазначено наступну інформацію (Т. 2, а.с. 9): «Готель на 12 місць (поз. №12 по ГП). Готельний комплекс прямокутної форми в плані, з розмірами між осями 7,0х40,27 м і складається з однієї одноповерхової будівлі, до якої входить приміщення адміністратора і зберігання білизни, з висотою приміщень 3,20 м та трьох двоповерхових будівель на два двомісних номера, які з'єднані між собою терасами і навісами, висота поверхів - 2,7 м. Загальна площа - 274,38 кв.м.».

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

В статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014 призначено судову будівельно - технічну експертизу, проведення судової будівельно - технічної експертизи доручено Науково - дослідній лабораторії судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено питання: чи відповідає об'єкт будівництва ресторанний комплекс "Бакинській бульвар", що розташований за адресою: 08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15 проектно - технічній документації та вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва? Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України

Експерт ПП «Науково - дослідна лабораторія судових експертиз» Вець В.В. за результатами проведення будівельно - технічної експертизи дійшов висновку № 49 від 12.05.2015 (Т. 4, а.с. 127-165), що об'єкт будівництва ресторанний комплекс "Бакинській бульвар", що розташований за адресою: 08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15 відповідає проектно - технічній документації та вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва.

Зокрема, експерт встановив наступне:

- «В Сертифікаті відповідності №00001794 від 28 січня 2011 року, який виданий Інспекцією ДАБК у Київській області на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 27 січня 2010 року №179, засвідчується відповідність закінченого будівництвом не будівлі тандиру з навісом, а альтанки. У відповідності акту готовності об'єкта до експлуатації від 27 січня 2010 року №179 «Ресторанний комплекс «Бакинський бульвар» на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області» здійснено будівництво альтанки (тандир під навісом) площею 20,2 кв.м. В той же час, в даному сертифікаті (також і в акті готовності об'єкта до експлуатації від 27 січня 2010 року №179) відсутня відповідність закінченого будівництвом альтанок (Т. 4, а.с. 164).

Тобто, в Сертифікаті відповідності №00001794 від 28 січня 2011 року тандир під навісом площею 20,2 кв.м. записаний як альтанки загальною площею 20,2 кв.м. (Т. 4, а.с. 163).

Сертифікатом відповідності №00001794 від 28 січня 2011 року, який виданий Інспекцією ДАБК у Київській області на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 27 січня 2010 року №179, засвідчується відповідність закінченого будівництвом готелю загальною площею 238,3 кв.м. (Т. 4, а.с. 164).

Тобто, готель збудований у відповідності проекту «Ресторанний комплекс «Бакинський бульвар» та коригуванню до нього (Т. 4, а.с. 163)».

Отже, матеріалами справи, в тому числі і висновком експерта ПП «Науково - дослідна лабораторія судових експертиз» Вець В.В. № 49 від 12.05.2015, спростовуються висновки та твердження відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2013 підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2013 №З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, №З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, №З-2611/3-7/10-92/2611/08/04.

В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко